Наукові публікації (Scientific publications). УДК 343.98

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/190

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 39
  • Ескіз
    Публікація
    Призначення почеркознавчої експертизи: типові помилки сторони обвинувачення
    (Судово-експертна діяльність: збереження наукового та кадрового потенціалу в умовах воєнного стану : матеріали IV Всеукр. форуму суд. експертів (м. Львів, 7 черв. 2024 р.). – Одеса : Юридика, 2024. – С. 82-85, 2024) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada Husieva
    Визначено поняття почеркознавчої експертизи як різновиду криміналістичного дослідження. Проаналізовано типові помилки слідчих, що суттєво позначаються на результатах проведення почеркознавчої експертизи.
  • Ескіз
    Публікація
    Features of investigation of murders committed using firearms
    (Scientific Journal of the National Academy of Internal Affairs. – 2021. – Vol. 26, No. 3. – P. 16-27, 2021) Husieva, V. O.; Гусєва, В. О.; Vlada Husieva
    Мета дослідження – визначити типові тактичні завдання, які необхідно виконати на початковому етапі розслідування вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї, та особливості їх реалізації на основі аналізу слідчої та судової практики, а також досліджень українських та зарубіжних дослідників.
  • Ескіз
    Публікація
    Призначення судових експертиз у кримінальних провадженнях із масовими жертвами
    (Теорія та практика протидії злочинності у сучасних умовах : зб. тез Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Львів, 3 листоп. 2023 р.). - Львів, 2023. - С. 80-84, 2023) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada Husieva
    Розглянуто завдання, що виникають перед слідчими органів досудового розслідування під час призначення судових експертиз у кримінальних провадженнях із масовими жертвами.
  • Ескіз
    Публікація
    До питання визначення структури криміналістичної методики розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з рейдерством
    (Актуальність та особливості наукових досліджень в умовах воєнного стану : зб. матеріалів ІІІ Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. з нагоди відзначення Дня науки – 2023 в Україні (м. Київ, 23 трав. 2023 р.). – Київ, 2023. – С. 59-62, 2023) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada Husieva
    У тезах доповіді розкрито структуру криміналістичної методики розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з рейдерством.
  • Ескіз
    Публікація
    Організаційні засади ДНК-ідентифікації загиблих унаслідок надзвичайних подій із масовими жертвами
    (Криміналістичний вісник. – 2023. – № 1 (39). – С. 29-38, 2023) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada Husieva; Степанюк Руслан
    Мета статті – визначити на підставі аналізу й узагальнення наукових підходів і практичних рекомендацій щодо ідентифікації жертв катастроф основні принципи організації роботи щодо застосування технологій ДНК-аналізу для встановлення особи загиблих унаслідок надзвичайних подій із масовими жертвами. Методологія. Методологічну основу цього дослідження становлять методи порівняльного аналізу, синтезу, індукції та дедукції, абстрагування, пояснення, мисленого експерименту, а також системно-структурний підхід до розгляду процесу ДНК-ідентифікації жертв катастрофи як цілісної множини взаємопов’язаних елементів єдиної операційної системи. Наукова новизна. Уперше в Україні на підставі аналізу й узагальнення змісту керівних документів і науково-методичних рекомендацій із проблематики ідентифікації жертв катастроф визначено та схарактеризовано основні організаційні засади ДНК-ідентифікації загиблих унаслідок надзвичайних подій із масовими жертвами. Висновки. Констатовано, що у зв’язку з масштабною російською агресією проти України, яка призвела до численних людських жертв, набула надзвичайного загострення проблематика ідентифікації загиблих із використанням технологій криміналістичного ДНК-аналізу. Ефективність відповідних процесів значною мірою залежить від належної організації процедур одержання посмертних і еталонних зразків, проведення ДНК-аналізу та порівняння отриманих результатів. У сучасний період для України в питаннях ДНК-ідентифікації жертв війни корисним може бути досвід зарубіжних країн і міжнародних організацій щодо ідентифікації жертв катастроф (DVI), відображений у відповідних керівних документах і рекомендаціях Інтерполу, Міністерства юстиції США, Міжнародного товариства судової генетики (ISFG) і наукових колективів, які узагальнювали й аналізували таку практику. Основними організаційними засадами ДНК-ідентифікації загиблих