Наукові публікації (Scientific publications). УДК 343.91/.97
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/161
Переглянути
70 результатів
Результати пошуку
Документ Перехідне правосуддя у новій парадигмі кримінологічних знань(Захист прав людини в українській моделі перехідного правосуддя : матеріали наук.-практ. кругл. столу (м. Харків, 14 черв. 2024 р.) : електрон. наук. вид. – Харків : Право, 2024. – С. 12-14, 2024) Литвинов, О. М.; Lytvynov, O. M.Необхідність нового за формою і змістом кримінологічного аналізу соціальних процесів (у широкому їх трактуванні) постає сьогодні у звʼязку з тими трансформаціями, які останнім часом відбулися в соціальній реальності: війна, кризи, катастрофи. Вплинувши на характер наукового осмислення, вказані процеси поставили питання про адекватність змін у кримінологічних теоріях і концептах, розширення відповідних дослідницьких обріїв. Ці зміни дозволяють фіксувати стан соціальності, що змінився, і створити відповідну цьому моменту нову парадигмальну основу кримінології.Документ A Modern View of the System of Crime Prevention Subjects(Архів кримінології та судових наук. – 2022. – № 2 (6). – С. 38-44, 2022) Lytvynov, O. M.; Литвинов, О. М.; Kliuiev, O.; Клюєв, О.Проведено системно-структурний аналіз суб’єктів протидії злочинності як базової кримінологічної категорії. Визначено та проаналізовано основні наукові підходи до визначення суб’єктів протидії злочинності: як сукупності суб’єктів протидії злочинності та як відповідну систему зазначених суб’єктів. Аргументовано доцільність розгляду суб’єктів, що діють у сфері протидії злочинності в якості соціально обумовленої ієрархічної системи. Доведено, що системний підхід до вирішення цього питання дозволяє визначити місце і роль вказаних суб’єктів в загальній структурі протидії злочинності, окреслити їх функціональні зв’язки, подолати можливе дублювання виконуваних функцій, за необхідності посилити вплив на певний сегмент криміногенних факторів. Проаналізовано роль громадян як автономних суб’єктів протидії злочинності. Визначено доцільність включення громадян до системи суб’єктів протидії злочинності через категорію громадянськості, яку в аналізованому аспекті пропонується розуміти як внутрішнє сумлінне ставлення особи до виконання свого громадського обов’язку у сфері протидії злочинності. Надано авторське розуміння понять «суб’єкт протидії злочинності» і «системи суб’єктів протидії злочинності».Документ Про кримінологічний сценарій світу інформаційної епохи(Актуальні проблеми кримінального права та кримінології у світлі реформування кримінальної юстиції : зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 19 трав. 2016 р.). – Харків : ХНУВС, 2016. – С. 12-13, 2016) Бандурка, О. М.; Bandurka, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0240-5517; Литвинов, О. М.; Lytvynov, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258Зазначено, що кримінологічний сценарій світу інформаційної епохи повинен відображати стратегію мислення нового часу, його зміст. Наголошено, що кримінологічний сценарій інформаційного світу – не тільки форма наукового знання, що регулює постановку фундаментальних проблем, цілеспрямований процес наукового пошуку, але і форма знання, яка сприяє входженню кримінології в усі сфери життєдіяльності людини.Документ Збройні Сили України як суб’єкт протидії злочинності(Злочинність і протидія їй в умовах війни: глобальний, регіональний та національний виміри: зб. доп. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 12 квіт. 2023 р.). – Харків: ХНУВС, 2023. – С. 144-146, 2023) Литвинов, О. М.; Lytvynov, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258Встановлено, що Збройні Сили України можна визнати одним із суб’єктів протидії злочинності в широкому сенсі цього терміну, тобто не лише щодо військових правопорушень або правопорушень, вчинюваних у Збройних Силах України. Підкреслено, що потенційно з розвитком та визначенням організаційно-правової основи такої діяльності Збройні Сили України можна розглядати як один з надважливих органів виконавчої влади, що виконує правоохоронні функції.Документ По той бік наркозалежності або примара задоволення(Злочинність і протидія їй в умовах війни: глобальний, регіональний та національний виміри: зб. доп. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 12 квіт. 2023 р.). – Харків: ХНУВС, 2023. – С. 61-64, 2023) Гладкова, Є. О.; Gladkova, Ye. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4621-1738; Литвинов, О. М.; Lytvynov, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258Втягнення особи до вживання наркотиків, алкоголю має всі риси потреби, а саме високу цінність для індивіда речовини, що має важливе для нього значення не самої по собі, а як такої, що надає задоволення більш інтенсивніше, ніж задоволення звичайних потреб людини. Розглянуто механізм формування наркогенної потреби, виокремлено її стадії.Документ Синергія кримінологічного простору(Наукові читання, присвячені пам’яті профессора Т. А. Денисової : зб. матеріалів (м. Запоріжжя, 10 берез. 2022 р.). – Запоріжжя : КПУ, 2022. – С. 226-228, 2022) Литвинов, О. М.; Lytvynov, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258; Гладкова, Є. О.; Gladkova, Ye. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4621-1738Наголошено, що у термінах синергетики кримінологічний простір – це система, що прагне до атрактора (області тяжіння всіх елементів) – реалізації тих чи інших кримінологічних ідей. Він дає змогу своїми засобами передавати немовний зміст образів свідомості, які, звісно, не є абсолютно застиглими й повністю регламентованими. Звідси закономірним є й визнання постійної рухливості, еволюції кримінологічного простору. Проте річ не лише у визнанні динамічності та нерівноважності кримінологічного простору, а й у тому, що було б нелогічним вважати, що зміни в кримінологічних теоріях або практиках – не що інше, як руйнівні удари, випадкові та різнорідні з погляду системи. Зміни часто мають своїм об’єктом систему, її зміцнення, розбудову тощо.Документ Victimological prevention of crimes in the field of physical culture and sports(Jurnal Cita Hukum (Indonesian Law Journal). – 2021. – Vol. 9, No. 1. – P. 1-12, 2021) Lytvynov, O. M.; Литвинов, О. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258; Dzhuzha, A. O.; Джужа, А. О.; Spitsyna, H. O.; Спіцина, Г. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9131-0642; Tychyna, D.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9430-6101Метою статті є аналіз віктимологічної профілактики злочинів у сфері фізичної культури та спорту. У статті проведено загальний аналіз віктимологічної профілактики злочинів. Авторами визначено перелік злочинів, вчинення яких безпосередньо спричинило фізичну, матеріальну або моральну шкоду спортсменам, розділивши їх на злочини, жертвами яких є: 1) виключно спортсмени; 2) як пересічні громадяни, і спортсмени. На основі мотивації проведено класифікацію спортсменів, які стали жертвами злочинних посягань, та запропоновано напрями віктимологічної профілактики злочинів у цій сфері. Зазначається, що загальні заходи віктимологічної профілактики спрямовані на виявлення віктимогенних факторів та вжиття заходів щодо їх усунення або нейтралізації, тобто виявлення причин та умов, пов'язаних із захистом інтересів потенційних жертв у цілому, та усунення причин їх виктимізації. Загалом проблема захисту прав та законних інтересів потерпілих від злочинів, ефективного відновлення їх прав, відшкодування збитків, завданих злочином, вивчається з середини 90-х років минулого століття у зв'язку зі зростанням злочинності, зокрема, у сфері фізичної культури та спорту.Документ Особистість у фокусі кримінології постмодерна(Особистість, суспільство, закон : тези доп. учасників міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. пам’яті проф. С. П. Бочарової (м. Харків, 25 квіт. 2019 р.). – Харків, 2019. – С. 183-187, 2019) Литвинов, О. М.; Lytvynov, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258; Гладкова, Є. О.; Gladkova, Ye. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4621-1738Розглянуто проблему особистості, як один з основних об’єктів кримінології постмодерну, проаналізовано імпульси-перешкоди до свободи людини в сучасному світі.Документ Psychohistorical approach as a means of criminological(Архів кримінології та судових наук. – 2021. – № 2 (4). – С. 44-51, 2021) Lytvynov, O. M.; Литвинов, О. М.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258; Spitsyna, H. O.; Спіцина, Г. О.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9131-0642; Hasparian, S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1050-8292Наукова стаття присвячена психоісторичному підходу як інструменту кримінологічного аналізу. У цьому науковому дослідженні акцент робиться на психоісторичний підхід, який розставляє свої акценти у вивченні соціальних процесів у кожну історичну епоху. Зазначено, що в просторі сучасного світу мало не найбільш затребуваним сюжетом є інформаційно-мережевий мейнстрім. В інформаційну еру людина не стає автоматично сучасником тих людей, ідей і предметів, з якими природним чином збіглася. Сучасником необхідно ставати за допомогою психологічних процесів. Розуміння цього надає можливість обґрунтувати психологічні та соціальні практики нового типу, що будуються на новій позитивній установці щодо дійсності. Зосереджено увагу на психоісторичному аналізі, який задає перспективу розгляду таких складностей як своєрідних властивостей, надає можливість виявити й охарактеризувати історичний зв’язок події з попередніми, описати її своєрідність у світлі й усупереч хронології. Визначений предмет психоісторичного аналізу та розглянуті основні положення, покладені в підґрунтя зазначеного підходу, що організовують межі психоісторичного аналізу: переривчастість і безперервність історії; хронологія та одночасність; боротьба подій, випадковість; відсутність суті, тілесність; дискурс-аналіз. У статті зроблено висновок, що застосування психоісторичного підходу надає розуміння, що кінець історії зумовлюється тим, що в неї був початок; людина й історія підпорядковуються часу, і людина, і час відзначаються тими ж самими стигматами.Документ Кримінологічний простір: шлях до синергії(Вісник Кримінологічної асоціації України. – 2022. – № 1 (26). – С. 78-87, 2022) Литвинов, О. М.; Lytvynov, O. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2952-8258; Данильченко, Ю. Б.; Danylchenko, Yu. B.Стаття присвячена дослідженню евристичного шляху кримінологічного пізнання, внаслідок чого цілеспрямоване висловлювання кримінологом конкретних ідей запускає процеси функціональної самоорганізації системи кримінологічного дискурсу, в рамках якого смислові компоненти накопичуються та інтегруються у єдиний багатовимірний кримінологічний простір.