KhNUIAIR ISSN 2524-0501

Вітаємо в інституційному репозитарії Харківського національного університету внутрішніх справ, який містить книги (монографії, підручники, навчальні посібники), наукові статті, звіти, автореферати дисертацій, дисертації, матеріали конференцій та періодичні видання ХНУВС у вільному доступі.

 

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 18 з 18

Нові надходження

Документ
Роль Верховної Ради України як суб’єкта юридичного забезпечення закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання
(Людина, суспільство, держава: актуальні питання правового регулювання взаємодії: тези доп. учасників. наук.-практ. конф. (м. Київ, 10 груд. 2020 р.). - Київ: НДІ СБППФБ, 2020. - С. 77-78, 2020) Староста, В. І.; Starosta, V. I.
Розглянуто дільність Верховної Ради України як суб’єкта юридичного забезпечення закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання.
Документ
Поняття адміністративних методів забезпечення публічної безпеки і порядку на регіональному рівні
(Людина, суспільство, держава: актуальні питання правового регулювання взаємодії: тези доп. учасників. наук.-практ. конф. (м. Київ, 10 груд. 2020 р.). - Київ: НДІ СБППФБ, 2020. - С. 71-73, 2020) Герасимчук, Р. В.; Herasymchuk, R. V.
Зазначено, що адміністративноправові методи представляють собою сукупність визначених нормами адміністративного права інструментів та засобів, які в своїй діяльності використовують спеціально уповноважені суб’єкти з метою підтримки та забезпечення високого рівня публічної безпеки та порядку в межах регіонів України.
Документ
Правоохоронні органи України як суб’єкт адміністративних правовідносин: поняття та види
(Європейські перспективи. - 2023. - №3. - С. 240-255, 2023) Присяжнюк, О. А.; Prysiazhniuk, O. A.
Питання розуміння поняття «правоохоронні органи» досить довгий час залишається невизначеним як у правовій науці, так і в законодавстві України. Це спричиняє проблемам, що пов’язані із здійсненням правової кваліфікації правопорушень, в реалізації окремих повноважень покладених саме на правоохоронні органи, а також ускладнює розуміння змісту нормативно-правових актів, які оперують даним поняттям. Дослідження проведене шляхом аналізу думок та суджень науковців, що розглядали питання сутності терміну «правоохоронні органи», а також сфери нормативного використання даного терміну. Зроблено висновки, про те, що в адміністративно-правовій науці правоохоронні органи розглядаються у двох значеннях: широкому та вузькому. В першому випадку розуміються майже усі органи державної влади, що реалізують правоохоронні та правозастосовні функції, в той час як у вузькому сенсі кожен автор наводить авторське бачення, які досить різняться та не характеризуються вичерпністю та чіткістю. В результаті аналізу наукових визначень поняття «правоохоронні органи» узагальнено спільні ознаки для усіх визначень. В подальшому проведено ґрунтовний аналіз положень чинного законодавства з метою виявлення головної ідеї, яку законодавець переслідує вживаючи у різних нормативно-правових актах термін «правоохоронні органи». На підставі цього запропоновано усю систему правоохоронних органів України розподілити на 4 окремі види: 1) суто правоохоронні органи (або органи правопорядку); 2) державні органи, наділені правоохоронними функціями; 3) державні органи, що приймають участь у реалізації правоохоронних функцій, виконуючи окремі заходи правоохоронного характеру; 4) інші органи, що мають окремі ознаки правоохоронних.
Документ
До проблеми правового регулювання прийняття на службу до Національної поліції України
(Європейські перспективи. - 2023. - №3. - С. 268-273, 2023) Яценко, Т. П.; Yatsenko, T. P.
Розглядаються проблеми правового регулювання прийняття на службу до Національної поліції України. Відзначається, що розбудова Національної поліції України сьогодні безпосередньо пов’язана із вдосконаленням діяльності цього правоохоронного органу. На останнє безпосередньо впливає якість кадрового корпусу Національної поліції України. Тому сьогодні стоїть надважливе завдання покращити відбір кадрів до вказаного правоохоронного органу. Зазначене актуалізує проблему вивчення національного законодавство, яке встановлює вимоги до кандидатів на службу до поліції та перевірочні заходи, що застосовуються для їх перевірки, а також вироблення пропозицій щодо вдосконалення відбору кадрів до поліції. Обґрунтовується, що служба в поліції є надзвичайно специфічним та відповідальним різновидом трудової діяльності, що визначає і особливе правове становище поліцейських серед інших категорій працівників, і тому кандидат на службу повинен відповідати певним вимогам, які перевіряються під час професійного відбору. Вказується, що громадянин України повинен відповідати доволі суттєвим вимогам та пройти доволі тривалу процедуру перед прийняттям на службу до поліції. Національний законодавець доволі детально і правильно передбачив вимоги, яким має відповідати кандидат на посаду поліцейського. Пропонується посилення та зміщення акцентів у перевірочних заходах. Доводиться, що під час прийняття на службу до Національної поліції України необхідно передусім оцінювати ділові та особисті якості працівника. Для поліцейського у сучасних умовах є надважливим такі якості як комунікабельність, стресостійкість, рішучість, чесність, вміння працювати у команді. Пропонується у сучасних умовах воєнного стану зробити перевірку на поліграфі обов’язковою при прийнятті до поліції.
Публікація
Удосконалення взаємодії та координації суб’єктів здійснення контролю за якістю вищої освіти в Україні
(Людина, суспільство, держава: актуальні питання правового регулювання взаємодії: тези доп. учасників. наук.-практ. конф. (м. Київ, 10 груд. 2020 р.). -Київ: НДІ СБППФБ, 2020. - С. 6-7, 2020) Невядовський, В. О.; Neviadovskyi, V. O.; Владислав Невядовський
Підкреслено, що на сьогодні означені аспекти організації та функціонування механізму контролю за якістю вищої освіти мають досить поверхневу регламентацію. Наголошено на необхідність визначити концептуальні засади взаємодії та координації суб’єктів контролю за якістю освіти та розробити на їх підставі відповідний порядок, в якому передбачити принципи та завдання взаємодії і координації, форми та напрямки її здійснення, її суб’єктний склад.