KhNUIAIR ISSN 2524-0501

Вітаємо в інституційному репозитарії Харківського національного університету внутрішніх справ, який містить книги (монографії, підручники, навчальні посібники), наукові статті, звіти, автореферати дисертацій, дисертації, матеріали конференцій та періодичні видання ХНУВС у вільному доступі.

Кількість документів у репозитарії: 20747

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 18 з 18

Нові надходження

Методика «Діагностика особистісно-професійної здійсненності»: структура та психометричне обґрунтування
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2025. – № 3 (110). – С. 281-294, 2025) Пономаренко, Я. С.; Ponomarenko, Ya. S.; Пономаренко (Посохова) Яна Сергіївна
Статтю присвячено розробленню та психометричній апробації методики «Діагностика особистісно-професійної здійсненності», призначеної для оцінювання інтеграції особистісних і професійних компонентів працівників поліції. Методика охоплює п’ять блоків із 15 шкалами, що відображають такі компоненти, як самоідентифікація, самоставлення, уявлення про професійне майбутнє, цінності й емоційні контексти. Проведено комплексний аналіз надійності, валідності та зовнішньої узгодженості методики, що підтвердив її придатність для використання в наукових дослідженнях і прикладній психологічній практиці, зокрема в умовах підвищеного стресу та воєнного ризику.
Сучасні підходи до підготовки фахівців у сфері безпеки: теоретичні та практичні аспекти
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2025. – № 3 (110). – С. 270-280, 2025) Ляска, О. П.; Liaska , O. P.; Червоний, П. Д.; Chervonyi, P. D.; Стріляна, А. В.; Striliana, A. V.; Оксана Ляска; Павло Червоний
У статті розглянуто актуальні питання підготовки майбутніх фахівців сектору безпеки, зокрема представників правоохоронних органів. Наголошено на необхідності цілісного та багатовимірного підходу, який виходить за межі суто професійних навичок і зосереджується на психологічних особливостях майбутніх спеціалістів. Уперше системно узагальнено сучасні методичні підходи до професійного навчання, особливий наголос зроблено на психологічній готовності до роботи в умовах стресу, небезпеки, інформаційного тиску та кризових ситуацій. Обґрунтовано інтеграцію психологічної складової в освітні програми з виокремленням ключових компетентностей, зокрема емоційної стійкості, саморегуляції, адаптивності, рефлексивності, комунікативної гнучкості та критичного мислення.
Професійна життєстійкість керівників органів і підрозділів Національної поліції України та її зв’язок із рівнем і структурою їхніх професійно важливих індивідуальних особливостей
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2025. – № 3 (110). – С. 252-269, 2025) Барко, В. І.; Barko, V. I.; Євдокімова, О. О.; Yevdokimova, O. O.; Остапович, Д. В.; Ostapovych, D. V.; Olena Yevdokimova
У статті представлено комплексний аналіз проблематики професійної життєстійкості керівників органів і підрозділів Національної поліції України середньої ланки. Наголошено, що професійна життєстійкість є системною особистісно-професійною особливістю, яка формується у фахівця впродовж професійного життя і виявляється у певному рівні включеності у професійну діяльність, контролі над нею та прийнятті професійних викликів. В умовах воєнного стану професійна життєстійкість керівника забезпечує опір агресивному середовищу, оптимальну адаптацію до наявних життєвих умов і здатність долати перешкоди. Виявлено значущі кореляційні зв’язки між показниками професійної життєстійкості та психологічними особливостями, які є важливими для успішності службової діяльності керівників. Зокрема, встановлено зв’язки з індексами самоздійснення, самоефективності, ментального здоров’я, мотивації, стійкості до стресу, а також із факторами опитувальника «Великої п’ятірки», такими як екстраверсія, нейротизм, сумлінність, поступливість і відкритість до досвіду. Описані у дослідженні психологічні чинники розвитку професійної життєстійкості та впливу на неї можуть бути покладені в основу заходів із психофізіологічного забезпечення професійної ефективності керівників поліції в умовах сучасних соціально-економічних трансформацій.
Сучасні вектори структуризації безпекового законодавства України в умовах воєнного стану: теоретико-правовий аналіз
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2025. – № 3 (110). – С. 220-235, 2025) Загуменна, Ю. О.; Zagumenna, Yu. O.; Юлія Загуменна
У статті здійснено комплексний теоретико-правовий аналіз структури безпекового законодавства України й окреслено напрями його розвитку в умовах воєнного стану. Обґрунтовано авторську концепцію його сучасної структуризації як динамічного та багатофакторного процесу і сформульовано визначення ключових понять у цій сфері. Проаналізовано елементи структури законодавства, встановлено, що на рівні законів вона формується переважно за горизонтальним, а не ієрархічним принципом. Виявлено провідні вектори розвитку, що сформувалися під впливом повномасштабної агресії, серед яких, зокрема, домінування військового законодавства та запропонований авторський термін «безпековий інтервенціонізм». Ідентифіковано основні проблеми сучасного етапу структуризації: правову невизначеність, колізійність і нестабільність регулювання. Констатовано, що цей процес є незавершеним, інтенсивним та значною мірою детермінованим військовими загрозами. Зроблено висновок про необхідність подальшої системної оптимізації безпекового законодавства з метою підвищення ефективності механізмів забезпечення національної безпеки України.
Підозра у кримінальному провадженні: кримінальна процесуальна та криміналістична складові поняття
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2025. – № 3 (110). – С. 209-219, 2025) Шайтуро, О. П.; Shaituro, O. P.; Хань, О. О.; Khan, O. O.; Хань Олександр
Досліджено поняття підозри у кримінальному процесі. Акцентовано увагу на комплексній складовій цього поняття, яке, оскільки є правовою категорією, має психологічне походження. Проведено критичний аналіз наявних підходів до визначення підозри, співвідношення цієї категорії з поняттям «повідомлення про підозру», надано авторські пропозиції щодо цього. Зазначено про неузгодженість проблеми формалізації підозри у вигляді повідомлення про неї особі. Висловлено авторську позицію щодо співвідношення поняття підозри та криміналістичної версії. Наголошено на проблемі інституалізації підозри у кримінальному процесі за обсягом, щодо чого також надано авторські пропозиції.