Правосуб’єктність юридичної особи : автореф. дис.
Вантажиться...
Дата
2019
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Видавець
Харків
Анотація
У дисертації обґрунтовано, що призначення категорії
правосуб’єктності юридичної особи як загальної передумови участі в
цивільних правовідносинах полягає в тому, що за своєю роллю в механізмі
правового регулювання така правосуб’єктність виступає як засіб фіксації
можливості участі юридичної особи в цивільних правовідносинах – визнання
за нею здатності бути носієм суб’єктивних прав та обов’язків, визначає
закріплюване нормами права її загальне правове становище.
Аргументовані положення про те, що наявність у юридичної особи
правосуб’єктності допускає наявність у неї правоздатності, дієздатності (у
тому числі правочиноздатності та деліктоздатності) та інших елементів
правосуб’єктності, які такий суб’єкт отримує в результаті наділення його
правами та обов’язками відповідно до норм цивільного законодавства.
Поєднання всіх цих складових означає, що юридична особа, яка володіє
ними, є суб’єктом цивільного права.
У дисертації зазначається, що сучасним українським законодавством не
врегульовано особливості участі юридичних осіб публічного права з
передбаченням певних засобів та гарантій прав приватної особи в цих
відносинах. Як наслідок, маємо невизначеність правосуб’єктності юридичної
особи публічного права, її правового становища та видів у рамках цивільних
правовідносин та співвідношення з юридичними особами приватного права.
The author of the dissertation has substantiated that the purpose of the category of legal personality of a legal entity as a general precondition for the participation in civil legal relations is that such legal personality in its role in the mechanism of legal regulation acts as a mean of recording the possibility of a legal entity’s participation in civil legal relations – recognition of the ability to be the bearer of subjective rights and responsibilities, defines its general legal status established by the norms of law. The author has stated that provisions about the presence of legal personality within a legal entity allows for the availability of passive capacity, dispositive legal capacity (including the ability to execute civil transactions and passive dispositive capacity) and other elements of legal personality that such a subject receives as a result of granting it with the rights and responsibilities in accordance with the norms of civil law. The combination of all these components means that a legal entity that owns them, is the subject of civil law. The author of the dissertation has noted that modern Ukrainian legislation does not regulate the peculiarities of the participation of legal entities of public law with the provision of certain means and guarantees of the rights of a private person in these relations. As a result, we have uncertainty about legal personality of a legal entity of public law, its legal status and types within the framework of civil legal relations and correlation with legal entities of private law.
В диссертации обосновывается назначение категории правосубъектности юридического лица как общей предпосылки участия в гражданских правоотношениях. Оно состоит в том, что по своей роли в механизме правового регулирования такая правосубъектность выступает как средство фиксации возможности участия юридического лица в гражданских правоотношениях – признании за ним способности быть носителем субъективных прав и обязанностей, определяет закрепляемое нормами права его общее правовое положение. В диссертации получили дальнейшее развитие положения о том, что наличие у юридического лица правосубъектности допускает наличие у него правоспособности, дееспособности (в том числе сделкоспособности и деликтоспособности) и других элементов правосубъектности, которые такой субъект получает в результате наделения его правами и обязанностями в соответствии с нормами гражданского законодательства. Соединение всех этих составляющих элементов обозначает, что юридическое лицо, обладающее ними, является субъектом гражданского права.
The author of the dissertation has substantiated that the purpose of the category of legal personality of a legal entity as a general precondition for the participation in civil legal relations is that such legal personality in its role in the mechanism of legal regulation acts as a mean of recording the possibility of a legal entity’s participation in civil legal relations – recognition of the ability to be the bearer of subjective rights and responsibilities, defines its general legal status established by the norms of law. The author has stated that provisions about the presence of legal personality within a legal entity allows for the availability of passive capacity, dispositive legal capacity (including the ability to execute civil transactions and passive dispositive capacity) and other elements of legal personality that such a subject receives as a result of granting it with the rights and responsibilities in accordance with the norms of civil law. The combination of all these components means that a legal entity that owns them, is the subject of civil law. The author of the dissertation has noted that modern Ukrainian legislation does not regulate the peculiarities of the participation of legal entities of public law with the provision of certain means and guarantees of the rights of a private person in these relations. As a result, we have uncertainty about legal personality of a legal entity of public law, its legal status and types within the framework of civil legal relations and correlation with legal entities of private law.
В диссертации обосновывается назначение категории правосубъектности юридического лица как общей предпосылки участия в гражданских правоотношениях. Оно состоит в том, что по своей роли в механизме правового регулирования такая правосубъектность выступает как средство фиксации возможности участия юридического лица в гражданских правоотношениях – признании за ним способности быть носителем субъективных прав и обязанностей, определяет закрепляемое нормами права его общее правовое положение. В диссертации получили дальнейшее развитие положения о том, что наличие у юридического лица правосубъектности допускает наличие у него правоспособности, дееспособности (в том числе сделкоспособности и деликтоспособности) и других элементов правосубъектности, которые такой субъект получает в результате наделения его правами и обязанностями в соответствии с нормами гражданского законодательства. Соединение всех этих составляющих элементов обозначает, что юридическое лицо, обладающее ними, является субъектом гражданского права.
Опис
Артикуленко, О. В. Правосуб’єктність юридичної особи : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / О. В. Артикуленко; МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Харків, 2019. - 21 с.
Ключові слова
Цивільне право. Civil Law. Гражданское право, Автореферати дисертацій. Abstracts of Theses. Авторефераты диссертаций, 12.00.03, Україна. Ukraine. Украина, юридична особа, юридическое лицо, legal entity, правосуб’єктність, правосубъектность, legal personality, правоздатність, правоспособность, passive capacity, правове регулювання, правовое регулирование, legal regulation