Наукові публікації (Scientific publications). УДК 8
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/4753
Переглянути
Документ Linguistic Means of Expressing the Category of Temporality in Modern Political Discourse(World Journal of English Language. - 2023. - Vol. 13, No. 4. - P. 23-28, 2023) Marieiev, D.; Chornyi, I. V.; Чорний, І. В.; Balaban, O.; Kobets, Ju.; Berezovska-Chmil, O.; Shchur, N.Розглянуто питання вивчення феномену тимчасовість у політичному дискурсі як двоєдиної об’єктивно-суб’єктивної категорії пізнання світу та політичного життя в часі, а також мовні засоби його вираження. Стаття спрямована на теоретичне та прикладне дослідження мовних засобів вираження категорії тимчасовості в сучасному політичному дискурсі. Доведено необхідність модернізації лінгвістичних прийомів вираження темпоральності в політичному дискурсі під вимоги та виклики сучасності.Документ Postmodern tendencies in the russian poetry of the “Silver Age”(Postmodern Openings. - 2021. - Vol. 12, № 4. - P. 124-140, 2021) Chornyi, I. V.; Чорний, І. В.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746; Pertseva, V. А.; Перцева, В. А.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5203-761X; Chorna, V.; Чорна, В.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7288-9043; Horlova, О.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7702-3222; Shtepenko, O.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-193-5383; Lipisivitskyi, M.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6189-8174У статті вперше аналізуються окремі аспекти російської поезії «Срібного століття» з метою виявлення рудиментів чи рис, притаманних постмодерністській творчій парадигмі.Документ Англіцизми в сучасній українській мові(Вісник науки та освіти. - 2024. - № 7(25). - С. 499-509, 2024) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; Чорна, В. Л.; Chorna, V. L.Стаття присвячена дослідженню впливу англійських запозичень на українську мову в умовах глобалізації та технологічного розвитку. Актуальність статті обумовлена інтенсивними глобалізаційними процесами, що сприяють активному проникненню англійської мови в усі сфери життя українського суспільства. Стаття має на меті не тільки описати поточний стан використання англіцизмів в українській мові, але й надати рекомендації щодо їхнього оптимального вживання. Це сприятиме підвищенню мовної культури та підтримці мовної політики, орієнтованої на збереження та розвиток української мови в умовах сучасних викликів. Враховуючи ці чинники, стаття є важливим внеском у дослідження мовних змін та адаптації української мови до сучасних реалій. Вона буде корисною для лінгвістів, освітян, журналістів, державних службовців та всіх, хто зацікавлений у підтримці та розвитку української мови. У роботі проаналізовано причини активного проникнення англіцизмів у різні сфери життя українців, такі як бізнес, технології, медіа, культура і повсякденне спілкування. Зокрема, розглянуто лексичні прогалини, які заповнюються англіцизмами, та запропоновано можливі українські відповідники для деяких популярних термінів. Особливу увагу приділено питанням збереження мовної ідентичності та раціонального використання англіцизмів. Запропоновано низку рекомендацій для оптимального вживання англійських запозичень у різних сферах комунікації, що включають розвиток українських аналогів, освітні програми, медійну політику та підтримку державних ініціатив. Стаття підкреслює важливість балансу між збагаченням мови новими термінами та збереженням її самобутності, сприяючи гармонійному розвитку української мови в умовах сучасних викликів і можливостей.Документ Античный миф в структуре романа Г. Л. Олди "Бык из машины"(Virtus: Scientific Journal. – 2018. – № 22, Part 1 (March). – Р. 204-207, 2018) Черный, И. В.; Chornyi, I. V.; Чорний, І. В.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746Стаття присвячена творчості сучасних харківських письменників-фантастів Дмитра Громова і Олега Ладиженського, що працюють під псевдонімом Г. Л. Олді. Розглядається їх роман «Бик з машини», написаний у жанрі фантастичного детективу. Проаналізовано роль античного міфу в структурі твору, зроблені спостереження над його жанровою природою. Роман вписаний до міфологічного циклу Г. Л. Олді.