KhNUIAIR ISSN 2524-0501
Вітаємо в інституційному репозитарії Харківського національного університету внутрішніх справ, який містить книги (монографії, підручники, навчальні посібники), наукові статті, звіти, автореферати дисертацій, дисертації, матеріали конференцій та періодичні видання ХНУВС у вільному доступі.
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
Нові надходження
Захист освітнього середовища: роль служби освітньої безпеки у профілактиці та реагуванні на правопорушення в навчальних закладах
(Взаємодія органів публічної влади та правоохоронних органів в контексті забезпечення публічної безпеки в умовах воєнного стану : зб. доп. за результатами Кругл. столу (м. Кам’янське, 20 листоп. 2024 р.). – Кам’янське : ГО МОПЛ, 2024. – С. 81-84, 2024) Зінченко, Д. А.; Zinchenko, D. A.
Захист освітнього середовища є важливим аспектом функціонування сучасної системи освіти, адже безпечне та комфортне середовище є необхідною умовою для ефективного навчання і розвитку учасників освітнього процесу. Одним із ключових інструментів у досягненні цієї мети є служба освітньої безпеки, яка відіграє важливу роль у профілактиці та реагуванні на правопорушення в навчальних закладах. Сучасні виклики, пов’язані з поширенням булінгу, кібербулінгу, насильства та інших форм порушення дисципліни, вимагають комплексного підходу до забезпечення безпеки. Служба освітньої безпеки виступає не лише як структура, що запобігає правопорушенням, але й як механізм швидкого реагування, забезпечуючи координацію між адміністрацією закладу освіти, правоохоронними органами, психологами та соціальними службами. Особливого значення набуває роль служби освітньої безпеки у формуванні культури ненасильства та взаємоповаги серед учасників освітнього процесу. Це включає організацію тренінгів, інформаційних кампаній, індивідуальної роботи з учнями, які мають ризиковану поведінку, а також залучення батьків до співпраці. Окрім цього, служба освітньої безпеки сприяє впровадженню сучасних технологій моніторингу, таких як системи відеоспостереження, аналіз соціальних медіа, електронні платформи для зворотного зв’язку з учасниками освітнього процесу. Важливо, щоб служба освітньої безпеки діяла не лише реактивно, а й превентивно, прогнозуючи можливі ризики та вчасно усуваючи їх причини. Ефективність роботи служби освітньої безпеки багато в чому залежить від кваліфікації її працівників, які повинні володіти сучасними знаннями у сферах психології, педагогіки, юриспруденції та інформаційних технологій. Крім того, важливим є інтеграція міжнародного досвіду у цій сфері, що дозволяє адаптувати найкращі практики до специфіки вітчизняної освіти. Створення безпечного освітнього середовища вимагає спільних зусиль усіх зацікавлених сторін: держави, освітян, батьківської спільноти та громадських організацій. Таким чином, служба освітньої безпеки стає важливим елементом системи освіти, сприяючи не лише забезпеченню безпеки, а й створенню умов для гармонійного розвитку особистості кожного учня.
Інспектори служби освітньої безпеки Національної поліції України: нові підходи до забезпечення безпечного освітнього середовища в умовах військової агресії
(Взаємодія органів публічної влади та правоохоронних органів в контексті забезпечення публічної безпеки в умовах воєнного стану : зб. доп. за результатами Кругл. столу (м. Кам’янське, 20 листоп. 2024 р.). – Кам’янське : ГО МОПЛ, 2024. – С. 66-71, 2024) Кулініч, В. С.; Kulinich, V. S.; Зінченко, Д. А.; Zinchenko, D. A.
У контексті сучасної військової агресії, що впливає на Україну, питання забезпечення безпечного освітнього середовища набуває надзвичайної актуальності. Інспектори служби освітньої безпеки Національної поліції України відіграють ключову роль у реалізації нових підходів до забезпечення безпеки учасників освітнього процесу. Досвід військових дій виявив необхідність системних змін у підходах до захисту дітей, педагогів і шкільної інфраструктури від зовнішніх і внутрішніх загроз. Інспектори здійснюють не лише моніторинг потенційних ризиків, але й активно впроваджують превентивні заходи, спрямовані на мінімізацію загроз для учасників освітнього процесу. До основних завдань служби освітньої безпеки належить організація профілактичних заходів, тренінгів і практичних занять із учнями та педагогами щодо дій у надзвичайних ситуаціях. Особлива увага приділяється психологічній підтримці, яка спрямована на зменшення рівня стресу серед дітей, які перебувають у зоні ризику. Нові підходи також включають впровадження сучасних інформаційних технологій для моніторингу безпеки, швидкого реагування на інциденти та координації дій між правоохоронними органами та освітніми закладами. Інспектори забезпечують адаптацію методів роботи до умов військових дій, створюючи алгоритми взаємодії з громадою, місцевими органами влади та міжнародними організаціями. Зокрема, вони беруть участь у створенні локальних програм безпеки, які враховують особливості регіонів, що найбільше постраждали від військової агресії. Робота інспекторів орієнтована на довгостроковий результат, сприяючи формуванню культури безпеки серед учасників освітнього середовища. Таким чином, діяльність інспекторів служби освітньої безпеки Національної поліції України є невід’ємною складовою створення ефективного механізму захисту освіти в умовах сучасних викликів. Інтеграція новітніх підходів у цю сферу сприяє підвищенню рівня безпеки, а також зміцненню довіри до правоохоронних органів як партнерів у забезпеченні захищеного середовища для освіти.
