Вісник Кримінологічної Асоціації України, 2020, № 1 (22)

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/7996

Вісник Кримінологічної Асоціації України: зб. наук. пр. / Харків. нац. ун-т внутр. справ, Кримінолог. асоц. України; голов. ред. О.М. Бандурка. - Харків: ХНУВС, 2020. - № 1 (22). - 252 с. - ISSN 2304-4756.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 23
  • Ескіз
    Документ
    Вісник Кримінологічної Асоціації України, 2020, № 1 (22)
    (Харківський національний університет внутрішніх справ, 2020) Харківський національний університет внутрішніх справ; Kharkiv National University of Internal Affairs; Кримінологічна асоціація України; Criminological Association of Ukraine
    Статті збірника висвітлюють широке коло наукових кримінологічних і кримінально-правових питань, актуальних проблем боротьби зі злочинністю, вдосконалення національного кримінального законодавства, правового регулювання, інформаційно-аналітичного й організаційно-управлінського забезпечення протидії злочинності в Україні тощо. Для науковців, правоохоронців-практиків, здобувачів, ад’юнктів, аспірантів, слухачів, курсантів та студентів, а також усіх, хто цікавиться проблемами реформування кримінальної юстиції.
  • Ескіз
    Документ
    Поняття та природа кримінологічного законодавства: мережевий підхід
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 234-245, 2020) Шабельніков, С. К.; Shabelnikov, S. K.
    Досліджено природу кримінологічного законодавства. Під ним запропоновано розуміти міжгалузеву мережу нормативно-правових актів та їх положень, що регулюють суспільні відносини у сфері протидії злочинності шляхом визначення стратегії, окремих напрямків, рівнів, шляхів і способів, а також суб'єктів впливу на детермінаційний комплекс злочинності і фонових для неї явищ.
  • Ескіз
    Документ
    Феномен злочинності в оборонно-промисловому комплексі України
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 224-233, 2020) Кожушко, С. О.; Kozhushko, S. O.
    У статті досліджена природа злочинності в сфері оборонно-промислового комплексу України. Встановлено, описаний її міжгалузевий характер, пояснено ознаки стійкості, інстітуціоналізірованності. Визначено функціональна структура цієї злочинності, в якій виділені системно-корупційні, ситуаційно-корупційні, службово-нігілістичні і неспецифічно-галузеві кримінальні практики. Акцентовано увагу на особливу небезпеку злочинної розвідувально-підривної діяльності, спрямованої через обструкцію оборонно-промислового комплексу на послаблення обороноздатності країни.
  • Ескіз
    Документ
    Кримінологічний аналіз стану погроз та насильства щодо суддів в Україні
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 215-223, 2020) Мар'єнко, Л. М.; Marienko, L. M.
    Описано сучасний стан загроз і насильства по відношенню до суддів в Україні на підставі базових кримінологічних показників рівня, динаміки, структури та ключових ознак особистості злочинця. Виявлено, що абсолютна більшість з тих, хто скоїв злочини, передбачені статтею 377 КК України, - працездатні, безробітні, які не перебувають у шлюбі, раніше судимі чоловіки. Як правило, цей злочин скоюється у вигляді усних погроз позбавлення життя або розправи до постановлення судового рішення і безпосередньо в приміщенні суду. Більшість потерпілих - жінки-судді, які здійснюють правосуддя в кримінальному процесі.
  • Ескіз
    Документ
    Окремі питання кримінально-правового захисту прав і свобод неповнолітніх
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 192-196, 2020) Шевелев, К. Є.; Shevelev, K. Ye.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3501-5021; Авдєєв, О. О.; Avdeiev, O. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4203-8165
    Стаття присвячена окремим практичним аспектам кваліфікації кримінальних злочинів проти прав неповнолітніх. Наведено скорочений аналіз основних дефініцій і нормативно-правових актів, що визначають ознаки складів злочинів даної категорії (а саме, ст. ст. 166, 167 Кримінального кодексу України). Зроблено висновки про ефективність кримінально-правового захисту порушених прав неповнолітніх шляхом притягнення винних осіб до відповідальності.
