Наукові публікації (Scientific publications). УДК 8
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/4753
Переглянути
11 результатів
Результати пошуку
Документ Символіка «чужого» простору в романі П. Кулакової «Я пам’ятатиму твоє обличчя»(Українські студії в європейському контексті. - 2024. - № 8. - С. 35-39, 2024) Кобилко, Н. А.; Kobylko, N. A.У статті досліджено символіку «чужого» простору в містичному трилері П. Кулакової «Я пам’ятатиму твоє обличчя». Проаналізовано суміжні та бінарно-опозиційні образи, пов’язані з простором, а саме дороги, дому, порога, озера, лісу, міста / села, реального світу / світу міфічних істот.Публікація Образи-символи української міфології в містичному трилері С. Пономаренка «Чорне весілля»(Наукові записки [Центральноукр. держ. пед. ун-ту імені Володимира Винниченка]. Сер.: Філологічні науки. - 2024. - Вип. 2(209). - С. 158-163, 2024) Кобилко, Н. А.; Kobylko, N. A.; Гончарук, О. М.; Honcharuk, O. M.; Олег ГончарукПроаналізовано образи-символи української міфології в містичному трилері С. Пономаренка «Чорне весілля». Роман досить цікавий щодо жанрової дефініції, адже в ньому чітко простежуються ознаки трилеру, детективу, горору та фантастики. Містичні події твору пов’язані з хронотопом, адже відбуваються в декількох часових (1715 рік і сучасні дні) та просторових (Велика Тиша й Київ) площинах. Зміщені причинно-наслідкові зв’язки, характерні для трилеру, сприяють нагнітанню таємничої атмосфери й підсилюють відчуття страху в реципієнта. Зображуючи мешканців села Велика Тиша, автор акцентує увагу на їхньому архаїчному типі світогляду. Виявлено, що в романі існують два світи – світ людей («свій» простір) і Потойбіччя («чужий» простір) – зі своїми законами та правилами. Містики твору також додають образи, запозичені з української демонології, зокрема мавки, русалки, перелесника, відьми, одмінка. Окремо варто виділити образ Білої Панночки, яка пов’язує минуле й сучасне Великої Тиші. Події роману відбуваються в ніч на Івана Купала, коли міфічні істоти наділялися незвичними силами й могли шкодити людині. Саме тоді відбуваються перші вбивства, виконані як ритуальний обряд. Наші предки вірили, що людина в змозі змінити власну долю за допомогою магії та чародійства. З’ясовано, що важливим елементом в аналізі образів української демонології є просторовий локус. Так, «свій» простір окреслений селом, домом, а «чужий» – лісом, озером. Своєрідним кордоном між двома світами виступає край (околиця) Великої Тиші, де почувають себе захищеними перехідні напівдемонічні істоти, зокрема відьми та одмінок. Зауважено, що образи, запозичені з української демонології, вміло інтерпретовані автором. С. Пономаренко акцентує увагу на тому, що, попри шкоду, яку потойбічні істоти могли заподіяти людині, вони прагнуть справедливості й покарання винних.Документ Зображення національної єдності поколінь у поемі «Золотий гомін» Павла Тичини(Українська національна революція 1917–1921 рр. – досвід та уроки боротьби за державність : Всеукр. наук. форум, присвяч. 100-й річниці завершення Української національної революції (м. Харків, 25 листоп. 2021 р.). – Харків: ХНУРЕ, 2021. – С. 50-51, 2021) Кобилко, Н. А.; Kobylko, N. A.Зазначено, що особливістю лірики П. Тичини є синтез народності й гуманізму, глибинність естетичного змісту. У його творчому доробку літературознавці простежують феномен «двох Тичин»: поєднання естетичного й ідеологічного кодів, що зрештою вплинуло на неповторний тип письма. Розглянуто зображення національної єдності поколінь у поемі «Золотий гомін».Документ Роман «І прибуде суддя» Володимира Лиса: на межі детективу та трилеру(Українські студії в європейському контексті. - 2023. - № 7. - С. 64-68, 2023) Кобилко, Н. А.; Kobylko, N. A.У статті простежено характерні риси психологічного трилеру в романі «І прибуде суддя» Володимира Лиса. Зазначається, що творчість Володимира Лиса є доволі помітним явищем літературного процесу ХХІ століття. З’ясовано, що твору притаманний закручений сюжет, «нанизування» моторошних (трагічних) подій, які викликають у читача почуття хвилювання та страху.Документ Discourse of disease in Lesia Ukrainka’s epistolary(Amazonia Investiga. – 2023. – Vol. 12, Issue 67. – P. 305-316, 2023) Horbolis, L.; Kobylko, N. A.; Кобилко, Н. А.; Rudenko, S.; Veretiuk, T.; Antonovych, S.