унаслідок надзвичайних подій (катастроф) із масовими людськими жертвами убачаються: законність – неухильне дотримання вимог чинного законодавства щодо одержання біологічних зразків, поводження з ними, меж допустимого молекулярно-генетичного дослідження, захисту генетичної інформації від розголошення, зберігання біологічного матеріалу та генетичної інформації; стратегічне планування – визначення єдиної стратегії процесу і процедур ДНК-ідентифікації; централізація та координація – визначення єдиного центру управління процесом ДНК-ідентифікації, керівників (координаторів) робочих груп за окремими напрямами, забезпечення постійного зв’язку між ними та узгодження зусиль; матеріально-технічне забезпечення – достатній рівень фінансування, залучення адекватної кількості лабораторій судової генетики та використання сумісного обладнання; кадрове забезпечення – залучення до роботи достатньої кількості кваліфікованого персоналу (фахівців у галузі судової біології та інших осіб, навчених користуватися відповідними засобами та методами); забезпечення якості – суворе дотримання методичних вимог і стандартів на всіх етапах ДНК-ідентифікації.
  • Ескіз
    Публікація
    Щодо визначення чинників, які негативно позначаються на ідентифікації особи за ознаками зовнішності під час розслідування
    (Теоретичні та прикладні проблеми судової експертизи і криміналістики : тези доп. учасників наук.-практ. конф. (м. Харків, 30 вер. 2022 р.). – Харків: НДІ ППСН, 2022. – С. 41-43, 2022) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada Husieva
    Відзначено, що ідентифікація особи за ознаками зовнішності у кримінальних провадженнях дозволяє вирішувати основні тактичні завдання розслідування. Найефективнішими залишаються процесуальні способи ідентифікації особи, зокрема ті, що реалізуються під час пред’явлення особи для впізнання та проведення портретної експертизи. Розглянуто негативні чинники, які впливають на отримання прогнозованого результату.
  • Ескіз
    Публікація
    Comprehensive study of traces found at the crime scene during the investigation of intentional damage to law enforcement property
    (Архів кримінології та судових наук. – 2021. – № 2 (4). – С. 87-94, 2021) Husieva, V. O.; Гусєва, В. О.; Vlada Husieva
    Мета статті – визначення типових способів комплексного дослідження слідів, виявлених на місці події під час розслідування умисного знищення та пошкодження майна працівників правоохоронних органів.
  • Ескіз
    Публікація
    Особливості розслідування вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї
    (Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. - 2021. - № 3 (120). - С. 16-27, 2021) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada Husieva
    Мета дослідження – на підставі аналізу слідчої та судової практики, а також наукових праць українських й іноземних вчених визначити типові тактичні завдання, що підлягають виконанню на початковому етапі розслідування вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї, та особливості їх реалізації. Методологія. Для досягнення поставленої мети використано загальний діалектичний метод, а також спеціальні методи дослідження, зокрема: метод системного аналізу, порівняльно-правовий, системно-структурний. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на підставі аналізу наявних наукових праць за окресленим напрямом дослідження, а також матеріалів слідчої та судової практики розглянуто типові тактичні завдання, що підлягають виконанню на початковому етапі розслідування умисних вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї. Висновки. Обґрунтовано позицію, згідно з якою діяльність щодо розслідування вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї, вирізняється високим рівнем складності, адже під час їх розслідування необхідно виконати комплекс тактичних завдань. Акцентовано, що до таких завдань належать: встановлення особи потерпілого, характеру події кримінального правопорушення, місця та часу вчинення кримінального правопорушення, способу вчинення кримінального правопорушення; дослідження знаряддя злочину; встановлення особи злочинця та мотивів вчинення злочину. Констатовано, що тактичні завдання залежать від слідчої ситуації, яка склалася, спрямовані на перевірку чи спростування слідчих версій. Реалізація тактичних завдань під час розслідування можлива шляхом проведення комплексу слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) і процесуальних дій, а також окремих заходів забезпечення кримінального провадження. У контексті цього дослідження запропоновано найефективніші дії, які слід здійснювати, а також визначено деякі їхні можливості.
  • Ескіз
    Публікація
    Проблеми ідентифікації особи за ознаками зовнішності під час розслідування кримінальних правопорушень
    (Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. - 2021. - Вип. 2 (24). - С. 109-122, 2021) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada Husieva
    Ідентифікацію особи (як одне з основних тактичних завдань розслідування) здійснюють за різними підставами (зокрема, за ознаками зовнішності). Правоохоронні органи застосовують як процесуальні (пред’явлення особи для впізнання та портретну експертизу), так і непроцесуальні способи такої ідентифікації. Мета статті — визначити типові проблеми, що виникають під час здійснення ідентифікації особи за ознаками зовнішності, і розробити рекомендації щодо їх усунення та запобігання їм. Використано комплекс загальнонаукових методів, а саме: системний підхід визначає застосування цих методів і дає змогу вивчити порушені проблеми; діалектичний метод — установити цілі дослідження в динаміці та взаємозв’язку, з’ясувати суб’єктивні й об’єктивні проблеми ідентифікації особи; логічний метод і метод узагальнення — сформулювати рекомендації щодо усунення типових помилок слідчої та експертної практики. Установлено, що пред’явлення особи для впізнання належить до тих слідчих (розшукових) дій, результати яких за доказовим значенням неможливо здобути в інший спосіб. Основні проблемні питання, які виникають у разі пред’явлення особи для впізнання, класифіковано у дві групи: суб’єктивні (які можна вирішити шляхом підвищення професійної компетентності сторони обвинувачення) й об’єктивні (яких складно позбутися, хоча іноді вони унеможливлюють проведення такої слідчої (розшукової) дії). Наголошено, що низька якість порівняльних зразків унеможливлює вирішення ідентифікаційних завдань під час проведення портретної експертизи. Доведено, що основним завданням сторони обвинувачення є надання порівняльних матеріалів високої якості, із дотриманням певних вимог, а за потреби — залучення судових експертів відповідного фаху.
  • Ескіз
    Публікація
    Перспективи впровадження зарубіжного досвіду використання ДНК-обліків у практику України
    (Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2021. – № 2 (119). – С. 121-131, 2021) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada Husieva
    Мета дослідження – аналіз зарубіжного досвіду використання ДНК-обліків під час розслідування кримінальних правопорушень й обґрунтування можливості та доцільності його застосування в Україні. Методологія. Для досягнення поставленої мети використано спеціальні методи дослідження, а саме: метод системного аналізу, порівняльно-правовий, системно-структурний і метод прогнозування. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на підставі аналізу міжнародних правових актів, нормативно-правових актів деяких зарубіжних країн, а також наукових праць вітчизняних та іноземних вчених визначено основні дискусійні питання, що стосуються наповнення, функціонування та використання обліків генетичних ознак людини в Україні. За результатами аналізу сформульовано пропозиції щодо усунення визначених проблемних питань, а також реформування законодавства в контексті досліджуваного питання. Висновки. Обґрунтовано наукову позицію стосовно того, що ефективним способом розв’язання проблемних питань, пов’язаних із функціонуванням і використанням генетичних обліків людини в Україні є вивчення та впровадження передового іноземного досвіду, адже більшість країн почали формувати обліки ще наприкінці попереднього століття. Доведено, що реформування й удосконалення практики наповнення, функціонування та санкціонованого використання обліків генетичних ознак людини має здійснюватися шляхом прийняття спеціального закону. Акцентовано, що в процесі визначення ДНК-профілів категорій осіб, які підлягають реєстрації в обліку генетичних ознак людини, слід спрямувати увагу на безвісно відсутніх особах, а також на тих, кого внаслідок наявності психічних розладів чи старечої деменції неодноразово розшукували органи Національної поліції за фактом їх безвісного зникнення. Констатовано, що розроблення та впровадження законопроєкту мають цілком узгоджуватися зі стратегією розвитку правоохоронних органів, а витрати на реалізацію всіх законодавчих ініціатив повинні закладатися в державний бюджет відповідного року.