Перегляд за Ключові слова "property"
Зараз показуємо 1 - 20 з 49
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ Визнання недійсним договору, укладеного одним із подружжя без згоди іншого, як захід відповідальності у сімейному праві України(Наше право. - 2017. - № 3. - С. 138-143, 2017) Єфремова, І. О.; Yefremova, I. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2542-6812Стаття присвячена характеристиці такого заходу відповідальності у сімейному праві, як визнання недійсним договору, укладеного одним з подружжя без згоди іншого, щодо майна, яке є об’єктом права їх спільної сумісної власності. Автором визначені підстави та умови застосування цього заходу. В ході дослідження проблемних питань застосування названого заходу сімейно-правової відповідальності було зроблено висновок, що він не може бути застосовуваний, якщо цим договором не порушено майнові або особисті немайнові права іншого з подружжя, згода якого була необхідна для його укладення.Документ Визначення поняття "майно" у праві ЄС та вітчизняному праві(Форум права. – 2020. – № 2 (61). – С. 122–130, 2020) Сліпченко, А. С.; Slipchenko, A. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2439-4951Постановка проблеми. поняття "майно" є одним із самих дискусійних в юридичній літературі. Актуальність обраної тематики підсилюється й євроінтеграційними процесами в Україні та необхідністю рекодифікації цивільного законодавства. Завданнями статті є узагальнення теоретичних підходів щодо визначення поняття майна; аналіз та порівняння результатів його тлумачення національними судами та Європейським Судом з прав людини; визначення меж застосування даного поняття в судовій практиці. Серед методів обрано дедуктивний метод, необхідний для узагальнення існуючих точок зору, судової практики та законодавства. Аналіз та синтез дозволили дослідити структуру розглянутого поняття, а за допомогою порівняльних та діалектичних методів встановлено межі застосування терміна "властивість". У свою чергу, застосування методу порівняльного права дозволило визначити однорідні та різні елементи поняття власності за їх змістом у практиці вітчизняних судів та Європейського суду з прав людини. Результати. Встановлено, що існуюча власність охоплюється у вітчизняному законодавстві концепцією існуючих майнових вигод, а законні очікування фактично збігаються з концепцією майбутніх об’єктів відносин власності. Дослідження обґрунтовує, що слово "власність" було використано у статті 1 Протоколу № 1 для позначення власності. Висновки. У цьому сенсі власністю є будь-які економічні блага, предмети як матеріального, так і нематеріального світу, які перебувають у стані привласнення фізичної чи юридичної особи. Поділ власності на існуючі та законні очікування, що традиційно використовується в прецедентному праві Європейського суду з прав людини, має свій аналог у юридичній доктрині України. Зокрема, наявне майно охоплюється у внутрішньому законодавстві поняттям існуючої власності, а законні очікування фактично збігаються з концепцією майбутніх об’єктів відносин власності.Документ Відповідальність юридичних осіб публічного права в рамках імунітету іноземної держави, яка їх створила(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2023. – № 4 (103). - С. 60-73, 2023) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.Проведено аналіз чинного законодавства України, міжнародних конвенцій, а також доктринальних підходів до проблематики відповідальності юридичних осіб публічного права в рамках імунітету іноземної держави, яка їх створила. Зроблено висновок, що значна популярність ідеї юридичної особи публічного права не має чіткості у своєму розумінні: яким чином вона діє, яким правом на майно володіє, який її статус та відповідальність за свою діяльність. При цьому відсутність чіткого визначення належності майна юридичної особи публічного права, впливу держави, яка її створила, на управління такою юридичною особою та можливість притягнення її до відповідальності за боргами такої держави в рамках міжнародних відносин (застосування імунітетів держави) породжує нову проблематику – відповідальність юридичної особи публічного права в рамках імунітету іноземної держави, яка її створила.