Особливості правотворчої діяльності в умовах воєнного стану: національний та міжнародний досвід

Abstract

Правотворча діяльність в умовах воєнного стану є ключовим аспектом забезпечення стабільності, безпеки та ефективного функціонування державного механізму. Вона вимагає адаптації до нових умов, урахування особливостей національної безпеки, прав людини та міжнародного права. У сучасному світі, коли виникають глобальні конфлікти, роль правотворення стає ще більш вагомою. Національний досвід України демонструє специфічні підходи до законодавчого регулювання під час війни, що враховують необхідність мобілізації ресурсів, посилення контролю за дотриманням законів, забезпечення захисту прав громадян та збереження суверенітету. Водночас міжнародна практика свідчить про те, що багато держав стикаються з подібними викликами, впроваджуючи спеціальні законодавчі акти, спрямовані на реагування на надзвичайні ситуації, зокрема воєнного характеру. Дослідження особливостей правотворчої діяльності в умовах воєнного стану охоплює аналіз процесів ухвалення нормативно-правових актів, процедур їх імплементації та правозастосування. Важливим аспектом є розгляд балансу між забезпеченням національної безпеки і збереженням правових засад демократичного суспільства. Досвід різних країн свідчить про наявність спільних тенденцій у правотворчості, зокрема щодо спрощення процедур прийняття законів, розширення повноважень виконавчої влади та забезпечення оперативного реагування на виклики, що загрожують державності. Унікальні умови кожної країни також впливають на розробку та реалізацію правових механізмів під час війни. Окремої уваги заслуговує міжнародне право, яке встановлює рамки для поведінки держав у воєнний час, зокрема щодо дотримання прав людини, гуманітарного права та міжнародних зобов’язань. Аналіз взаємодії національних та міжнародних норм дозволяє визначити найбільш ефективні моделі правотворчості, що сприяють зміцненню правового порядку навіть у кризових умовах. Узагальнення національного і міжнародного досвіду правотворчої діяльності в умовах воєнного стану дає змогу розробити рекомендації для вдосконалення законодавчих процесів, підвищення ефективності їх реалізації та забезпечення сталості правової системи в умовах кризи.Law-making activity during martial law is a critical aspect of ensuring stability, security, and the effective functioning of the state mechanism. It requires adaptation to new conditions, consideration of national security, human rights, and international law. In the modern world, where global conflicts arise, the role of legislative development becomes increasingly significant. Ukraine's national experience demonstrates specific approaches to legislative regulation during wartime, considering the need for resource mobilization, strengthening law enforcement, protecting citizens' rights, and preserving sovereignty. Simultaneously, international practice shows that many countries face similar challenges, introducing special legislative acts aimed at responding to emergencies, including military ones. The study of the peculiarities of law-making activity under martial law includes analyzing the processes of adopting normative legal acts, procedures for their implementation, and law enforcement. An essential aspect is the consideration of the balance between ensuring national security and maintaining the legal foundations of a democratic society. The experience of various countries highlights common trends in legislative activities, such as simplifying the procedures for adopting laws, expanding the powers of the executive branch, and ensuring prompt responses to threats to statehood. However, the unique conditions of each country also influence the development and implementation of legal mechanisms during wartime. International law, which sets the framework for state behavior during armed conflict, deserves special attention. This includes adherence to human rights, humanitarian law, and international obligations. Analyzing the interaction of national and international norms helps identify the most effective law-making models that contribute to strengthening the legal order even in crisis conditions. Summarizing national and international experiences of law-making during martial law allows for the development of recommendations to improve legislative processes, enhance their implementation, and ensure the stability of the legal system during crises.