Наукові публікації (Scientific publications). УДК 343.1
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Наукові публікації (Scientific publications). УДК 343.1 за Ключові слова "accused"
Зараз показуємо 1 - 13 з 13
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Standardisation of the Concept of Procedural Costs in the Criminal Procedure of Ukraine(Amazonia Investiga. - 2020. - Vol. 9, № 25. - P. 344-349, 2020) Bortnik, S. M.; Бортник, С. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5281-6007; Kobzar, O. F.; Кобзар, О. Ф.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5422-235X; Chumachenko, I. M.; Чумаченко, І. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3403-6103; Melnyk, V.; Мельник, В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2491-757XУ статті досліджуються актуальні питання, що стосуються правової регламентації процесуальних витрат у кримінальному процесі України. Акцентовано увагу на тому, що законодавче унормування цього інституту має важливе значення, оскільки, з однією сторони, він є невід’ємною економічною складовою держави, а з іншої – втіленням практичної реалізації принципу процесуальної економії. Висловлена позиція, що іменування цього інституту як «процесуальні витрати», на відміну від попередньої назви «судові витрати», є більш коректним, оскільки такі витрати пов’язані не тільки зі здійсненням судового провадження, але й проведенням досудового розслідування загалом. Позитивно визнано включення законодавцем до процесуальних витрат і тих, що пов’язані з наданням правової допомоги. Окрему увагу приділено дослідженню процесуальних витрат за законодавством окремих зарубіжних країни, за результатом чого сформовані висновки щодо доцільно внесення відповідних змін до КПК України. За результатами проведеного дослідження зроблено висновок про необхідність розширення переліку процесуальних витрат, які на сьогодні потребують відшкодування. Зокрема, до існуючого на сьогодні переліку процесуальних витрат слід додати: 1) витрати, пов’язані з відшкодування матеріальних втрат, понесених у результаті проведення слідчих (розшукових) дій потерпілим, свідком та іншими учасниками, залученими до кримінального провадження; 2) витрати, пов’язані з застосування заходів безпеки до учасників кримінального провадження та інших осіб, що сприяють попередженню і розкриттю кримінального правопорушення, а також їх близьких родичів; 3) витрати, пов’язані з виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) особи, або у разі заподіяння особі тілесного ушкодження чи іншої шкоди його здоров'ю у зв'язку з участю в кримінальному провадженні. Мета статті – визначення сучасної моделі регулювання правовідносин, що стосуються інституту процесуальних витрат, виокремлення на цій основі як позитивних аспектів, так і тих, що потребують свого вдосконалення. Задля досягнення поставленої мети були використані історичний, системно-структурний та порівняльно-правовий метод, що забезпечило формування науково обґрунтованих пропозицій та висновків.Документ Актуальні питання правового регулювання угоди про примирення в кримінальному провадженні(Науковий вісник публічного та приватного права. - 2016. - Вип. 2, ч. 2. - С. 24-27, 2016) Сімонович, Д. В.; Simonovych, D. V.У статті розглянуто питання правового регулювання угоди про примирення в кримінальному провадженні, що є втіленням концепції відновлюваного правосуддя та покликано сприяти врегулюванню соціального конфлікту та досягненню консенсусу між сторонами.Документ Актуальні питання участі захисника в окремій процесуальній дії в кримінальному провадженні(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2017. - № 3 (78). - С. 38–45, 2017) Абламський, С. Є.; Ablamskyi, S. Ye.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4716-3985Досліджено процесуальний порядок залучення захисника для участі в окремій процесуальній дії, що можливо у трьох законодавчо передбачених невідкладних випадках. Звернено увагу на відсутність законодавчо закріплених визначень таких термінів, як «невідкладні випадки» та «невідкладні процесуальні дії», що може призвести до порушення права на захист і визнання судом недопустимими отриманих доказів. З урахуванням проведеного аналізу запропоновано до КПК України внести певні зміни й доповнення.Документ Визначення місця виконання домашнього арешту: теоретичні та практичні аспекти(Вісник кримінального судочинства. – 2019. – № 1. – С. 84-91, 2019) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673Анотація. У чинному КПК України домашній арешт закріплено як один із видів запобіжних заходів. Аналіз статистичних даних щодо обрання домашнього арешту у 2013–2017 рр. засвідчив факт збільшення кількості випадків його застосування з 13,6% до 23,5% від загальної кількості обраних запобіжних заходів. Такі показники свідчить про поступово зростаючу довіру практичних працівників до введеного у 2012 році запобіжного заходу. Натомість, у практичній діяльності залишається ряд спірних питань, які вимагають окремого вивчення, зокрема, визначення місця виконання домашнього арешту. Мета статті полягає у розкритті питань щодо визначення місця виконання домашнього арешту та доцільності з’ясування думки осіб, які проживають разом із підозрюваним, обвинуваченим під час обрання цього виду запобіжного заходу. Зроблено висновок, що згідно з діючим кримінальним процесуальним законодавством місцем виконання домашнього арешту вважається житло підозрюваного, обвинуваченого у разі, коли він: 1) є власником (співвласником) такого житла; 2) зареєстрований у такому житлі; 3) постійно або тимчасово проживає у такому житлі без реєстрації. Вказано, що проблемним з практичного погляду є питання визначення місця домашнього арешту, коли підозрюваний захворів і його слід госпіталізувати. У зв’язку з цим наголошено на необхідності закріплення у КПК України положення про те, що у разі госпіталізації підозрюваного, обвинуваченого тимчасовим місцем утримання його під домашнім арештом слід уважати лікувальну установу. Окремо вивчено питання щодо дій слідчого судді, суду у випадку, коли власник житла заперечує проти того, щоб його житло було використано як місце виконання домашнього арешту. Обґрунтовано позицію, що у такому випадку слідчий суддя, суд повинен урахувати всі обставини, викладені у ст. 178 КПК України, а також позицію власника житла та осіб, які проживають разом із підозрюваним, обвинуваченим. Крім того, повинно бути з’ясовано, в яких відносинах перебувають співмешканці житла. З урахуванням усіх обставин слідчий суддя, суд обирає або домашній арешт, або інший запобіжний захід.