Служба освітньої безпеки як новий компонент правоохоронної системи України : аналіз функцій і завдань
(Взаємодія органів публічної влади та правоохоронних органів в контексті забезпечення публічної безпеки в умовах воєнного стану : зб. доп. за результатами Кругл. столу (м. Кам’янське, 20 листоп. 2024 р.). – Кам’янське : ГО МОПЛ, 2024. – С. 61-65, 2024) Зінченко, Д. А.; Zinchenko, D. A.
В умовах сучасних викликів, пов’язаних із загрозами безпеці в освітньому середовищі України, виникає потреба створення нових інституцій, здатних ефективно реагувати на загрози та забезпечувати безпечні умови для всіх учасників освітнього процесу. Служба освітньої безпеки (СОБ) постає як інноваційний компонент правоохоронної системи України, спрямований на превентивне забезпечення безпеки в навчальних закладах, моніторинг потенційних ризиків, а також оперативне реагування на надзвичайні ситуації. Функціональні обов’язки СОБ охоплюють широкий спектр завдань, включаючи забезпечення фізичної безпеки освітніх установ, профілактику булінгу та кіберзлочинів, проведення навчальних заходів із безпеки, а також створення ефективної комунікації між навчальними закладами, правоохоронними органами та громадами. Значна увага приділяється підготовці спеціалістів, здатних не лише діяти в умовах загрози, але й активно впливати на формування культури безпеки серед учнів, викладачів та батьків. Цей новий підхід до забезпечення освітньої безпеки потребує комплексного підходу, який включає як нормативно- правову базу, так і практичні аспекти впровадження. Особлива увага приділяється міжнародному досвіду та можливостям його адаптації в умовах України. Актуальність дослідження полягає у необхідності інтеграції СОБ до загальної системи національної безпеки та її впливу на формування стійкої моделі безпечного освітнього середовища в Україні.
Особливості проведення судово-експертних досліджень корупційних злочинів під час військового стану в Україні
(Взаємодія органів публічної влади та правоохоронних органів в контексті забезпечення публічної безпеки в умовах воєнного стану : зб. доп. за результатами Кругл. столу (м. Кам’янське, 20 листоп. 2024 р.). – Кам’янське : ГО МОПЛ, 2024. – С. 107-111, 2024) Бахмат, В. Г.; Bakhmat, V. H.; Макарова, О. П.; Makarova, O. P.
У науковому повідомлені розглянуто особливості проведення судово- експертних досліджень корупційних злочинів в умовах воєнного стану в Україні. Актуальність теми зумовлена зростанням випадків корупції під час військових дій, що суттєво впливає на обороноздатність держави, ефективність використання державних ресурсів та довіру громадян до влади. В роботі охарактеризовано основні категорії корупційних злочинів, які найчастіше трапляються в умовах воєнного стану, зокрема розкрадання гуманітарної допомоги, нецільове використання коштів, зловживання службовим становищем для отримання неправомірної вигоди. Особливу увагу приділено аналізу правових, організаційних та технічних аспектів судово-експертних досліджень у таких умовах. Автори зазначають, що проведення експертиз у зоні бойових дій ускладнюється обмеженим доступом до доказів, загрозами життю експертів, відсутністю належних технічних засобів та впливом дезорганізації правоохоронної системи через військові дії. Також наголошується на необхідності адаптації методик експертизи до умов воєнного стану, підвищення кваліфікації експертів та використання сучасних цифрових технологій, таких як блокчейн, аналіз великих даних та кіберфорензіка. Окремо розглянуто міжнародний досвід боротьби з корупцією під час військових конфліктів та можливості його імплементації в Україні. Автори пропонують низку рекомендацій для вдосконалення процедур проведення судово-експертних досліджень у воєнний час, зокрема створення спеціалізованих підрозділів, що займаються корупційними злочинами, розробку нових методик документування злочинів та запровадження міжнародного нагляду за розслідуванням найбільш резонансних справ.