  • Ескіз
    Документ
    Проблеми призначення покарання щодо неповнолітніх
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 176-182, 2020) Казначеєва, Д. В.; Kaznacheieva, D. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7596-294X
    Аналіз кримінального законодавства свідчить, що перелік покарань, що застосовуються до неповнолітніх, у порівнянні з особами, які досягли повноліття, істотно обмежений. Акцентовано увагу на негативну тенденцію, згідно з якою позбавлення волі на певний строк призначається судами в кілька разів більше, ніж інші види покарань. Вікові особливості неповнолітніх і специфіка злочинів, які вони здійснюють, свідчать про необхідність реформування системи покарань щодо неповнолітніх та посилення виховних і превентивних заходів.
  • Ескіз
    Документ
    Щодо ролі кримінологічної науки у практиці протидії злочинності
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 160-166, 2020) Шевчук, Т. А.; Shevchuk, T. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0162-7011
    Порушено питання про роль кримінологічної науки в практиці протидії злочинності. Визначено основні форми впровадження результатів кримінологічних досліджень та окреслено проблеми, що виникають у зв'язку із здійсненням цієї діяльності. Вказано на необхідність інтенсифікації здійснення подальших наукових досліджень в напрямку розробки та впровадження ефективних механізмів взаємодії кримінологічної науки і правозастосовчої діяльності.
  • Ескіз
    Документ
    Особа злочинця у кримінологічній теорії України
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 152-159, 2020) Денисов, С. Ф.; Denysov, S. F.
    Проаналізовано сучасні підходи до визначення поняття особистості злочинця. Виявлено характерні ознаки розуміння поняття особистості в педагогіці, психології та соціології, а також зі суміжними з кримінології кримінальним, кримінально-виконавчим і кримінально- процесуальним правом. На основі кримінологічних досліджень запропоновано узагальнене визначення «особистість злочинця». Визначено структуру особистості злочинця. Зазначено, що ознаки, що характеризують особу злочинця, перебувають у взаємозв'язку і взаємозалежності.
  • Ескіз
    Документ
    Ресентимент: шлях від жертовності до злочинності
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 140-151, 2020) Орлов, Ю. В.; Orlov, Y. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1981-0794
    У статті описані теоретичні передумови дослідження ресентимента. Виявлено та характеризована його природа як елемента політики ідентичності та антропологічної константи, особливою формою реалізації потреби в приналежності. Ресентимент визначений як соціально-психологічний феномен, що полягає в генерації, підтримці наративів і дискурсу ідентичності в цілому або частково сфальсифікованих умовах протистояння загрозам існування групи, що супроводжується агресивними практиками опозиційно-консолідуючого значення. Встановлено, що механізм його відтворення може бути описаний схемою фрустрированої агресії. The author of the article has described theoretical conditions of the study ofresentment. Its nature has revealed and characterized as an element of the identity policy and anthropological constant, special form of realizing the need for belonging. Resentment has been defined as a socio-psychological phenomenon consisting in the generation, maintenance of narratives and the discourse of identity in fully or partially falsified conditions of confronting threats to the existence of a group, accompanied by aggressive practices of opposition-consolidating significance. It has been established that the mechanism of its reproduction can be described by a scheme of frustrated aggression. В статье описаны теоретические предпосылки исследования ресентимента. Выявлена и характеризована его природа как элемента политики идентичности и антропологической константы, особенной формой реализации потребности в принадлежности. Ресентимент определён как социально-психологический феномен, заключающийся в генерации, поддержании нарративов и дискурса идентичности в полностью или частично сфальсифицированных условиях противостояния угрозам существования группы, сопровождающийся агрессивными практиками оппозиционно-консолидирующего значения. Установлено, что механизм его воспроизводства может быть описан схемой фрустрированной агрессии.
  • Ескіз
    Документ
    Протидія наркозлочинності: час змінити парадигму
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2020. – № 1 (22). – С. 131-139, 2020) Литвинов, О. М.; Lytvynov, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258; Гладкова, Є. О.; Gladkova, Ye. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4621-1738
    Між наркокартелями і звичайними компаніями багато спільного - від труднощів в управлінні персоналом до ризиків, пов'язаних з діяльністю інтернет-магазинів. Але особливо важливим є те, що часто всі спроби придушити наркоторгівлю просто не працюють. Чому ж тоді влада з легкістю відмовляється від неефективних заходів з управління легальним бізнесом, але настільки інертна у протидії наркозлочинності?