Перегляд за Автор "Наджафлі, Е. М."

Зараз показуємо 1 - 12 з 12

Ensuring Human Rights in Ukraine during Introduction of Martial Law: Constitutional and Administrative Aspect
(Syariah: Jurnal Hukum dan Pemikiran. – 2024. – Vol. 24, № 1. – P. 52-72, 2024) Nadzhafli, E. M.; Наджафлі, Е. М.; Kisiliuk, E.; Dubenko, O.; Burlakov, S.; Yarmaki, V.
The purpose of the article is to reveal provision of human rights in Ukraine under the conditions of martial law. Human rights and freedoms are the highest value, but their characteristic feature, as a fundamentally important feature of a progressive society consists in historical instability, variability and subordination to socio-economic processes in the state, which contradicts the established principles of humanism, but remains typical in war conditions. Within the scope of the scientific study, it was determined that human rights have a characteristic of evolution together with society and the state, and therefore, taking into account the complexity of the events taking place on the territory of modern Ukraine, study of the available range of problems has a particularly important scientific and practical role. Study of the available range of problems was carried out using the methods of comparison, abstraction, analysis and generalization. In the course of the study, the essential characteristics of the social category were determined, in particular, the theoretical and methodological foundations of ensuring observance of human rights in conditions of martial law (the regulatory and legal basis). Summarizing the events taking place in Ukraine as a result of the treacherous armed aggression of the Russian Federation, it was concluded that under conditions of war human rights are the highest value.
European legal standards of digitalization of the judiciary
(Amazonia Investiga. – 2024. – Vol. 13, Issue 76. – P. 113-127, 2024) Najafli, E.; Наджафлі, Е. М.; Nadzhafli, E. M.; Ponomarov, S.; Koverznev, V.; Ivanov, A.
У статті розкривається зміст поняття «європейські правові стандарти у сфері дигіталізації судової влади (ухвалені як обов’язкові або як рекомендаційні типові правові принципи й норми, зафіксовані (вміщені) у спільних джерелах права (acquis communautaire) європейської правової системи, що є мінімальними правовими вимогами щодо організації і здійснення електронного правосуддя для держав-учасниць ЄС). Втілення цих стандартів відбувається в ході їх імплементації національними законодавствами як держав-учасниць ЄС, так і держав, що орієнтуються на правові цінності ЄС та/або прагнуть набути членства в ЄС, як Україна. У дослідженні використовуються загальнофілософські, загальнонаукові і спеціально-наукові(приватно-наукових) методи пізнання. Ґрунтовно проаналізовано нормативну основу, цілі та принципи електронного правосуддя в ЄС. Визначено ключові позиції щодо дигіталізації судової влади, які викладені в правових документах ЄС, що містять відповідні правові стандарти. Звертається увага на те, що основними елементами електронного правосуддя, імплементованими в Україні під впливом європейських стандартів, можна вважати такі: 1) ведення електронного діловодства, збереження справ і централізоване зберігання процесуальних та інших документів в єдиній базі даних; 2) обмін документами та інформацією; 4) електронний спосіб визначення судді (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи; 5) використання ІКТ для дослідження електронних доказів; 6) участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції; 7) ухвалення та оприлюднення судових актів в електронному вигляді.
Адміністративна дигіталізація: розвиток правових засад дигіталізації виконавчої влади в 2003-2013 роках (історико-правовий екскурс)
(Європейські перспективи. - 2024. - № 2. - С. 350-357, 2024) Наджафлі, Е. М.; Nadzhafli, E. M.
Статтю присвячено історико-правовому аналізові специфіки процесу дигіталізації виконавчої влади в сучасній Україні протягом 2003 – 2013 років, з виокремленням основних правових закономірностей такого процесу. Доведено, що основними правовими особливостями цього етапу дигіталізації виконавчої влади були: запровадження електронної інформаційної системи «Електронний Уряд», із затвердженням переліку і порядку надання інформаційних та інших послуг з використанням електронної інформаційної системи «Електронний Уряд»; започаткування процесу надання адміністративних послуг в електронній формі; створення правових засад поступового переходу документообігу в органах виконавчої влади на електронну (цифрову) форму, яка стала рівнозначною з паперовою формою документообігу; започаткуавння формування Реєстру інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем органів виконавчої влади; запровадження елементів електронної форми нормотворчості в органах виконавчої влади; інституціалізація електронних запитів на доступ до публічної інформації; початок переходу системи адміністративних послуг, що надаються органами виконавчої влади, на рейки електронного формату; запровадження системи електронної взаємодії органів виконавчої влади. З’ясовано роль і місце Концепції розвитку електронного урядування в Україні 2010 року, в якій були вперше закріплені дефініції електронного урядування та електронного уряду, а також окреслені пріоритетні напрямки дигіталізації виконавчої влади на перспективу.
Верховна Рада України як суб’єкт дигіталізації державної влади
(Європейські перспективи. - 2024. - №3. - С. 363-370, 2024) Наджафлі, Е. М.; Nadzhafli, E. M.
У статті доводиться, що дигіталізація органів державної влади в Україні є, безумовно, надскладним управлінським процесом і, разом з тим, актуальним суспільно-політичним і правовим завданням, масштаби якого вражають і змушують ретельно зважувати і прораховувати всі можливі управлінські ризики і проблеми. Вказується, що саме парламент унаслідок свого унікального статусу як єдиного органу законодавчої влади та специфіки своєї правотворчої компетенції формулює базові правові засади дигіталізації системи органів державної влади, спрямовуючи нормотворчу діяльність інших органів на виконання відповідних законів. Далі наводяться приклади реалізації компетенції Верховної Ради України в галузі дигіталізації системи органів державної влади, аналізується низка ключових законів для дигіталізації як усієї системи органів державної влади, так і окремих її підсистем (законодавчої, виконавчої чи судової влад). Констатується, що суб’єктність Верховної Ради України у сфері дигіталізації системи органів державної влади в Україні протягом останніх двох скликань парламенту (восьмого (2014- 2019 роки) та дев’ятого (2019 рік – досі) скликань) помітно зросла. Констатується, що окремим суб’єктом у структурі законодавчої влади, що впливає на дигіталізацію всієї системи органів державної влади, слід визнати у структурі Верховної Ради України Комітет з питань цифрової трансформації. Самостійним суб’єктом дигіталізації державної влади в системі законодавчої влади виступає Голова Верховної Ради України, обсяг повноважень якого в силу його функціональної ролі, природно, обмежений внутрішньо-парламентськими процесами, тобто окремими (переважно організаційними та розпорядчими) питаннями дигіталізації єдиного органу законодавчої влади України та її Апарату.
До питання про систему принципів наукового пізнання дигіталізації державної влади
(Право і безпека. – 2021. – № 4 (83). – С. 191-196, 2021) Наджафлі, Е. М.; Nadzhafli, E. M.
Досліджено системи принципів наукового пізнання дигіталізації державної влади. Наголошено, що комплексність (всебічність) як принцип наукового пізнання дигіталізації державної влади означає, що розглядувана категорія має бути пізнана й осмислена у тісному зв’язку з іншими формами, видами й напрямами дигіталізації, які, зі свого боку, можуть впливати на дигіталізацію державної влади або ж, своєю чергою, самі зазнаватимуть впливу з боку процесів такої дигіталізації. Зазначено, що принцип системності передбачає розуміння процесів дигіталізації державної влади як складного системного утворення, що, в свою чергу, є складовою системного утворення більш високого рівня – дигіталізації суспільства в цілому.
До питання про стан наукового дослідження дигіталізації законодавчої влади в Україні
(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. ХII Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 1 груд. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 63-64, 2023) Наджафлі, Е. М.; Nadzhafli, E. M.
Охарактеризовано стан наукового опанування проблематики формування е-парламенту. Відсутність розробок у цьому напрямі відображає зародковий характер теоретико-правового дискурсу щодо дигіталізації законодавчої влади.
Методологічні засади наукового дослідження дигіталізації державної влади: теоретико-правові аспекти
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2021. – № 4 (95). – С. 43-64, 2021) Наджафлі, Е. М.; Nadzhafli, E. M.
Метою статті є теоретико-правове висвітлення ключових параметрів мeтoдoлoгiчнoгo iнструмeнтарiю в науковому пізнанні дигіталізації державної влади, що запропоновано здійснювати на основі синтезу здобутків загальнотеоретичної юриспруденції, галузевих правових наук, а також суміжних суспільствознавчих дисциплін (соціології, політології, науки державного управління тощо). Запропоновано структурну будову методології дослідження дигіталізації державної влади, яка складається із семи «рівнів», розташованих за принципом ієрархічності й супідрядності: 1) домінуючого світогляду; 2) філософських засад; 3) типу наукового мислення (наукової раціональності); 4) принципів наукового пізнання; 5) наукових парадигм; 6) методологічних підходів; 7) наукових методів пізнання. Надано докладну характеристику кожному зі структурних блоків цієї методології. Обґрунтовано, що домінуючий світогляд, необхідний для побудови оптимальної методології осмислення феномена дигіталізації державної влади, повинен включати в себе елементи сучасної некласичної (посткласичної) філософії, методології пізнання цифрових технологій і конструктивістські елементи сучасної інновативної методології загальнотеоретичної юриспруденції. Доведено, що оптимальним для осмислення процесів дигіталізації державної влади є постнекласичний тип раціональності. З’ясовано, що провідними загальнонауковими парадигмами дослідження дигіталізації державної влади є парадигми інформаційного суспільства та цифровізації (дигіталізації).
Особливості початкового етапу дигіталізації виконавчої влади України (1993–2003 рр.): історико-правовий екскурс
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2023. – № 2 (101), ч. 1. - С. 32-42, 2023) Наджафлі, Е. М.; Nadzhafli, E. M.
Статтю присвячено історико-правовому аналізу специфіки процесу первинної дигіталізації виконавчої влади в модернізації сучасної Україні (1993–2003 рр.) з виокремленням його основних правових закономірностей. Показано, що дигіталізація виконавчої влади стала складовою єдиного, по суті, процесу дигіталізації системи державного управління в Україні, що охопив усі сфери, рівні та сегменти функціонування органів державної влади та їхню взаємодію з громадянами і суспільством у цілому.