Документ Відумерлість майна: аналіз правового статусу(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2016. - № 3(74). - С. 190–195, 2016) Аврамова, О. Є.; Avramova, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1941-9894; ResearcherID: J-9043-2016Доведено, що відумерлість майна є спеціальним правовим статусом, у якому відсутній зв’язок між об’єктом та суб’єктом володіння. Відсутність зв’язку в правовому статусі відумерлого майна обумовлюється його відмиранням унаслідок відсутності приватного інтересу до опанування об’єктом власності у зв’язку з відсутністю волевиявлення суб’єкта – потенційного володільця та відмовою суб’єктів від прийняття у власність об’єкта на підставі спадкування.Документ Деякі аспекти категорії "майно" як об'єкта цивільних прав(Актуальні проблеми приватного права : матеріали XVII наук.-практ. конф., присвяч. 97-й річниці з дня народж, д-pa юрид. наук, проф., чл.-кор. АН УPCP В. П. Маслова (Харків, 22 лют. 2019 р.). - Харків : Право, 2019. - С.312-316., 2019) Шишка, Н. В.; Shishka, N. V.; https://orcid.org/0000-0002-3396-4530В тезах доповіді проаналізовано деякі аспекти категорії "майно" як об'єкта цивільних прав. The theses of the report analyzed some aspects of the category "property" as an object of civil rights. В тезисах доклада проанализированы некоторые аспекты категории "имущество" как объекта гражданских прав.Документ До питання про договори довічного утримання за участю подружжя(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 98-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 19 трав. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 454-456, 2023) Василенко, Н.; Vasylenko, N.Визначено, що характерною особливістю договору довічного утримання за участі подружжя є наявність множинності осіб на стороні відчужувача (відчужувачами є дружина та чоловік спільно). ЦК України забороняє здійснювати відчуження спільного майна подружжя на підставі договору довічного утримання одним із співвласників (окремо дружиною або чоловіком), але надає можливість одному із співвласників відчужити майно після визначення його частки у спільному майні подружжя або визначення між дружиною та чоловіком порядку користування спільним майном.Публікація Ділова репутація як вклад у підприємницьке товариство(Європейські перспективи. - 2024. - № 2. - С. 166-172, 2024) Попова, С. О.; Popova, S. O.; Софія ПоповаСтаття присвячена можливості вкладу ділової репутації у підприємницьке товариство. Визначено, що підприємницьке товариство є юридичною особою – господарським товариством, мета яких полягає у бажанні одержання прибутку, що ділиться між учасниками. Проаналізовано ознаку майнової відокремленості юридичної особи у контексті формування статутного капіталу. Досліджено питання вкладу у статутний капітал. Встановлено відмінність грошового вкладу від негрошового. Зазначено важливість проведення грошової оцінки негрошового вкладу загальними зборами учасників товариства. Розглянуто можливість вкладу в підприємницьке товариство ділової репутації. Визначено поняття гудвілу як нематеріального активу, який виражається шляхом здійснення права на недоторканність ділової репутації. Зазначено важливість запобігання завдання шкоди діловій репутації юридичної особи через її співпрацю з контрагентами, причетними до країни агресора. Доведено, що такий нематеріальний актив, як гудвіл, що є майновим вираженням позитивної ділової репутації, але оцінений загальними зборами учасників підприємства, може бути негрошовим вкладом у підприємницьке товариство.Документ Економічна складова юридичної особи: сучасний стан та особливості(Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики : зб. наук. пр. – 2018. – № 26, т. 3. – С. 394-401, 2018) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062; Жорнокуй, В. Г.; Zhornokui, V. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7706-8538; Сядриста, І. І.; Siadrysta, I. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4340-3593Проаналізовані окремі економічні характеристики юридичної особи. Досліджено питання власності як передумови виникнення та функціонування юридичної особи, відділення майна через конструкцію юридичної особи як економічний спосіб ухилення від відповідальності її учасників та вивчення юридичної особи як системи контрактів. Виділено фактори, що зумовлюють економічну складову юридичної особи: відносини власності як передумова виникнення та функціонування юридичної особи; відділення майна через конструкцію юридичної особи як економічний спосіб ухилення від відповідальності її учасників; юридична особа як система