Наукові публікації (Scientific publications). УДК 343.91/.97
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/161
Переглянути
25 результатів
Результати пошуку
Документ Комбатанти як жертви агресивної війни(Захист прав людини в українській моделі перехідного правосуддя : матеріали наук.-практ. кругл. столу (м. Харків, 14 черв. 2024 р.) : електрон. наук. вид. – Харків : Право, 2024. – С. 93-96, 2024) Поляков, І. С.; Poliakov, I. S.; Sokurenko, V.V.; Сокуренко, В.В.Зазначено, що дним із найважливіших завдань перехідного правосуддя є захист прав жертв збройного конфлікту. Відтак, існує потреба у формуванні адекватного уявлення про те, кого слід вважати жертвами. Одна з найбільш вразливих категорій осіб – комбатанти, а точніше – військовослужбовці та інші категорії осіб, які зі зброєю в руках боронять Україну від збройної агресії. Захист прав цієї категорії осіб виявляється чи не найпроблемнішим.Документ Military-Aggressive Crime as A Subject of War Criminology(Archives des Sciences. - 2024. - Vol. 74, № 2. – P. 133-139, 2024) Sokurenko, V.V.; Сокуренко, В.В.; Savchuk, R.; Hanenko, I.; Cherniienko, A.Стаття присвячена дослідженню військово-агресивної злочинності як предмету воєнної кримінології. Встановлено, що військово-агресивна злочинність – це розгалужена система злочинних дій, в основі якої лежать злочини агресії. Збройна агресія проти України як зовнішньополітичний прояв і наслідок функціонування російсько-фашистського політичного режиму має своїм наслідком і супутніми проявами низку насильницьких військових злочинів, злочинів проти людяності, а також практик геноциду. Вони визначають зворотну реакцію у вигляді системи насильницьких військових злочинів. На цій підставі в структурі військово-агресивної злочинності виділяються два гносеологічні блоки: злочини дії та протидії. Вони взаємопов'язані. Перше визначає друге. Констатується, що існує парадоксальна міжнародно-правова ситуація, коли триваюча агресія як міжнародно-протиправне діяння держави фіксується в різних форматах і на різних рівнях, у тому числі на найвищому рівні ООН, але водночас міжнародне співтовариство не реагувати на злочин агресії у формах, притаманних кримінальному судочинству.Документ Кримінологічний аналіз стану воєнно-насильницької злочинності проти цивільного населення в контексті збройного конфлікту в Україні(Вісник Луганського навчально-наукового інституту імені Е. О. Дідоренка. - 2024. - Вип. 2, ч. 2. - С. 154-167, 2024) Сокуренко, В.В.; Sokurenko, V.V.Стаття присвячена кримінологічному аналізу стану воєнно-насильницької зло-чинності проти цивільного населення в контексті міжнародного збройного кон-флікту в Україні. Встановлено, що частка воєнних-насильницьких злочинів щодо цивільних осіб у загальній структурі воєнно-насильницької злочинності складає при-близно 70% від офіційно зареєстрованих статистичних даних. Апроксимовані розрахунки виявили, що кількість офіційно зареєстрованих воєнно-насильницьких зло-чинів, передбачених ч.1 ст. 438 КК України, проти цивільного населення у 2022 р. склала 42271 кримінальне правопорушення, а у 2023 р. – 42661.З числа зареєстрованих злочинів, передбачених ч.2 ст. 438 КК України, не менше 95% припадає на цивільних осіб. За 2022 р. –це близько 5712 випадків, а у 2023 –1751. Наголошено, що щонайменше кожен четвертий український військовополонений зазнає жорстокого із собою поводження з боку представників російської федерації. Це латентна частина, яка до звільнення з полону лишається в тіні. Аналогічна ситуація складається і з, так званими, «цивільними полоненими», або «цивільними заручниками». Їх приблизна кількість –1600 осіб. Відстоюється думка про те, що подібне поводження із цивільними складає елемент цілеспрямованої державної політики країни-агресора, у зв’язку з чим є підстави кваліфікувати такі дії як злочини проти людяності de lege ferenda та за міжнародним кримінальним правом.Документ Злочини проти людяності як сегмент воєнно-насильницької злочинності в контексті російської агресії(Правові реалії сьогодення : матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 15 трав. 2024 р.). – Харків, 2024. – С. 208-214, 2024) Сокуренко, В.В.; Sokurenko, V.V.Зазначено, що феномен воєнно-насильницької злочинності в контексті російської агресії проти України репрезентований в основному двома категоріями кримінальних правопорушень: насильницькі порушення законів та звичаїв війни і геноцид. Разом з тим, численні насильницькі злочини, злочини проти людяності не знаходять своєї адекватної кваліфікації.