KhNUIAIR ISSN 2524-0501
Вітаємо в інституційному репозитарії Харківського національного університету внутрішніх справ, який містить книги (монографії, підручники, навчальні посібники), наукові статті, звіти, автореферати дисертацій, дисертації, матеріали конференцій та періодичні видання ХНУВС у вільному доступі.
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
Нові надходження
Адміністративно-правова доктрина державного контролю у сфері господарської діяльності: концептуальні засади формування
(Стратегії сталого розвитку суспільства в умовах сучасних глобальних викликів (м. Кам’янське, 10 квіт. 2025 р.) / ГО «Молодіжна Організація Починаючих Лідерів. - Кам’янське: ГО МОПЛ, 2025. - С. 41-46, 2025) Щеголь, А. М.; Shchehol, A. M.
Адміністративно-правова доктрина державного контролю у сфері господарської діяльності формується як результат глибокого аналізу взаємозв’язків між державними інституціями, нормами адміністративного права та потребами розвитку національної економіки. Вона відображає трансформацію поглядів на роль держави у регулюванні підприємницької діяльності, визначає нові підходи до правового забезпечення публічного інтересу в умовах динамічного ринку. Особлива увага приділяється ідеологічним, правовим та управлінським засадам, які визначають зміст і спрямованість державного контролю як інструменту впливу на економічну поведінку суб’єктів господарювання. Важливим елементом концептуального підґрунтя є інтеграція принципів верховенства права, пропорційності, публічності та належного адміністрування у процес здійснення контролю. В межах формування сучасної доктрини акцент зроблено на необхідності системного підходу до правового регулювання контрольних повноважень, їх адаптації до європейських стандартів, а також на балансі між забезпеченням економічної свободи та реалізацією контрольної функції держави. Розглядається сутність контролю не лише як юридичної дії, але і як інструменту стратегічного управління, що дозволяє забезпечити сталий розвиток, доброчесність у бізнесі, мінімізацію ризиків та запобігання правопорушенням. Доктрина, що досліджується, базується на потребі формування нової парадигми взаємодії держави й бізнесу, де контроль набуває не карального, а превентивного та сервісного характеру, орієнтованого на партнерство, діалог і прозорість. Таким чином, адміністративно-правова доктрина державного контролю у сфері господарської діяльності розглядається як стратегічний концепт, здатний забезпечити ефективне функціонування механізмів публічного управління в умовах соціально-економічної трансформації.
Особливості застосування поліцейських заходів під час воєнного стану
(Стратегії сталого розвитку суспільства в умовах сучасних глобальних викликів (м. Кам’янське, 10 квіт. 2025 р.) / ГО «Молодіжна Організація Починаючих Лідерів. - Кам’янське: ГО МОПЛ, 2025. - С. 58-64, 2025) Семчук, Д. В.; Semchuk, D. V.; Чишко, К. О.; Chyshko, K. O.
У період воєнного стану діяльність правоохоронних органів набуває принципово нового характеру, що обумовлено необхідністю забезпечення національної безпеки, громадського порядку та захисту основоположних прав громадян в умовах надзвичайних викликів. Поліцейські заходи в таких умовах стають жорсткішими, але мають зберігати правовий характер і відповідати принципам законності, пропорційності та доцільності. Особлива увага приділяється взаємодії поліції з військовими формуваннями, органами місцевого самоврядування та іншими суб’єктами сектору безпеки, що зумовлено потребою в координації дій і швидкому реагуванні на загрози. Поліцейські зобов’язані виконувати розпорядження вищих органів державної влади, водночас не допускаючи перевищення повноважень або порушення прав і свобод громадян. У межах воєнного стану розширюються інструменти, якими може користуватися поліція, зокрема право на обмеження свободи пересування, здійснення перевірки документів, проведення оглядів, запровадження комендантської години тощо. Застосування таких заходів повинне базуватися на чіткому нормативно- правовому регулюванні, щоб уникнути зловживань і забезпечити довіру населення до правоохоронної системи. Водночас постає необхідність у посиленій професійній підготовці поліцейських, розробці спеціальних інструкцій і алгоритмів дій, орієнтованих на гуманітарні стандарти та права людини. Поліцейські заходи в умовах воєнного стану є інструментом не лише контролю, а й захисту, стримування деструктивних процесів, а також фактором стабілізації соціального середовища. Ретельне дотримання балансу між необхідністю забезпечення безпеки та захистом прав особи є ключовим викликом і завданням у сучасних умовах.
Превентивна функція адміністративно-деліктного права у механізмі забезпечення публічного порядку
(Стратегії сталого розвитку суспільства в умовах сучасних глобальних викликів (м. Кам’янське, 10 квіт. 2025 р.) / ГО «Молодіжна Організація Починаючих Лідерів. - Кам’янське: ГО МОПЛ, 2025. - С. 20-25, 2025) Чишко, К. О.; Chyshko, K. O.