контрактів. Зроблено висновки, що: власність у рамках юридичної особи як економічна категорія виконує певну функцію, яка полягає у формуванні значного за обсягом капіталу на найвигідніших для всіх осіб, втягнутих у цей процес, умовах з метою максимально прибуткового його використання; виходячи з економічної складової, можна стверджувати, що юридична особа є виключно інструментом відокремлення майна, що здійснюється з метою обмеження ризику його втрати у процесі певної діяльності реальної (фізичної) особи; юридичну особу з економічного погляду можна розуміти як систему контрактів, що зумовлено взаємозв’язками між її засновниками (учасниками), особами, які нею управляють (менеджерами), і самою юридичною особою.Документ Економічна складова юридичної особи: сучасний стан та особливості(Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. – 2018. – № 3. – С. 394–401., 2018) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062; Жорнокуй, В. Г.; Zhornokui, V. H.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7706-8538; Сядриста, І. І.; Siadrysta, I. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4340-3593Проаналізовані окремі економічні характеристики юридичної особи. Досліджено питання власності як передумови виникнення та функціонування юридичної особи, відділення майна через конструкцію юридичної особи як економічний спосіб ухилення від відповідальності її учасників та вивчення юридичної особи як системи контрактів. Виділено фактори, що зумовлюють економічну складову юридичної особи: відносини власності як передумова виникнення та функціонування юридичної особи; відділення майна через конструкцію юридичної особи як економічний спосіб ухилення від відповідальності її учасників; юридична особа як система контрактів. Зроблено висновки, що: власність у рамках юридичної особи як економічна категорія виконує певну функцію, яка полягає у формуванні значного за обсягом капіталу на найвигідніших для всіх осіб, втягнутих у цей процес, умовах з метою максимально прибуткового його використання; виходячи з економічної складової, можна стверджувати, що юридична особа є виключно інструментом відокремлення майна, що здійснюється з метою обмеження ризику його втрати у процесі певної діяльності реальної (фізичної) особи; юридичну особу з економічного погляду можна розуміти як систему контрактів, що зумовлено взаємозв’язками між її засновниками (учасниками), особами, які нею управляють (менеджерами), і самою юридичною особою.Документ Збірник рішень у справах про право на мирне володіння майном (стаття 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) [: том 2](Харків : Право, 2020. – 254 с., 2020) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974; Батиргареєва, В. С.; Batyrhareieva, V. S.; ; Брусакова, О. В.; Brusakova, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6522-8020; Рєзнік, О. М.; Reznik, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4569-8863; Соколенко, М. О.; Sokolenko, M. O.; ; Хань, О. О.; Khan, O. O.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-9912-1547; Чумак, В. В.; Chumak, V. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6171-2250Збірник рішень у справах про право на мирне володіння майном (стаття 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) є другим із серії «Практика Європейського суду з прав людини щодо України». У ньому представлений комплекс рішень Суду, в яких розглядаються випадки порушень Україною як договірною стороною статті 1 Протоколу до Конвенції. Зміст збірника структурований та поділений за категоріями справ: 1) про порушення права на мирне володіння майном під час кримінального провадження та в справах про адміністративні правопорушення; 2) про порушення права на мирне володіння майном у відносинах із суб’єктами владних повноважень; 3) про порушення права на мирне володіння майном внаслідок тривалого судового розгляду справ заявників або тривалого їх невиконання державою. Видання представленого збірника практики Європейського суду з прав людини спрямовано на підвищення освіченості працівників правозастосовних органів: суддів, прокурорів, адвокатів, слідчих, працівників поліції та інших правоохоронців.Документ Кваліфікація адміністративних правопорушень [дистанційний навчальний курс](Харків : ХНУВС, 2019) Завальний, М. В.; Zavalny, M. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4191-061X; ResearcherID: D-1788-2016Надано гіперпосилання на інтернет-ресурс, на якому розміщено дистанційний навчальний курс «Кваліфікація адміністративних правопорушень». Метою дистанційного навчального курсу «Кваліфікація адміністративних правопорушень» є засвоєння курсантами (слухачами) основних правових положень, що стосуються змісту, особливостей та порядку здійснення кваліфікації адміністративних правопорушень. Дистанційний навчальний курс відповідає вимогам стандарту вищої освіти за спеціальністю 262 «Правоохоронна діяльність» галузі знань 26 «Цивільна безпека» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (затв. Наказом МОН України від 30.04.2020 р. №578); освітньо-професійній програмі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (затв. Вченою радою ХНУВС №6 від 26.06.2018 р.); положенню про організацію освітнього процесу в Харківському національному університеті внутрішніх справ (затв. Наказ ХНУВС від 02.09.2019 р. № 534). Основними завданнями дистанційного навчального курсу «Кваліфікація адміністративних правопорушень» є формування у курсантів (слухачів) знань, умінь та навиків щодо кваліфікації адміністративних правопорушень та правильного складання документів під час провадження у справах про адміністративні правопорушення. Міждисциплінарні зв’язки: «Адміністративне право», «Адміністративна відповідальність», «Кримінальне право», «Конституційне право», «Адміністративне судочинство», «Забезпечення прав людини в правоохоронній діяльності». Очікувані результати навчання: у результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач вищої освіти повинен - знати: теоретичні положення курсу «Кваліфікація адміністративних правопорушень»; правові висновки Верховного Суду; позицію правозастосовної практики щодо правової кваліфікації окремих видів посягань та діянь, які є злочинними та іншими видами правопорушень; норми чинного законодавства, що регламентують адміністративно-правову кваліфікацію та напрямки їх подальшого вдосконалення; - вміти: застосовувати Кодекс України про адміністративні правопорушення та інше законодавство в конкретних правових ситуаціях; тлумачити положення статей КУпАП; кваліфікувати конкретні адміністративні правопорушення; визначати підвідомчість окремих адміністративних проступків; правильно застосовувати заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення; складати відповідні адміністративно-процесуальні документи. Дистанційний навчальний курс «Кваліфікація адміністративних правопорушень» складається з описової частини (силабусу) та шести тем: 1. Кваліфікаційна характеристика адміністративних правопорушень. 2. Кваліфікаційна характеристика адміністративних правопорушень. 3. Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку. 4. Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління. 5. Адміністративні правопорушення, що посягають на власність. 6. Адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення. Теми №№ 3-5 містять завдання у вигляді квесту: курсантам (слухачам) надається текст ситуації (фабула), яка доповнюється додатковими фактами під час виконання завдання. Виконання квесту залежить від обрання курсантами (слухачами) того чи іншого напряму вирішення справи. Курсанти (слухачі) повинні не лише здійснити юридичний аналіз ситуація (кваліфікацію), але й скласти необхідні процесуальні документи (бланки документів надаються у вигляді PDF-форм). Викладач надає консультації курсантам (слухачам) за допомогою e- mail, вбудованого в СДН «Moodle» он-лайн чату та відеоконференцій (відповідно до графіку). Концепція та матеріали курсу також можуть бути використані для проведення службової підготовки працівників патрульної служби поліції, дільничних офіцерів поліції тощо.Документ Компенсація за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій(Аналітично-порівняльне правознавство. - 2024. - № 4. - С. 122-128, 2024) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.