Публікація War as A Socio-Cultural Phenomenon: A Criminological Perspective and Conceptualization with Empirical Study in Ukraine(Syariah: Jurnal Hukum dan Pemikiran. – 2024. – Vol. 24, № 1. – P. 18-34, 2024) Sokurenko, V.V.; Сокуренко, В.В.; Hanenko, I.; Orlov, Yu. V.; Орлов, Ю. В.; Korotiuk, M.; Kritsak, I. V.; Кріцак, І. В.; Іван Кріцак; Vitalii Sokurenko; Орлов Юрій ВолодимировичЦе дослідження заглиблюється в соціокультурний феномен війни, зосереджуючись на незаконному вторгненні Росії в Україну. Він розглядає війну через призму кримінології з метою зрозуміти її короткострокові та довгострокові наслідки для суспільства. Через емпіричний аналіз українського управління кризою дослідження оцінює, як соціокультурна перспектива впливає на ведення війни. Виявлено деструктивні наслідки, такі як підвищений рівень стресу та міграція, а також конструктивні фактори. Дослідження висвітлює криміногенний потенціал воєнної травми та післявоєнного синдрому. Незважаючи на різні методи та гіпотези, соціокультурні наслідки зберігаються, створюючи складний виклик для України. Війна зображується як багатогранне явище, на яке впливають демографічні, економічні та ідеологічні фактори, а також історична спадщина. Зрештою, висновок підкреслює непоправний вплив війни на довкілля, населення та міжнародні відносини. Це говорить про нагальну потребу в комплексних зусиллях для пом’якшення довгострокових наслідків війни та розвитку стабільних постконфліктних суспільств.Документ Особливості стану та протидії воєнно-контекстуальної злочинності в УРСР у роки Другої світової війни (1941–1942 рр.): історико-кримінологічний аспект(Південноукраїнський правничий часопис. - 2023. - № 4. - С. 115-121, 2023) Греченко, В. А.; Grechenko, V. A.; Сокуренко, В.В.; Sokurenko, V.V.Розкрито причини та основні прояви воєнно-контекстуальної злочинності в Україні на початку німецько-радянської війни (1941-1942 рр.), виявлено її особливості, основні напрями діяльності міліції щодо протидії їй. Упродовж 1941-1942 рр. збереглися та кількісно зросли колишні категорії порушень закону, а також з'явилися деякі нові: мародерство, поширення хибних провокаційних і панічних чуток, порушення правил світломаскування, військове та трудове дезертирство в масовому масштабі. Визначено специфічні причини воєнно-контекстуальної злочинності. Особливостями протидії злочинності було те, що вона відбувалася в умовах перманентних бойових дій, суттєвих змін конфігурації фронту, переміщень величезних груп населення, боротьби зі шпигунством, державною зрадою, а також дезертирством.Документ Воєнно-агресивна злочинність у фокусі кримінолого-екзистенціального аналізу: ситуація російсько-української війни(Вісник Луганського навчально-наукового інституту імені Е. О. Дідоренка. – 2023. - № 4(104). - С. 86-97, 2023) Сокуренко, В.В.; Sokurenko, V.V.Стаття присвячена дослідженню феномену воєнно-агресивної злочинності з позицій кримінолого-екзистенціального аналізу. Обґрунтовується, що ресентимент поневолює, «вбиває» творчу енергетику, замикає її на ненаситі, на установці на боротьбу (остання досягає рівня невротичної установки). Остання поступово набуває самодостатніх рис і функціонує автономно. Підживлювана колективними травмами, часто також і сфальсифікованим дискурсом, ця установка сприяє зациклюванню соціального часу, позбавляючи соціальну групу здатності прорватися до майбутнього, позбавитись тягаря минулого, зачиняє групу в наративах та переживаннях минулого, роблячи повсякчас його сучасним та «майбутнім». У зв’язку з цим розв’язану російською федерацією агресивну війну, замішану на ресентименті, цілком можна визначити і як війну минулого проти майбутнього, як спробу ув’язнити можливі проєкти майбутнього, блокувати відповідні мотивації, у тому числі через закономірну провокацію зворотного ресентименту жертв агресії. Встановлено, що російсько-українська війна – це війна за засновки цивілізації, за визначення тих мотивацій, установок та орієнтацій, які будуть ключовими, визначальними в повоєнному світі. Можемо констатувати, що агресія росії пред’являє установку на домінування, мегалотимію. Україна ж прагне відстоювати установку на гідність та свободу, ізотимію. Відтак відстоюється думка про те, що воєнно-агресивна злочинність серед представників російської сторони є проєкцією загальносоціального стану втечі від свободи. Виконання злочинних наказів виявляється нормою через ефективну систему перевизначення зла, у тому числі й зокрема за рахунок пропаганди. Обтяжує цей стан екзистенція вини, що є укоріненою в самій культурі, однак такою, що набуває гіпертрофованих форм у поєднанні з установкою на мегалотимію, із запаленою домінантною гідністю.