У статті на основі листів Лесі Українки 1883–1913 років до рідних, приятелів, знайомих, митців, громадських діячів досліджено особливості переживання письменницею багатолітньої хвороби, вплив недуги на ритм, спосіб життя і творчість. З’ясовано, що внутрішня картина хвороби відображена в листах за допомогою корпусу різноманітних переживань, відчуттів, емоцій авторки. Як засвідчує епістолярій, хворобу Леся Українка розуміла як ярмо, неволю, що заважає бути ініціативною, брати активну участь у культурно-мистецькій, видавничій, перекладацькій діяльності. Водночас хвороба формує дисциплінованість, цілеспрямованість письменниці, яка потужно працює над своїм освітньо-інтелектуальним рівнем, пізнаючи таким чином свої можливості, окреслюючи перспективи творчості. У статті зауважено особливості протікання хвороби, зміни в самопочутті авторки, закцентовано на творчості як активному протистоянні хворобі, способі досягти самоповаги. Культура праці й відпочинку, увага до хворого тіла, сумлінність у виконанні медичних процедур тощо сприяли створенню прийнятних умов для творчої праці, що в житті письменниці виконувала терапевтичну функцію.Документ Дорога й море як ключові образи чумацьких пісень(Українські студії в європейському контексті. - 2023. - № 6. - С. 41-47, 2023) Кобилко, Н. А.; Kobylko, N. A.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8123-4156Досліджено мотиви, пов’язані з топосом дороги, та розкрито значення образів-символів моря, Криму, Дону в чумацьких піснях. З’ясовано, що образ дороги найчастіше використовується для характеристики побуту, звичаїв та обрядів чумаків, а море символізує долю та сенс людського життя.Документ Художні особливості літератури періоду Революції Гідності(Українські студії в європейському контексті. - 2021. - № 3. - С. 78-83, 2021) Кобилко, Н. А.; Kobylko, N. A.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8123-4156Досліджено вплив Революції Гідності на розвиток сучасної української літератури, визначено художні особливості творів про Євромайдан. Зазначено, що події 2014 року стали підґрунтям для формування жанрового різноманіття художньої літератури. Майже відразу з’являється майданна поезія, укладаються антології. Прозові твори зазнали більшої трансформації: від нотаток, блогів, коментарів у соціальних мережах до мемуарної літератури та романів.Документ Химерність образів цапа Фабіяна і Фабіяна-філософа в дилогії В. Земляка «Лебедина зграя» та «Зелені млини»(Українські студії в європейському контексті. - 2022. - № 5. - С. 70-75, 2022) Кобилко, Н. А.; Kobylko, N. A.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8123-4156Досліджено химерність образів Фабіяна-філософа та цапа Фабіян. Виокремлено їхні спільні риси, серед яких мудрість, кмітливість, самопожертва заради інших, відірваність від матеріальних потреб, що вказує на приналежність головних героїв до вищого світу.Документ Феномен еміграції у творах Василя Стефаника(Актуальні питання гуманітарних наук. - 2022. - Вип. 53, т. 1. - С. 227-232, 2022) Кобилко, Н. А.; Kobylko, N. A.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8123-4156Досліджено феномен еміграції у творчості Василя Стефаника. Проаналізовано новелу «Камінний хрест» як глибоко філософську студію із закодованим підтекстом. Розглянуто твори митця, у яких він побіжно торкається теми еміграції («Осінь», «Кленові листки», «Мамин синок»). Зазначено, що у новелістиці Василя Стефаника знаходимо різне зображення Канади: вона то з’являється в репліках головних героїв, то стає лейтмотивом твору. Зауважено, що образ емігранта буде цілісним, якщо розглядати його не відокремлено, а в контексті всього доробку митця, адже зовнішні обставини (злидні, голод, борги) поступово підводять персонажів до думки про втечу з рідної землі.Документ Сучасна українська химерна проза та жанрові різновиди «темної літератури»(Проблеми гуманітарних наук. Серія : Філологія. - 2021. - Вип. 47. - С. 93-98, 2021) Кобилко, Н. А.; Kobylko, N. A.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8123-4156Розглянуто основні жанри «темної літератури» та виявлено їх спільні риси з українською химерною прозою, яка посідає чільне місце в сучасному літературному процесі. Сьогодні автори дедалі частіше використовують міфологічні мотиви й сюжети, звертаються до фольклорних образів-символів та елементів народної обрядовості. Наголошено, що найбільшу спорідненість із химерною прозою виявляють магічний реалізм, готичний роман, фентезі, горор і психологічний трилер, які зберігають атмосферу таємничості й ірреальності, частково використовують елементи міфів і фольклору.