Перегляд за Автор "Nadzhafli, E."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ Дигіталізація в контексті доктрини юридизації суспільних відносин(Вісник Луганського держаного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. – 2023. - № 3(103). - С. 122-132, 2023) Наджафлі, Е.; Nadzhafli, E.У статті проведено теоретико-правовий аналіз феномену дигіталізації в контексті доктрини юридизації суспільних відносин. З’ясовано ключові проблеми такої юридизації. Показано, що роль держави в юридизації суспільних відносин, що формуються в ході дигіталізації суспільного життя, є і буде визначальною. Зауважено на тому, що глибокі структурні та функціональні перетворення внаслідок таких змін призводять до становлення й розвитку інституцій цифрової (електронної) держави, яка має обійняти місце своєрідного «флагмана» у формуванні нового, цифрового, укладу в суспільстві, цифрової економіки та цифрової соціальної сфери, у реалізації та захистові цифрових прав індивідів, а також успішно реалізовуватиме назрілі соціальні й економічні реформи в суспільстві.Документ Теоретико-правові особливості дигіталізації виконавчої влади України як правового процесу(Вісник Луганського держаного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. – 2023. - № 4(104). - С. 218-227, 2023) Наджафлі, Е.; Nadzhafli, E.Стаття присвячена теоретико-правовому аналізові процесу дигіталізації системи виконавчої влади в контексті модернізації державного управління й реалізації заходів з адміністративної реформи в сучасній Україні в розрізі впровадження концепції електронного урядування та із виокремленням основних етапів і правових закономірностей такого процесу. Показано, що дигіталізація виконавчої влади в Україні є соціально-правовим процесом, що триває, і обіймає значний період часу, розпочавшись практично від перших років здобуття Україною незалежності.Документ Феномен цифрової держави як держави постсучасного типу: теоретико-правовий і державознавчий аспекти(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 3 (98). – С. 35-47, 2022) Наджафлі, Е.; Nadzhafli, E.Досліджено теоретико-правовий і державознавчий аспекти феномена цифрової держави як держави постсучасного типу. На підставі комплексного аналізу тенденцій розвитку інформаційного суспільства (у межах шостого технологічного укладу) обґрунтовано, що виникнення та розвиток цифрової держави пов’язані з процесами дігіталізації суспільних відносин і державного управління. Наголошено, що зазначена держава онтологічно, інституційно та функціонально докорінно відрізняється від більшості існуючих сучасних держав та є своєрідним інновативним політико-правовим прикладом для технологічного й організаційно-управлінського «наслідування» з огляду на чіткий проактивний вплив на формування інформаційного суспільства з інноваційним типом економічного розвитку.Публікація Європейський досвід дигіталізації виконавчої влади: актуальні уроки для України(Вісник Національної академії правових наук України. - 2024. - № 1. - С. 103-125, 2024) Бурдін, М. Ю.; Burdin, M. Yu.; Невзоров, І. Л.; Nevzorov, I. L.; Наджафлі, Е.; Nadzhafli, E.; Mykhailo Burdin; Ігор НевзоровУ статті висвітлюється європейський досвід дигіталізації виконавчої влади в контексті реалізації концепцій добропорядного урядування (належного урядування) та електронного урядування. Порівнюються українські й європейські наукові підходи з дигіталізації державного управління. Окреслюються й формулюються домінантні напрями змін парадигми державного управління в Україні відповідно до вимог дигіталізації як невід’ємної складової курсу на реалізацію концепції добропорядного урядування. Наголошується, що для забезпечення сталого цифрового розвитку й уможливлення швидкої цифрової трансформації органів виконавчої влади в Україні необхідно гарантувати запровадження застосування принципу «цифровий за замовчуванням», який упроваджено в країнах-членах ЄС. Осмислено вплив європейських правових ініціатив з дигіталізації державного управління періоду 1999–2021 рр. на процес дигіталізації виконавчої влади в Україні. Доводиться, що європейський досвід стає не лише джерелом правових запозичень для поглиблення правових реформ у сфері дигіталізації, а й певним спільним знаменником, якого в правовій сфері має досягти Україна, упроваджуючи правові стандарти у галузі дигіталізації свого державного управління. Зроблено висновок про те, що Україні потрібно не лише активізувати зусилля з наближення дигіталізації виконавчої влади до кращих правових і управлінських практик ЄС у контексті продовження подальшого регулярного діалогу в цій сфері, а й забезпечити регулярний моніторинг повного виконання чинних правових зобов’язань як за Угодою про асоціацію з ЄС, так і за іншими міжнародними угодами у сфері дигіталізації виконавчої влади.