Документ Воєнно-агресивна злочинність як об’єкт кримінологічного аналізу(Теоретико-прикладні проблеми кримінального процесу та криміналістики в умовах воєнного стану : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Кам’янець-Подільський, 24 листоп. 2023 р.). – Кам’янець-Подільський : ХНУВС, 2023. – С. 421-424, 2023) Сокуренко, В.В.; Sokurenko, V.V.Відзначено, що чотири базові кримінальні практики, злочин агресії, воєнно-насильницька злочинність проти цивільного населення, проти військовослужбовців, а також насильницької злочинності на ґрунті ненависті, пов’язаної з війною, є складовими феномену воєнно-агресивної злочинності.Документ Концепт оборонної свідомості у структурі кримінології війни(Українська поліцеїстика: теорія, законодавство, практика. - 2023. - № 1(5). - С. 166-175, 2023) Сокуренко, В.В.; Sokurenko, V.V.Стаття присвячена дослідженню концепту оборонної свідомості в структурі кримінології війни як окремої новітньої галузі національної кримінологічної доктрини, що наразі формується. Доведено, що оборонна свідомість – сегмент національної ідентичності, фактор групової консолідації в установці на боротьбу з агресором. Відстоюється думка, що функціонал оборонної свідомості безпосередньо впливає на визначення домінуючої мотивації у справі відсічі збройній агресії, зниження колективної віктимності Українського народу під час детермінації злочинів агресії. Водночас оборонна свідомість в її фальсифіковано-інверсивних комбінаціях здатна детермінувати опозиційну ворожість, легітимізувати ненависть і злочини агресії, воєнні злочини. Розкрито доцільність дослідження оборонної свідомості як у предметному блоці детермінації злочинів агресії і воєнних злочинів, так і у блоці протидії їхньому відтворенню.Публікація War and peace in the conditions of the present day: global, spiritual-value, scientometric, criminology aspects(Lex Humana. – 2023. – V. 15, n. 3. – P. 88-100, 2023) Minchenko, S. I.; Korotiuk, O. V.; Sokurenko, V.V.; Сокуренко, В.В.; Kritsak, I. V.; Кріцак, І. В.; Savchuk, T. I.; Савчук, Т. І.; Іван Кріцак; Vitalii SokurenkoЗа кордоном кримінологія війни є однією з найбільш перспективних і актуальних тем для наукових досліджень. Ми вважаємо, що якщо можна говорити про кримінологію війни, то слід вивчати і кримінологію миру. Можливо, саме в ключі «війни і миру» слід розвивати певні аспекти кримінологічної науки. У написанні використано міждисциплінарний метод дослідження, завдяки якому вдалося висвітлити найрізноманітніші аспекти досліджуваної проблеми, а саме історичні, психологічні, економічні, політичні, економічні, військові науки, що дасть багато корисного. результати. Водночас слід зазначити, що військова сфера не є предметом спеціальних досліджень кримінологів. Тому з точки зору нинішньої російсько-української війни така ініціатива є надзвичайно важливою. Підвищення бойового духу армії шляхом написання монографій і фундаментальних досліджень на сьогодні є дуже важливим з точки зору історичного минулого, вивчення передового зарубіжного досвіду, сучасні методи ведення війни. Також наукометричний зріз допоможе здійснити комплексний аналіз знань у різних галузях людського знання щодо окресленого напряму дослідження; по-друге, таким чином можна сформулювати ідеологію, кримінологічну та кримінально-правову політику (доктрину) держави в частині вибудовування нових смислів цих блоків досліджень залежно від обставин і факторів необхідності криміналізації та декриміналізації. суспільно протиправні діяння. Військова сфера потребує постійного оновлення, що зараз все частіше спостерігається в наукових журналах та шпальтах новин. Про важливість практики в житті кожної людини свідчить японський принцип про те, що «не можна займати посаду міністра зв'язку, не будучи листоношею і не пройшовши всі щаблі владної ієрархії». Можливо, нам варто побачити війну, як Ліна Костенко часто їздила в Чорнобиль, щоб усамітнитися і написати безсмертні вірші.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »