Застосування кримінального аналізу в боротьбі з організованою злочинністю: ефективність і виклики

Abstract

У статті розглядається застосування кримінального аналізу як ефективного інструменту боротьби з організованою злочинністю. Дослідження підкреслює важливість використання сучасних методів аналітики для виявлення, моніторингу та нейтралізації діяльності організованих злочинних угруповань. Основну увагу приділено аналізу специфічних особливостей кримінального аналізу, зокрема його ролі у зборі, систематизації та оцінці даних про злочинну діяльність, встановленні зв’язків між учасниками угруповань та прогнозуванні можливих загроз. У статті також висвітлюються ключові виклики, з якими стикаються правоохоронні органи під час впровадження кримінального аналізу, зокрема, технологічні, організаційні та правові обмеження. Розглянуто перспективи вдосконалення методів кримінального аналізу через інтеграцію інноваційних технологій, таких як штучний інтелект та машинне навчання. Акцентується увага на необхідності міжвідомчої співпраці, підвищення кваліфікації співробітників і розвитку нормативної бази для посилення боротьби з організованою злочинністю. Результати дослідження демонструють, що кримінальний аналіз є потужним інструментом, проте його ефективність значною мірою залежить від подолання існуючих бар’єрів та комплексного підходу до його використання.

The article examines the application of criminal analysis as an effective tool in combating organized crime. The study highlights the importance of employing modern analytical methods to detect, monitor, and neutralize the activities of organized criminal groups. Special attention is given to the specific features of criminal analysis, particularly its role in collecting, systematizing, and evaluating data on criminal activities, identifying connections between members of criminal networks, and forecasting potential threats. The article also addresses key challenges faced by law enforcement agencies during the implementation of criminal analysis, including technological, organizational, and legal constraints. The prospects for improving criminal analysis methods through the integration of innovative technologies, such as artificial intelligence and machine learning, are discussed. Emphasis is placed on the necessity of inter-agency cooperation, professional development of personnel, and enhancement of regulatory frameworks to strengthen efforts against organized crime. The research findings demonstrate that while criminal analysis is a powerful tool, its effectiveness largely depends on overcoming existing barriers and adopting a comprehensive approach to its implementation.