(Amazonia Investiga. – 2023. – Vol. 12, Issue 67. – P. 305-316, 2023) Horbolis, L.; Kobylko, N. A.; Кобилко, Н. А.; Rudenko, S.; Veretiuk, T.; Antonovych, S.
У статті на основі листів Лесі Українки 1883–1913 років до рідних, приятелів, знайомих, митців, громадських діячів досліджено особливості переживання письменницею багатолітньої хвороби, вплив недуги на ритм, спосіб життя і творчість. З’ясовано, що внутрішня картина хвороби відображена в листах за допомогою корпусу різноманітних переживань, відчуттів, емоцій авторки. Як засвідчує епістолярій, хворобу Леся Українка розуміла як ярмо, неволю, що заважає бути ініціативною, брати активну участь у культурно-мистецькій, видавничій, перекладацькій діяльності. Водночас хвороба формує дисциплінованість, цілеспрямованість письменниці, яка потужно працює над своїм освітньо-інтелектуальним рівнем, пізнаючи таким чином свої можливості, окреслюючи перспективи творчості. У статті зауважено особливості протікання хвороби, зміни в самопочутті авторки, закцентовано на творчості як активному протистоянні хворобі, способі досягти самоповаги. Культура праці й відпочинку, увага до хворого тіла, сумлінність у виконанні медичних процедур тощо сприяли створенню прийнятних умов для творчої праці, що в житті письменниці виконувала
терапевтичну функцію.