Документ Ватсон у ролі Холмса в ретродетективах Кшиштофа Бохуса з циклу «Вахмістр»(Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Сер.: Філологія. Журналістика. – 2022. – Т. 33 (72), № 1, ч. 3. - С. 6-11, 2022) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746; Чорна, В. Л.; Chorna, V. L.Досліджено творчість сучасного польського письменника Кшиштофа Бохуса. Розглянуто романи «Вахмістр» (2020) та «Вахмістр. Кінець гри» (2021), що складають мініцикл історичних детективів, які є приквелом до тетралогії письменника про радника Кристіана Абеля, у якому показано історію знайомства героя зі своїм вірним помічником вахмістром Густавом Кукулкою. Романіст використовує аналогічні художні прийоми, що й у попередніх ретродетективах. Події відбуваються у великому місті (Данцигу/Гданську), колізія романів базується на якійсь таємниці, що має подвійне дно (містичне і реалістичне), і, нарешті, рушійною силою сюжету є кохання героя до прекрасної жінки. Основною відмінністю дилогії від тетралогії є те, що на місці сищика (Абеля/Холмса) опиняється його вірний помічник (Кукулка/Ватсон), який розкриває кримінальні злочини не зовсім законними методами. Відтак дещо змінюються і акценти в базовій для архітектоніки романів тріаді. Скупішими стають описи місцевого колориту з огляду на недостатню освіченість головного героя. Поетизація старовини зустрічається лише в тих розділах, де йдеться про Абеля, який милується пам’ятками Данцига. Містико-релігійне забарвлення злочинів не вводить Кукулку в оману й герой майже одразу знаходить раціональне пояснення того, що відбувається. Жінка, в яку закоханий герой, не є фатальною красунею, яка пов’язана зі злочинами і згубно впливає на сищика, а навпаки слугує для нього рятівницею, допомагаючи зберегти людяність. Кукулка, пройшовши складну школу життя від звичайного підлітка-злодюжки до обпаленого війною воїна і підофіцера поліції і виробивши свій власний кодекс честі, стає втіленням мрії читача й самого автора про надгероя, який змагається зі злом, не зважаючи на загальноприйняті правила та заборони.Документ Війна як вона є у «Воєнному щоденнику» Андрія Валентинова(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. ХІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 9 груд. 2022 р.). – Вінниця, 2022. – С. 252-254, 2022) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746Підкреслено, що початок російсько-української «гарячої» війни в лютому 2022 року показав справжнє обличчя російської влади і суспільства. Рідне місто Валентинова і багатьох українських письменників-фантастів Харків опинилось під нещадним вогнем військ загарбника. Він починає вести «Воєнний щоденник», на сторінках якого розповідає про трагічні будні міста-героя та його мешканців. Щоденникові записи Андрія Валентинова охоплюють лише перші 100 днів війни. Головний лейтмотив цих нотаток – песимізм у відношенні зовнішніх сил і непохитна віра в український народ, який поза усякими сумнівами переможе.Документ Гендерний аспект у сучасному українському ретродетективі(Вісник науки та освіти. - 2024. - № 3(21). - С. 406-419, 2024) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.У статті розглядаються особливості створення образів жінок-детективів у сучасних українських ретродетективах, зокрема в циклах Андрія Кокотюхи «Київська сищиця», Лори Підгірної «Інеса Путс. Панянка-детектив із Проскурова» та «уманському» циклі Дмитра Безверхнього. Показано різноманіття підходів цих авторів до проблеми, чи враховують вони історичні реалії, стан гендерного питання в Російській імперії межі XIX-XX ст., адже існувала низка обмежень/заборон на ті або інші професії для жінок. В деяких творах поряд з вигаданими персонажами діють реальні історичні особи і практично в усіх відтворено місцевий колорит локацій, на яких відбуваються описувані події.Документ Город-Тайна-Любовь как основа поэтики исторических детективов Кшиштофа Бохуса(Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. - 2020. - Т. 31 (70), № 3, ч. 2. - С. 194-201, 2020) Черный, И. В.; Chornyi, I. V.; Чорний, І. В.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746Статтю присвячено творчості сучасного польського письменника Кшиштофа Бохуса. Розглянуто проблему генезису, жанрової специфіки історичного детективу у світовій літературі, дискусійні питання, пов’язані з його внутрішньожанровою типологією. Показано стан наукового освоєння жанру вітчизняним і зарубіжним літературознавством, а також місце ретрокриміналів у новітній польській літературі. Досліджено художні особливості циклу історичних детективів К. Бохуса про радника Крістіана Абелла, дія яких відбувається в Східному Помор’ї в 30–40-х роках ХХ століття. Основну увагу приділено особливостям відтворення письменником місцевого колориту й реконструкції характерів людей минулих епох. Проаналізовано компоненти Місто-Таємниця-Любов як основу поетики романів Бохуса. Твори письменника розглянуто в контексті аналогічних творів інших польських авторів (Марека Краєвського, Ришарда Цвірлея), що дало змогу визначити їхню своєрідність. Кшиштоф Бохус у своїх творах, що належать до циклу про радника Крістіана Абелла, спробував поєднати захопливу фабулу з елементами містики, нуару і любовно-сентиментального роману з етнографічними та краєзнавчими нарисами, розрахованими на інтелектуалів, які цікавляться новітньою історією Східного Помор’я. У відтворенні місцевого колориту Бохус використовує перш за все архітектурний, мальовничий і букіністичний екфразис, а також топоекфразис. Місто (Гданськ та його околиці) стає повноправним персонажем творів. Відмінною рисою історичних детективів письменника є те, що поряд із вигаданими героями, психологічно відповідними зображуваній епосі, на сторінках книг Бохуса виведено й реальних діячів історії (Геринга, Гітлера, гаулейтера Альберта Форстера), що надає розповіді більшої достовірності.Документ Кохання і умовності як основа конфлікту в історичних детективах Іди Змєєвської(Львівський філологічний часопис. - 2021. - № 10. - С. 142-149, 2021) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746Досліджено творчість сучасної польської письменниці Іди Змєєвської. Розглянуто її історико-детективні романи з циклу «Варшав’янка», де письменниця поєднує гостросюжетний детектив з любовно-сентиментальним романом, подаючи широку картину життя столиці Царства Польського 80-х років ХІХ ст. Змєєвська звертається до приватного життя героїв, змальовуючи чуттєвий світ. Відтворення місцевого колориту й історичних типажів у циклі підпорядковується авторському надзавданню: показати тип нової жінки, яка знаходить сили опиратися тиску суспільства з його правилами та умовностями й виходить переможницею в боротьбі за особисте щастя.Документ Лексико-семантичне поле «демократія» як засіб організації мовного досвіду(Актуальні питання гуманітарних наук. - 2023. - Вип. 59, т. 3. - С. 161-165, 2023) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746; Малінська, Г.; Malinska, H.Виявлено вербалізатори лексико-семантичного поля «демократія», а також специфіки їхньої взаємодії та функціонування як мовного досвіду українського народу у текстах новинних повідомлень. Здійснено зіставний аналіз лексичних одиниць, зафіксованих у словникових дефініціях поняття «демократія», та одиниць ближньої та дальньої периферії лексико-семантичного поля, реалізованих у текстах новинних повідомлень. Основним способом виокремлення вербалізаторів аналізованого поля слугував метод ідентифікації лексичної одиниці у контекстному оточенні за допомогою SEO-програми istio, оскільки контекст відіграє важливу роль у віднесенні лексеми саме до лексико-семантичних полів. Встановлено, що семантика лексичних одиниць ближньої периферії іменника «демократія», засвідчує, що для українського народу «демократія» – це народовладдя. Окрім того, доведено, що одиниці, зафіксовані на дальній периферії лексико-семантичного поля «демократія», призначені для позначення шляху до демократичного суспільства та для вербалізації результату у досягненні демократії.Документ Літературний туризм за творами Д. Безверхнього(Авіація, промисловість, суспільство : матеріали V міжнар. наук.-практ. конф. (м. Кременчук, 16 трав. 2024 р.). – Харків : ХНУВС, 2024. – С. 429-432, 2024) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; Тарабанов, О. Ю.; Tarabanov, O. Yu.Досліджено творчість сучасного українського письменника з Умані Дмитра Безверхнього. Розглянуто його цикл історико-кримінальних творів, об’єднаних головною героїнею Софією Павлівною Нрієвською, який проаналізовано у зв’язку з проблемою розвитку літературного туризму в Україні.