Документ Дедуктивне визначення ідеальної категорії змісту адвокатури(Європейські перспективи. - 2022. - № 4. – С. 70-76, 2022) Слінько, Д. С.; Slinko, D. S.; Слінько, С. В.; Slinko, S. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8611-3759; Шнягін, О. Г.; Shniahin, O. H.Відзначено, що без забезпечення захисту підозрюваного, обвинуваченого не може існувати кримінальний процес. Ідеальні категорії забезпечення захисту повинні включати до себе повноваження адвоката, в інтересах правосуддя, які встановлені для сторони обвинувачення. Сторони процесу повинні мати однакові права та обов’язки щодо встановлення істини. Наголошено, що виконання завдань кримінального процесу передбачає умови притягнення до кримінальної відповідальності особу, яка вчинила кримінальне правопорушення в міру своєї вини та забезпечення захисту таким чином, щоб невиновний не був обвинувачений або засуджений.Документ Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу(Форум права. - 2018. - № 1. – С.95- 104, 2018) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673Визначена сутність обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу. Розглянуто особливості оцінки слідчим суддею, судом вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкості покарання, що загрожує особі; віку та стану здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; міцності його соціальних зв’язків; наявності у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; його репутації, майнового стану, наявності судимостей; дотримання ним умов застосованих раніше запобіжних заходів та інші обставини.Документ Обставини, що характеризують особу обвинуваченого, як підстава для класифікації процесуальних рішень(Форум права. - 2011. - № 3. - С. 831-835, 2011) Чича, Р. П.; Chycha, R. P.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3267-2840Розглянуто використання фактичних даних про обставини, що характеризують особу обвинуваченого, як підставу для класифікації процесуальних рішень в кримінальному судочинстві.Документ Окремі аспекти забезпечення і реалізації права на захист підозрюваного та обвинуваченого у кримінальному провадженні(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2015. - № 2 (69). - С. 141-147., 2015) Юхно, М. О.; Yukhno, M. O.З урахуванням кримінального процесуального законодавства України та практики його застосування розглянуто забезпечення і реалізацію права на захист підозрюваного та обвинуваченого. Під час дослідження встановлено, що, незважаючи на нововведення, запроваджені чинним КПК України, окремі питання залишилися невизначеними, понятійний апарат – недосконалим, у зв’язку з чим запропоновано внести зміни і доповнення до нього.Документ Прийняття окремих процесуальних рішень з урахуванням обставин, що характеризують особу обвинуваченого(Форум права. – 2011. – № 1. – С. 1091–1095, 2011) Чича, Р. П.; Chycha, R. P.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3267-2840Розглянуто особливості використання фактичних даних про обставини, що характеризують особу обвинуваченого, при прийнятті процесуальних рішень в кримінальних справах.Документ Проблемні аспекти нового Кримінального процесуального кодексу України щодо визначення статусу обвинуваченого(Право і безпека. - 2012. - № 4 (46). - С. 192-195, 2012) Фоміна, Т. Г.; Fomina, T. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9513-1673; Юхно, О. О.; Yukhno, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4771-0531Розкрито деякі проблеми нового Кримінального процесуального кодексу України щодо визначення статусу обвинуваченого та порядку висунення обвинувачення. Запропоновано напрямки їх вирішення.Документ Проблемні питання забезпечення прав підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному провадженні(Supremaţia Dreptului = Верховенство Права: междунар. науч. журн. – 2019. – № 3. – С. 142-149, 2019) Мартовицька, О. В.; Martovytska, O. V.Розглянуто основні тенденції наукового дослідження з питань правових та процесуальних гарантій прав підозрюваного, який обвинувачується на стадії досудового розслідування. Встановлено, що, незважаючи на певну кількість новел, які введені в КПК України 2012 року з питань удосконалення захисту прав окремих учасників кримінального провадження, все ж таки залишилися невирішеними проблемні питання, зокрема щодо захисту прав підозрюваного, обвинуваченого на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні. Зазначене знайшло своє відображення у проведеному дослідженні.Документ Теоретичне підґрунтя функціонування кримінального процесуального законодавства: правова проблематика(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. Х Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 27-й річниці створення Харків. нац. ун-ту внутр. справ (м. Харків, 19 листоп. 2021 р.). – Харків : ХНУВС, 2021. – С. 159-160я Харків. нац. ун-ту внутр. справ (м. Харків, 19 листоп. 2021 р.). – Харків : ХНУВС, 2021. – С.я Харків. нац. ун-ту внутр. справ (м. Харків, 19 листоп. 2021 р.). – Харків : ХНУВС, 2021. – С., 2021) Романюк, В. В.; Romaniuk, V. V.; Урбан, В. А.; Urban, V. A.Стверджено, що здійснення кримінального процесу повинно відбуватись на примусових засадах та суттєво обмежувати права і свободи осіб, які можуть бути потенційно небезпечними для суспільства та громадян.Документ Функція правосуддя у кримінальному процесі(Наше право. – 2017. – № 1. - С. 134-138, 2017) Слінько, К. М.; Slinko, K. M.Стаття розглядає теоретичні положення функціонального визначення функції правосуддя, функції судді на підставі його процесуального статусу, встановлення обставин кримінального правопорушення, визначення вини обвинуваченого у вироку суду. Розкриваються функції правосуддя та визначаються функції судді.