Превентивна функція адміністративно-деліктного права посідає ключове місце у системі забезпечення публічного порядку, адже саме вона виконує роль запобіжного механізму, спрямованого на попередження протиправної поведінки до її фактичного вчинення. У межах правового регулювання публічних відносин превенція в адміністративно-деліктній сфері охоплює як нормативно-правове закріплення зобов'язань і заборон, так і практичну реалізацію наглядових та контрольних функцій органів публічної влади. Її суть полягає у формуванні у громадян правової свідомості, що ґрунтується на розумінні невідворотності юридичної відповідальності за адміністративні правопорушення та на послідовному дотриманні встановлених норм поведінки у сфері суспільного співіснування. Роль адміністративно-деліктного права в аспекті превенції проявляється через інститути запобігання правопорушенням, індивідуалізацію впливу на осіб, схильних до протиправної поведінки, а також створення умов для формування правомірної моделі поведінки. Особливе значення має належне нормативне наповнення превентивного потенціалу адміністративного законодавства, яке має відповідати сучасним викликам, динаміці суспільних трансформацій і розвитку правосвідомості громадян. У зв’язку з цим важливим чинником ефективної дії превентивної функції є міжвідомча координація, комплексність дій, а також підвищення ролі правопросвітницької роботи серед населення. Забезпечення публічного порядку на основі превентивної діяльності є не лише реалізацією охоронної функції держави, а й свідченням її спрямованості на гармонійний розвиток суспільства через зміцнення соціальних зв’язків, посилення довіри до інституцій та дотримання принципу верховенства права. Таким чином, превентивна функція адміністративно-деліктного права виступає фундаментальним елементом механізму забезпечення публічного порядку, що дозволяє завчасно нейтралізувати потенційні загрози безпеці та стабільності у суспільстві.
Правове регулювання антикорупційного контролю у фінансових інституціях під час воєнного стану
(Стратегії сталого розвитку суспільства в умовах сучасних глобальних викликів (м. Кам’янське, 10 квіт. 2025 р.) / ГО «Молодіжна Організація Починаючих Лідерів. - Кам’янське: ГО МОПЛ, 2025. - С. 76-80, 2025) Огризько, С. О.; Ohryzko, S. O.
У період воєнного стану питання забезпечення прозорості та доброчесності діяльності фінансових інституцій набуває особливого значення. Антикорупційний контроль у таких умовах стає критично важливим механізмом для збереження довіри до державних органів і банківської системи, а також для підтримання стабільності економіки. Правове регулювання цієї сфери має враховувати як базові засади національного законодавства, так і адаптацію до нових викликів, спричинених війною. У фокусі перебуває діяльність Національного агентства з питань запобігання корупції, спеціалізованих підрозділів Національного банку України, а також механізми міжвідомчої взаємодії з метою моніторингу фінансових потоків і виявлення ризиків зловживань. Особлива увага приділяється процедурі фінансового моніторингу, запобіганню легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, а також контролю за діяльністю благодійних фондів і інших організацій, які працюють із бюджетними або міжнародними ресурсами. В умовах воєнного стану важливо забезпечити не лише ефективне виконання антикорупційних процедур, але й уникнення надмірного адміністративного тиску на легальні фінансові механізми. У цьому контексті правове регулювання повинно бути збалансованим, передбачаючи одночасно оперативність рішень і гарантії правового захисту суб’єктів фінансового ринку. Аналізується зміст змін до законодавства, впроваджених у зв’язку з початком широкомасштабної війни, зокрема щодо відкритості фінансової звітності, контролю за державними витратами та використанням міжнародної допомоги. Порушуються питання удосконалення нормативної бази в частині діджиталізації процедур звітності, доступу до інформації, а також міжнародного співробітництва у сфері запобігання фінансовим зловживанням. Дослідження підкреслює важливість поєднання жорстких антикорупційних стандартів із принципами гнучкого управління в умовах безпрецедентної політичної та економічної турбулентності.
Інформаційна безпека як об’єкт адміністративно-правового регулювання в умовах воєнного стану
(Стратегії сталого розвитку суспільства в умовах сучасних глобальних викликів (м. Кам’янське, 10 квіт. 2025 р.) / ГО «Молодіжна Організація Починаючих Лідерів. - Кам’янське: ГО МОПЛ, 2025. - С. 90-94, 2025) Мельник, Б. О.; Melnyk, B. O.
Інформаційна безпека в умовах воєнного стану набуває надзвичайного значення, адже від її належного забезпечення залежить збереження національного суверенітету, стабільність державних інституцій, ефективність обороноздатності та захисту критичної об’єктів. У контексті сучасних гібридних загроз і масових інформаційно-психологічних операцій інформаційна сфера стає не лише засобом комунікації, а й полем бойових дій. В таких умовах адміністративно-правове регулювання відіграє ключову роль у формуванні стійкої системи захисту інформаційного простору, встановленні правових меж реагування на інформаційні атаки та забезпеченні взаємодії між державними органами, військовими структурами та громадським сектором. Увага зосереджується на інституційному механізмі реалізації інформаційної політики під час воєнного стану, зокрема на повноваженнях органів виконавчої влади, військових адміністрацій, а також на регламентованих процедурах контролю, моніторингу й оперативного реагування. Особливий акцент робиться на правовій відповідальності за порушення режиму інформаційної безпеки, зокрема у випадках поширення фейкової інформації, дезінформації, розголошення військової таємниці, або сприяння інформаційним впливам ворожої держави. Підкреслюється необхідність постійного вдосконалення нормативно-правової бази, адаптації механізмів контролю до умов кіберзагроз, а також інтеграції державної політики у сфері інформаційної безпеки з міжнародними стандартами. Актуальність теми зумовлена постійною трансформацією форм і методів інформаційного впливу, що потребує гнучких та випереджувальних адміністративно-правових рішень.