Статтю присвячено виявленню особливостям компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій. У роботі проаналізовано цивільно-правова відповідальність держави, як суб’єкта відповідальності. Визначено, що цивільно-правова відповідальність держави може поділятися залежно від правового статусу держави: відповідальність національної держави; цивільно-правова відповідальність іноземної держави; відповідальність держави-агресора. Судова практика України базується на тому, що згода рф на притягнення її у якості відповідача у справах щодо відшкодування матеріальної, моральної шкоди не потрібна. При цьому інша держава повинна надавати згоду на участь у таких процедурах. Сформульована позиція, що у межах компенсаційних відносин щодо пошкоджених та знищених об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, ця компенсація ні є цивільно-правовою відповідальністю. Наголошено, що Українська держава самостійно компенсує збитки, що отримали фізичні особи задля охорони суспільних відносин, забезпечення прав людини, майнового обороту. Відшкодування цієї шкоди є підставою щодо звернення до країни агресора із вимогою про репарацію таких збитків. Визначено, що компенсаційні правовідносини поширюються виключно на об’єкти житлової нерухомості та її власників або управителів. Такий підхід є певно звуженим, водночас він вказує, що держава первинно підтримує соціальний напрям щодо житлового забезпечення осіб, оскільки житлова потреба є базовою потребою людини. Перспективними напрями наукових розвідок у цьому напряму є обґрунтування компенсацій юридичним особам, виявлення особливостей цивільного процесу щодо захисту прав осіб при виплаті компенсацій. Загалом, українське законодавство потребує подальшого оновлення у сфері процедур компенсацій за зруйноване/ пошкоджене нерухоме майно.Документ Кримінально-правовий механізм забезпечення охорони власності(Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. - 2017. - № 4. - С. 147-150, 2017) Давиденко, В. Л.; Davydenko, V. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8175-7026Розглянуто кримінально-правовий механізм забезпечення охорони власності в Україні. У чинному законі про кримінальну відповідальність реалізовано принцип рівності захисту всіх форм власності. The criminal-legal mechanism of property protection in Ukraine is considered. The current law on criminal liability implements the principle of equal protection of all forms of ownership. Рассмотрен уголовно-правовой механизм обеспечения охраны собственности в Украине. В действующем законе об уголовной ответственности реализован принцип равенства защиты всех форм собственности.Публікація Криміналістична класифікація кримінальних правопорушень, пов’язаних із рейдерством, елементи їх криміналістичних характеристик(Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка. – 2022. – № 3 (99). – С. 242-252, 2022) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada HusievaУ статті обґрунтовано тезу про те, що проблеми рейдерства залишаються актуальними, незважаючи на політичну ситуацію, адже вони відрізняються високим рівнем суспільною небезпеки. Зокрема визначено, що наслідками протиправного поглинання та захоплення підприємств, сільськогосподарських земель, порушення прав їх засновників, учасників, акціонерів, членів, може стати відсутність перспективних пропозицій співпраці з зарубіжними партнерами щодо побудови взаємовигідних господарських відносин. Урешті-решт таке явище як рейдерство призводитиме не тільки до зниження авторитету українських підприємств, установ, організацій як учасників міжнародних економічних відносин, але й матиме різнопланові негативні прояви в економіко-соціальній сфері життєдіяльності суспільства. На підставі здійсненого аналізу емпіричних даних та положень чинного кримінального законодавства виокремлено групу кримінальних правопорушень, пов’язаних з рейдерством. Наголошено, що побудові групових криміналістичних методик мають передувати здійснення криміналістичної класифікації досліджуваних кримінальних правопорушень, а також елементів їх криміналістичних характеристик. На підставі такої класифікаційної підстави як предмет посягання здійснено криміналістичну класифікацію кримінальних правопорушень, пов’язаних з рейдерством. За результатами здійсненого аналізу слідчої та судової практики розслідування кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачено ст. 206-2 Кримінального кодексу України автором виокремлено типові елементи криміналістичної характеристики цього виду злочину та надано їм характеристику. Зокрема визначено, що елементами криміналістичної характеристики протиправного поглинання або захоплення майна підприємств, установ, організацій є обстановка вчинення злочину, спосіб і засоби його вчинення, сліди, особа злочинця. Наголошено, що розглянута проблематика досі залишається малодослідженою, а тому потребує подальших наукових напрацювань з урахуванням потреб правоохоронних і судових органів.Публікація Криміналістична характеристика особи злочинця, що вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтею 206-2 Кримінального кодексу України(Право і безпека. - 2024. - № 2 (93). - С. 96-105, 2024) Стеценко, С. В.; Stetsenko, S. V.Досліджено наукові напрацювання з питань, пов’язаних із криміналістичною характеристикою особи злочинця, та формування криміналістичної характеристики особи злочинця, яка вчинила протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації. Визначено, що інформація, яка характеризує особу злочинця, може бути отримана під час огляду місця події або в результаті проведення досудового розслідування. На місці події інформація про особу злочинця може містися в матеріальних та ідеальних слідах. Під час досудового розслідування інформацію отримують у результаті проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних заходів. Сформовано дві основні групи ознак, що характеризують особу злочинця, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 206-2 Кримінального кодексу України. Перша група – це загальні ознаки, що вказують на соціальні, демографічні, біологічні характеристики; друга – спеціальні, які характеризують особу злочинця з позиції вчиненого кримінального правопорушення та описують її зв’язки з потерпілим, посаду, яку вона обіймає, стан осудності в момент вчинення незаконних дій, роль та місце в злочинній групі тощо. Визначено класифікацію рейдерів, а саме: білі, сірі, чорні рейдери та грінмейли. Залежно від ставлення до злочинної події осіб класифіковано як організаторів, обізнаних і необізнаних про злочинні дії. Охарактеризовано типовий портрет особи злочинця на основі аналізу теоретичних напрацювань та емпіричного матеріалу, а саме кримінальних проваджень за ст. 206-2 Кримінального кодексу України та судових рішень за ними.Документ Майно як предмет злочинів проти власності та предмет суспільних відносин права власності на речі та інші речові права(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2017. - № 2 (16). - С. 121-131, 2017) Харченко, В. Б.; Kharchenko, V. B.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1214-0313Розглядається питання щодо змісту і сутності ознак предмета злочинів проти власності за КК України 1960 р. та КК України 2001 р. Констатується, що зміст таких ознак пояснюється в першу чергу тим напрямом соціально-політичного устрою нашої країни, що проголошується в конституційних положеннях нашої держави на момент прийняття відповідного кримінального закону і знаходить своє закріплення в положеннях цивільного законодавства. Робиться висновок про те, що визначення предмета злочинів проти власності, надане в законі про кримінальну відповідальність, застаріло і не відповідає положенням як Конституції України, так і чинного ЦК України.Документ Майнова відокремленість як конститутивна ознака підприємницьких товариств(Нове українське право. – 2022. – Вип. 2. – С. 211-216, 2022) Артеменко, Р. М.; Artemenko, R. M.У статті аналізуються доктринальні підходи щодо розуміння сутності та ролі майнової відокремленості підприємницького товариства як юридичної особи. Зроблено висновок, що сенс юридичного значення майнової відокремленості підприємницького товариства як юридичної особи полягає у відокремленні його майна від майна учасників (засновників) такої організації, його працівників та інших учасників цивільних відносин, а також у наділенні такої юридичної особи речовими, зобов’язальними, виключними правами щодо закріпленого за ним майна. Доведено, що наслідком юридичної характеристики майнової відокремленості підприємницького товариства як юридичної особи є встановлення правил, що перешкоджають стягненню його майна. Щодо кредиторів такого товариства, то ці правила полягають у встановленні черговості задоволення їх вимог. Щодо кредиторів учасників (засновників) самого товариства – в неможливості задоволення їх вимог за рахунок майна, що належить товариству. Сутність та роль майнової відокремленості в конструкції підприємницького товариства як юридичної особи зводиться до того, що вона: 1) забезпечує його рівність серед суб’єктів цивільних правовідносин; 2) утворює економічну основу його участі в майнових відносинах, об’єднуючі розрізнене майно, яке кожне окремо у будь-якій діяльності дає незначні результати, а при його об’єднанні створює можливість вирішувати значні економічні та соціальні завдання; 3) є обов’язковою передумовою для самостійної участі підприємницького товариства в цивільному обороті, утворюючи майнову складову частину його правоздатності; 4) є інструментом відокремлення майна учасників (засновників), що дозволяє обмежити ризик його втрати в процесі підприємницької діяльності; 5) сприяє тому, щоб в цивільному обороті підприємницьке товариство визнавали єдиним цілим; 6) забезпечує контроль такого товариства над власним майном.