Документ Образи працівників правоохоронних органів у "харківському" циклі ретродетективів І. Потаніної(Правоохоронна функція держави: теоретико-методологічні та історико-правові проблеми : тези доп. учасників міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 17 трав. 2019 р.). - Харків : ХНУВС, 2019. - С. 252-253, 2019) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.В статті висвітлені образи працівників правоохоронних органів у "харківському" циклі ретродетективів І. Потаніної.Документ Оппозиция свое/чужое в повести Лады Лузиной "Тень Демона"(Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Сер.: Філологія. — 2017. — Вип. 76. – С.348-352., 2017) Черный, И. В.; Chornyi, I. V.; Чорний, І. В.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746Статтю присвячено творчості сучасної російськомовної української письменниці Лади Лузіної. Розглядається її повість «Тінь Демона», що входить до циклу «Київські відьми». Зокрема, проаналізовано відображення в тексті твору опозиції своє/чуже, як однієї зі складових основного конфлікту твору. Розглянуто бінарні опозиції Захід/Схід, Хелловін/Діди, пекло/провалля, рай/Ірій, маска/обличчя, карнавал/поминки тощо. Розгляд основних дихотомій, присутніх в повісті Лади Лузіної «Тінь Демона» і пов'язаних з опозицією своє/чуже, дає ключ до розуміння і тлумачення авторського замислу.Документ Основний конфлікт у романі В. І. Крижанівської-Рочестер «Фараон Мернефта»(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. V Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 18 листоп. 2016 р.). – Харків, 2016.– С. 30-32, 2016) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746Зазначено, що у романі В. І. Крижанівської-Рочестер «Фараон Мернефта» біблійна історія Виходу і образ Мойсея зазнають суттєвих змін, що було, насамперед, пов’язано з консервативно-монархічними поглядами самої письменниці, що стали реакцією на суспільно-політичну обстановку в Росії рубежу XIX–XX століть.Документ Православная агиография и роман Е. Водолазкина "Лавр"(Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. – 2018. – № 2. – С.149-155, 2018) Черный, И. В.; Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746Статья посвящена творчеству современного российского писателя Евгения Водолазкина, в частности, его роману «Лавр» (2012). Рассмотрена жанровая природа произведения, которое можно считать попыткой создания литературно-художественного жития. Проведены параллели между романом и рядом агиографических памятников (как православных, так и католических), позволившие прийти к выводу, что образ главного героя является сборным, а его жизненная история – это обобщенное житие, включающее основные сюжетные компоненты, наиболее типичные для агиографии.Документ Рецепція постаті С. Петлюри в сучасному українському ретродетективі(Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених, курсантів та студентів : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 21 черв. 2024 р.). – Харків : ХНУВС, 2024. – С. 674-675, 2024) Цвєткова, М. А.; Tsvietkova, M. A.; Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.Наголошено, що реконструкція персонажів вітчизняної історії, особливо тих постатей, діяльність яких замовчувалася або цілеспрямовано перекручувалася дореволюційною/радянською/російською історіографією є важливим завданням сучасної української культури й художньої літератури включно. Українські поети, письменники, драматурги звертаються до фігур, пов’язаних з боротьбою нашого народу за свободу, незалежність, кращу долю. Не стоять осторонь і автори сучасних українських історико-кримінальних романів (або ж ретродетективів).Документ Структурно-семантичні особливості густативної лексики в сучасній англійській та німецькій мовах(Закарпатські філологічні студії. - 2022. - Вип. 23, т. 1. - С. 294-298, 2022) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746; Чорна, В. Л.; Chorna, V. L.; Труцуненко, І. І.; Trutsunenko, I. I.Досліджено особливості понятійного, ціннісного та образного компонентів лексико-семантичного поля густативної лексики, ядром якого є концепт «смак». Надано порівняльний аналіз густативної лексики, а саме дієслів та прикметників англійської та німецької мов. Зазначено, що смакове сприйняття має однакову фізіологічну основу у представників різних етносів, що обумовлює відносно невисокий ступінь лінгвокультурологічної специфіки засобів його об’єктивації у аналізованих мовних картинах.Документ Тема російсько-української війни в літературному дискурсі(Вісник науки та освіти. - 2024. - № 2(20). - С. 469-478, 2024) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; Терещенко, Л. В.; Tereshchenko, L. V.У статті висвітлено тему російсько-української війни в літературному дискурсі, який трактується як комплексне поняття, що охоплює всі аспекти літературного життя і взаємодію між літературними текстами, авторами, читачами та іншими учасниками літературного процесу, який не лише реалізується текстовими матеріалами, а й відображає соціокультурні, історичні, естетичні, психологічні аспекти літературної діяльності. Розглянуто вплив війни на літературний процес і виявлено основні аспекти її відображення у літературі. Досліджено та інтерпретовано твори, присвячені російсько-українській війні, з метою виокремлення основних тем, образів і жанрових особливостей, які використовуються авторами для відтворення воєнних подій та їхніх наслідків. Визначено вплив літературних творів з тематикою війни на суспільну свідомість, сприйняття війни та формування пам’яті про воєнні події.Документ Травма війни в сучасній українській літературі(Актуальні проблеми філології та перекладознавства. - 2023. - Вип. 28. - С. 43-46, 2023) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; Малінська, Г. Д.; Malinska, H. D.Стаття присвячена розгляду літературознавчої інтерпретації російсько-української війни, відтвореної в авторських текстах останніх років. З огляду на те, що воєнні дії ще тривають, змінюється й досвід цієї війни її учасниками, спостерігачами, а також трактування цього воєнного досвіду. Фундаментальна проблема глобального, національного українського та індивідуального вимірів російсько-української війни знайшли й продовжують знаходити своє відображення у творах мистецтва, що свідчить про динамічний процес культурної рефлексії від травми війни. У статті зосереджено увагу на особливостях еволюції літературної рецепції такої історичної події, як російсько-українська війна, на її розумінні крізь призму пам’яті минулого, культури та суспільно-політичних реалій. Автори статті виокремлюють два найбільш виразних етапи культурної рецепції війни: колективний вимір війни та індивідуальний вимір війни. Важливим є акцент на травматичному досвіді як персонажів ветеранської прози, так і українського суспільства загалом. У статті здійснено спробу простежити, як відображується війна в мистецтві, зокрема у літературі. Автори доходять висновку, що спочатку війна сприймалася як наслідок конфлікту посттоталітарної пам’яті в українській культурі, згодом як суспільна національна травма і, зрештою, як індивідуальна травма на рівні окремої долі та досвіду, яка реалізується у ветеранській прозі, на якій зосереджено основну увагу в цій розвідці. У статті зазначається, що причини появи ветеранської прози, яка належить до індивідуального виміру війни, полягають скоріше у потребі рефлексії, ніж у бажанні написати художній твір. На думку авторів статті, саме тому багато творів не є в повній мірі художніми, дуже близькі до документальних, а їхній жанровий акцент схожий на щоденники або мемуари.Документ Трансформация библейского сюжета в романе В. И. Крыжановской-Рочестер «Фараон Мернефта»(Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Сер.: Філологія. — 2016. — Вип. 75. – С.43-47., 2016) Черный, И. В.; Chornyi, I. V.; Чорний, І. В.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746Статтю присвячено творчості російської письменниці межі ХІХ–ХХ століть В. І. Крижанівської (Рочестер). Розглянуто роман «Фараон Мернефта» (1888), сюжет якого засновано на історії ветхозавітного пророка Мойсея. Вивчено особливості інтерпретації автором претексту, трактування образу Мойсея та його протистояння з фараоном. З’ясовано, що у творі біблійну історію піддано суттєвим змінам, що було пов’язано, насамперед, з консервативно-монархічними поглядами самої письменниці, які стали реакцією на суспільно-політичну ситуацію у Росії межі ХІХ–ХХ століть.