Передумови дигіталізації судової влади в Україні: теоретико-правові аспекти
(Право.ua. - 2024. - № 2. - С. 350-356, 2024) Наджафлі, Е. М.; Nadzhafli, E. M.
Стаття присвячена з’ясуванню передумов дигіталізації судової влади в Україні в контексті розвитку цифрової трансформації суспільства, держави та впровадження інформаційно-комунікаційних технологіїй у функціонування судової системи. Показано, що дигіталізація судової влади як складова процесу дигіталізації державної влади в Україні є одним з ключових елементів у модернізації та реформуванні її судової системи, від успішності якого залежить утворення в системі електронної демократії феномену електронного суду як відповідника судової гілки влади в цифровій державі. Зазначений процес перебуває в тісній закономірній детермінації від низки об’єктивних явищ соціальної і правової дійсності, що мають значення для його ініціювання, розгортання та проведення в контексті правового розвитку судової влади в сучасній Україні. Запропоновано авторську дефініцію передумов дигіталізації судової влади. Ними визначаються такі суспільні і правові явища, процеси та закономірності зв’язку між ними, що детермінують можливість і необхідність упровадження цифрових технологій до сфери функціонування судової гілки влади з метою оптимізації та ефективізації здійснення правосуддя у сфері виконання покладених на судову владу функцій і завдань. Ці передумови визначають внутрішню необхідність судової дигіталізації, зумовлюють її внутрішній зміст, впливають на її спрямованість і динаміку в Україні. За критерієм предметної сфери їх впливу на дигіталізацію судової влади виокремлені технологічні, загальносоціальні та правові передумови.
Перспективи дигіталізації державних послуг в країнах-членах ЄС до 2030 року
(Протидія дезінформації в умовах російської агресії проти України: виклики і перспективи : тези доп. учасників міжн. наук.-практ. конф. (м. Харків, 12-13 груд. 2023р.). - Харків: НДІ ППСН, 2023. - С. 125-126, 2023) Наджафлі, Е. М.; Nadzhafli, E. M.
Розглянуто перспективні напрями цифровізації державних послуг в країнах ЄС до 2030 р. та подальші перспективи врахування цього досвіду в Україні. Наголошено, що європейський досвід дигіталізації державних послуг стає не лише джерелом правових запозичень для поглиблення правових реформ у сфері дигіталізації, але й певним спільним знаменником, якого у правовій сфері має досягти Україна, упроваджуючи правові стандарти у галузі дигіталізації свого державного управління в контексті реалізації стратегічного курсу європейської інтеграції.
Принципи адвокатської діяльності в Україні: адміністративно-правовий аспект : монографія
(Харків: ТОВ «Планета-Прінт», 2020. - 276 с., 2020) Загуменна, Ю. О.; Zagumenna, Yu. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0617-8363; Наджафлі, Е. М.; Nadzhafli, E. M.
Монографію присвячено комплексному дослідженню принципів адвокатської діяльності в Україні. Визначено поняття, характерні ознаки та змістовну складову принципів адвокатської діяльності в Україні. Розглянуто джерельну базу принципів адвокатської діяльності та на підставі їх аналізу здійснено їх систематизацію. Окрему увагу приділено питанню класифікації принципів адвокатської діяльності та розкриттю їх сутності. Досліджено міжнародні стандарти адвокатської діяльності на прикладі функціонування інституту адвокатури Бельгії, Великобританії, Греції, Іспанії, Італії, Сполучених Штатів Америки, Франції, Швейцарії, Швеції та Японії. На підставі цього запропоновано окремі шляхи вдосконалення адміністративного законодавства, що визначає основні засади адвокатської діяльності в Україні. Для викладачів вищих навчальних закладів, науковців, аспірантів (ад’юнктів), курсантів і студентів вищих навчальних закладів юридичного профілю, адвокатів і всіх, хто цікавиться цією проблематикою.
Цифрова держава в контексті правової реформи в Україні: теоретико-правовий аспект
(Право і безпека. – 2022. – № 2 (85). – С. 202-217, 2022) Наджафлі, Е. М.; Nadzhafli, E. M.
Дослідження присвячено вивченню теоретико-правових аспектів формування цифрової держави, що є невід’ємним елементом дигіталізації всіх сфер суспільного життя та вимогою сучасності. Встановлено, що правову реформу в галузі формування цифрової держави слід визнати таким різновидом правової реформи, який спрямовується на цілісне, комплексне змінення умов та правової основи організації і функціонування апарату держави з метою спрощення системи державного управління, суттєвого підвищення його ефективності. Актуальною потребою на сьогодні слід визнати перехід від екстенсивної парадигми формування цифрової держави до інтенсивної яка б передбачала інклюзивну модель формування цифрової держави завдяки реальному залученню до вирішення державних справ інститутів громадянського суспільства, стимулювала громадянську ініціативу та унеможливлювала прийняття ключових правових актів без попереднього громадського обговорення.