Наукові публікації (Scientific publications). УДК 8
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/4753
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Особливості репрезентації девіантної комунікативної особистості в інтернет-просторі(Knowledge, Education, Law, Management. – 2024. – № 4 (64). – P. 37-42, 2024) Єльнікова, Н. І.; Yelnikova, N. I.У статті здійснено спробу аналізу особливостей репрезентації девіантної комунікативної особистості в інтернет-просторі. Інтернет створює унікальне середовище, у якому учасники спілкування можуть виявляти більший ступінь свободи, що, на жаль, іноді призводить до девіантної комунікації. Метою наукової розвідки є визначення девіантної комунікативної особистості та виокремлення комунікативних типажів в українськомовному медіапросторі. Дослідження комунікативних типажів в динаміці мовної взаємодії дозволяє зрозуміти, як розвиваються та посилюються напружені ситуації. Матеріалом дослідження стали українськомовні коментарі в соціальних мережах, чатах і порталах новин. У роботі розмежовано поняття «мовна особистість» і «комунікативна особистість», подано власне трактування терміна «девіантна комунікативна особистість». Зазначено, що різні типи конфліктної взаємодії можуть виявлятися через тролінг, агресивні коментарі, кібербулінг та інші форми девіантного спілкування. Ці явища можуть коренитися як в індивідуальних психологічних рисах учасників, так і в ширших соціокультурних контекстах. Дослідження вербальних і невербальних прийомів комунікативних типажів допомагає зрозуміти природу девіантної комунікації, а також її контекстуальні чинники.Публікація Структурні компоненти комунікативної компетентності в процесі лінгвістичної підготовки майбутніх правознавців(Закарпатські філологічні студії. - 2023. - Вип. 27, т. 2. - С. 134-138, 2023) Довгополова, Г. Г.; Dovhopolova, H. H.; Василенко, В. А.; Vasylenko, V. A.; Г.Г. Довгополова; Валентина ВасиленкоРозглянуто поняття комунікативної компетентності як комплексного явища, що складається з різних компонентів, основними з яких є лінгвістична, мовленнєва та соціокультурна компетентності. Відзначено, що оволодіння мовою та вивчення іноземної мови майбутніми правознавцями складається з трьох взаємопов’язаних компонентів: використання мови, усвідомлення природи мови, розуміння іноземної та рідної культури. Визначено компоненти комунікативної компетентності у процесі лінгвістичної підготовки майбутніх правознавців на прикладі читання іншомовних текстів як окремого виду мовленнєвої діяльності.Документ До питання про типологічні ознаки комунікації як сфери взаємодії(Авіація, промисловість, суспільство : матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Кременчук, 18 трав. 2023 р.). – Кременчук - Харків : ХНУВС, 2023. – С. 532-535, 2023) Сіора, В. В.; Siora, V. V.Зазначено, що комунікація як діяльність потребує розвитку автоматизованих навичок, творчих мовних умінь та «відчуття мови». Комунікація – це специфічний вид діяльності, спрямований на передачу інформації від одного індивіда до іншого.Документ Комунікативні стратегії в девіантній комунікації (на прикладі українськомовних медійних текстів на воєнну тематику)(Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Сер.: Філологія. Журналістика. – 2022. – Т. 33 (72), № 3. - С. 12-16, 2022) Гарюнова, Ю. О.; Hariunova, Yu. O.; Єльнікова, Н. І.; Yelnikova, N. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5061-8226Досліджено передумови виникнення девіантної комунікації, описанои сучасні підходи в дослідженні проблеми девіації, окреслено тенденції у вирішенні проблеми її детермінування, загально розглянуто підходи вітчизняних і зарубіжних науковців різних галузей щодо проблеми девіантної поведінки. Акцентовано основні стратегії, до яких звертаються мовці-агресори в ситуації протистояння й розпалення конфлікту: провокація, дискредитація, образа. Визначено, що стратегії дискредитації може передбачати звернення до тактик дискримінації, спаплюження, ураження й приниження. Зроблено припущення, що існування третього компонента комунікації, а саме «мовчазного спостерігача», можна вважати однією з провідних умов для реалізації девіантної комунікації. Наголошено, що аксіологічний компонент становить комунікативну основу агресивного мовлення в інтернет-просторі, що передбачає звернення провокатора до оцінного лексичного компонента в прихованій чи завуальованій формі, імпліцитній чи експліцитній.Документ Комунікативні стратегії в девіантній комунікації (на прикладі українськомовних медіа)(Knowledge, Education, Law, Management. – 2021. – № 4 (40). – P. 42-46, 2021) Єльнікова, Н. І.; Yelnikova, N. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5061-8226Досліджено ситуацію мовного протистояння з точки зору використання провідних комунікативних стратегій. Запропоновано дефініції термінів «девіантна комунікація» й «стратегія», що є найбільш прийнятними в контексті агресивного спілкування в інтернет-просторі. Визначено провідні стратегії, до яких звертаються мовні агресори: провокація, дискредитація, образа. У межах стратегії дискредитації визначено тактики дискримінації, спаплюження, ураження й приниження. Зроблено припущення, що існування третього компонента комунікації – «мовчазного спостерігача» – є однією з основних умов втілення девіантної комунікації. Наголошено, що оцінний компонент становить комунікативну основу агресивного мовлення, що змушує звертатися до аксіологічного компонента в імпліцитній чи неприхованій формі. Повноцінне покваліфікування мовної стратегії залежить від того, яку відповідь у ситуації спілкування дає дискримінована особистість.Документ Сприйняття формул мовної агресії реципієнтами: соціолінгвістичний експеримент(Knowledge, Education, Law, Management. – 2021. – Vol. 1, № 8 (44). – P. 96-101, 2021) Єльнікова, Н. І.; Yelnikova, N. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5061-8226Здійснено спробу визначити, які актуальні методики соціолінгвістичних експериментів можуть бути доречними під час вивчення ситуації мовної агресії в інтернет-спілкуванні, а також дослідити ситуацію мовного протистояння з погляду використання різних комунікативних стратегій. Висловлено припущення, що сьогодні одним із продуктивних методів отримання соціолінгвістичних даних є метод анкетування, або метод питального аркуша. Необхідність проведення експерименту пояснюється постійною потребою розроблення експериментальних методик, які допоможуть передбачити ситуацію мовної агресії й уникати негативних наслідків такого спілкування. Зазначено, що серед мовних одиниць, які є перспективними для творення агресивної комунікації, переважають лексеми, котрі містять негативну оцінку у прямому значенні; фразеологізми з негативнооцінним змістом; вигукові конструкції, що посилюють негативну оцінку. Важливу роль виконує синтаксична побудова тексту.