Документ Міжнародно-правова протидія легалізації доходів, одержаних від правопорушень, пов’язаних із корупцією(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2015. - № 1 (68). - С. 96-104., 2015) Сироїд, Т. Л.; Гарбазей, Д. О.; Syroid, T. L.; Garbazei, D. O.Акцентовано увагу на спільних та відмінних рисах, особливостях міжнародно-правових актів по боротьбі з корупцією в питанні протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом; проаналізовано склад злочину відмивання коштів й охарактеризовано його основні елементи; запропоновано зміни та доповнення до положень міжнародних актів із метою практичної реалізації ст. 23 Конвенції ООН проти корупції.Документ Місце та роль ознаки майнової відокремленості підприємницького товариства в теоріях про сутність юридичної особи(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 2 (97). – С. 94-105, 2022) Артеменко, Р. М.; Artemenko, R. M.Проаналізовано доктринальні підходи до розуміння місця та ролі ознаки майнової відокремленості підприємницького товариства в контексті основних положень теорії фікції і теорії реальності юридичної особи як учасника цивільного обігу. Зроблено висновок, що існування значної кількості наукових підходів, що розкривають сутність окремих ознак підприємницького товариства як юридичної особи, лише сприяють подальшому розвитку вчень про правову природу цього правового феномена й окреслюють не лише загальну модель юридичної особи, але й її різновидів із виокремленням додаткових ознак. Таким різновидом є підприємницьке товариство, яке як видове явище щодо родового (юридичної особи) має власні ознаки, які однак не замінюють (повністю відповідають) загальних ознак юридичної особи. Однією з таких ознак є майнова відокремленість, яка визнається як обов’язкова і прихильниками теорії фікції, і прихильниками теорії реального існування юридичної особи як учасника цивільного обігу.Документ Недоторканість права власності фізичних осіб у період дії воєнного стану в Україні(Проблеми цивільного права та процессу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 97-й річниці від дня народження Олександра Анатолійовича Пушкіна (м. Харків, 20 трав. 2022 р.). – Харків : ХНУВС, 2022. - С. 80-83, 2022) Сліпченко, С. О.; Slipchenko, S. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8891-7152Зазначено, що майно вважається примусово відчуженим, а у держави на нього виникає право власності, з дати підписання акту. Його примірник та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої воно відчужується або її уповноваженому представнику. Саме за таких підстав, в умовах правового режиму воєнного стану, примусове відчуження майна, здійснене відповідно до порядку, встановленому чинним законодавством України, буде вважатися правомірним. Отмечено, что имущество считается принудительно отчужденным, а у государства на него возникает право собственности с даты подписания акта. Его экземпляр и документ, содержащий вывод о стоимости имущества, вручаются под расписку лицу, у которого оно отчуждается или его уполномоченному представителю. Именно по таким основаниям, в условиях правового режима военного положения, принудительное отчуждение имущества, осуществленное в соответствии с порядком, установленным действующим законодательством Украины, будет считаться правомерным. It is noted that the property is considered forcibly alienated, and the state owns it there is a right of ownership from the date of signing the act. His copy and a document containing a conclusion on the value of the property is served under a receipt to the person from whom it is alienated or to his authorized representative. It is on such grounds, under the legal regime of martial law, the forced alienation of property, carried out in accordance with the procedure established by the current legislation of Ukraine, will be considered legitimate.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »