Судді як суб’єкти трудового права

Abstract

Актуальність статті полягає в тому, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Діяльність останньої спрямована на вирішення виникаючих у суспільстві конфліктів із застосуванням спеціальної процедури. Разом із тим, необхідно констатувати, що суди – це не тільки форма вираження державної влади, але й специфічна сфера здійснення трудової діяльності. Одними із ключових суб’єктів, які забезпечують належне функціонування даної гілки влади є судді. Особливий підхід законодавця до виділення правового статусу суддів забезпечив їм можливість якісно та ефективно виконувати свої посадові обов’язки, втім не дав однозначної відповіді стосовно змісту трудоправового статусу останніх як суб’єктів трудового права. У статті, спираючись на аналіз наукових поглядів вчених, розкрито загальнотеоретичні підходи щодо визначення поняття «суб’єкт трудового права», а також встановлено його сутність, зміст та особливості. Здійснено аналіз норм чинного загального та спеціального трудового законодавства, норми якого спрямовані на регулювання праці суддів. Виокремлено ключові ознаки, які характеризують суддів, як суб’єктів трудового права. З’ясовано, що судді, безумовно, є суб’єктами трудового права, як і будь-які інші особи, що здійснюють трудову діяльність на підприємствах установах та організаціях. Ключовою підставою такого висновку є ознака «професійності» їх роботи, тобто, обрамлення останньої, як окремої сфери діяльності, яка обумовлює виникнення: по-перше, правовідносин «працівник-підлеглий», по-друге, групи службово-трудових прав, обов’язків та повноважень, по-третє, гарантій їх реалізації та необхідності оплачувати таку працю. Іншими словами, як й інші категорії працівників, судді також працюють, володіють відповідними трудовими правомочностями, проте, особливий державний характер їх праці, визначений не тільки трудовим законодавством, але й нормами спеціальних нормативних актів, які спрямовані на регулювання судоустрою держави, обумовлює їх особливий юридичний статус як суб’єктів трудового права.The relevance of the article lies in the fact that state power in Ukraine is exercised on the basis of its division into legislative, executive and judicial. The activity of the latter is aimed at resolving conflicts arising in society using a special procedure. At the same time, it is necessary to state that courts are not only a form of expression of state power, but also a specific sphere of labor activity. Judges are one of the key subjects that ensure the proper functioning of this branch of government. The legislator’s special approach to distinguishing the legal status of judges provided them with the opportunity to qualitatively and effectively perform their official duties, but did not give an unambiguous answer regarding the content of the labor law status of the latter as subjects of labor law. The article, based on the analysis of scientific views of scientists, reveals the general theoretical approaches to the definition of the concept of "subject of labor law", and also establishes its essence, content and features. An analysis of the norms of the current general and special labor legislation, the norms of which are aimed at regulating the work of judges, was carried out. The key features that characterize judges as subjects of labor law are highlighted. It was found that judges are certainly subjects of labor law, just like any other persons performing work at enterprises, institutions and organizations. The key basis for such a conclusion is the sign of the "professionalism" of their work, i.e., the framing of the latter as a separate field of activity, which causes the emergence of: first, the legal relationship "employee-subordinate", second, a group of official and labor rights, obligations and powers, thirdly, guarantees of their implementation and the need to pay for such work. In other words, like other categories of employees, judges also work and have the appropriate labor powers, however, the special state nature of their work, defined not only by labor legislation, but also by the norms of special normative acts aimed at regulating the judicial system of the state, determines their special legal status as subjects of labor law.Актуальность статьи состоит в том, что государственная власть в Украине осуществляется на основе ее разделения на законодательную, исполнительную и судебную. Деятельность последней направлена на разрешение возникающих в обществе конфликтов с применением специальной процедуры.