Автореферати дисертацій (Abstracts of Thesis). УДК 343.2/.7(043.3)
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/260
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Публікація Кримінально-правова охорона земельних ресурсів України: теоретико-правовий аспект : автореф. дис.(Харків, 2019) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; Андрій Шульга; Тютюгін, В. І. - науковий консультантНаукова робота є першим в Україні комплексним дослідженням, у якому з урахуванням положень чинного законодавства, досягнень юридичної теорії і практики висунуто низку концептуальних у теоретичному та прикладному аспектах положень і висновків, які визначають механізм кримінально-правової охорони земельних ресурсів України, розкривають місце, роль і функції такої охорони. У дисертації виявлено й вирішено окремі питання теоретико-правових проблем охорони земельних ресурсів України, розглянуто закріплені законодавством засоби забезпечення їх кримінально-правової охорони від суспільно небезпечних посягань. Проаналізовано історичні чинники забезпечення кримінально-правової охорони цих природних ресурсів, вироблено загальнотеоретичну дефініцію юридичної конструкції «злочини проти земельних ресурсів». З’ясовано сутність і характерні особливості видів об’єкта злочинів проти земельних ресурсів України. Запропоновано при визначені об’єктів розглядуваних злочинів використовувати змішаний (комбінований) підхід. Особливу увагу приділено характеристиці земельних ресурсів як специфічного предмета досліджуваних злочинів. Проведено системний аналіз складів злочинів, які входять до групи злочинів проти земельних ресурсів, виявлено недоліки їх конструкції, сформульовано й обґрунтовано висновки, рекомендації і пропозиції з удосконалення відповідних норм чинного кримінального законодавства. Підкреслено особливості форм реалізації кримінальної відповідальності за злочини проти земельних ресурсів України й заходи їх кримінально-правової охорони.Документ Кримінально-правова охорона земель від забруднення або псування : автореф. дис.(Харків, 2004) Шульга, А. М.; Shulga, A. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-3745-4869; Куц, В. М. - науковий керівникУ дисертації досліджується обумовленість кримінально-правової заборони завдання шкоди якісному стану земель та аналізується склад злочину, передбаченого статтею 239 КК України. Дисертант пропонує вважати родовим об’єктом забруднення або псування земель екологічну безпеку; основним безпосереднім об’єктом – нормальний якісний стан ґрунтового покриву земель, як необхідну умову екологічної безпеки; додатковим безпосереднім – безпеку життя, здоров‘я людей чи довкілля, а предметом цього злочину – грунтовий покрив земель. Аргументовано доцільність виокремлення забруднення та іншого псування земель у самостійні форми злочинного впливу на землю. Наведено аргументи щодо визнання забруднення або псування земель злочином з похідними наслідками. Автором встановлено, що обов‘язковою ознакою об‘єктивної сторони злочинного забруднення або псування земель являються засоби вчинення цього злочину –шкідливі для життя, здоров‘я людей або довкілля речовини, відходи чи інші матеріали. Обґрунтовується точка зору про те, що суб’єктом першої форми злочину є особа, яка зобов’язана дотримуватися спеціальних правил поводження із шкідливими для життя, здоров‘я людей або довкілля речовинами, відходами та іншими матеріалами, тобто спеціальний суб’єкт злочину. Суб’єктом іншого псування земель є загальний суб’єкт злочину. У роботі наголошено, що злочин, передбачений статтею 239 КК України, зазвичай має складну форму вини. Необережне забруднення та псування землі пропонується не вважати злочинним. Автором внесені пропозиції щодо вдосконалення диспозиції та санкції статті 239 КК України.