Наукові публікації (Scientific publications). УДК 343.98

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/190

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7
  • Ескіз
    Документ
    Криміналістика та forensic sciences: проблеми диференціації та інтеграції
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2021. – № 3 (94). – С. 263-272, 2021) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013; Matiushkova, T. P.; Матюшкова, Т. П.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7973-4581
    Розглянуто співвідношення криміналістики та forensic science. Визначено, що вони є відмінними моделями однієї сфери наукових знань, які збігаються за цілями та завданнями, але значно відрізняються за обсягом. Також визначено шляхи подальшого розвитку системи криміналістики та споріднених наук в Україні з огляду на світові тенденції зближ ення таких моделей цієї сфери наукових знань, як судова наука, кримінальне розслідування та судова експертиза. Зроблено висновок про доцільність збереження природничо -технічної складової у системі криміналістики з метою запобігання її розпаду.
  • Ескіз
    Документ
    Multifaceted approach to legislative regulation for using dna analysis in criminal proceedings of Ukraine
    (Amazonia Investiga. - 2022. - Vol. 11, Issue 50 (February). - P. 130-139, 2022) Stepaniuk, R. L.; Степанюк, Р. Л.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013; Kikinchuk, V. V.; Кікінчук, В. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2241-6384; Pyrih, I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8391-067X; Pletenets, V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3619-8624; Prylovskyi, V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4490-6301
    Метою цієї статті є розробка пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання питань використання ДНК-аналізу у кримінальному процесі України.
  • Ескіз
    Документ
    Assessment of the conclusions of molecular genetic examination in the investigation of crimes
    (Amazonia Investiga. – 2020. – Vol 9, No 25. – P. 479 - 486, 2020) Shcherbakovskyi, M. H.; Щербаковський, М. Г.; Stepaniuk, R. L.; Степанюк, Р. Л.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013; Kikinchuk, V. V.; Кікінчук, В. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2241-6384; Petrova, I. A.; Петрова, І. А.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1652-6715; Hanzha, T. V.; Ганжа, Т. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9769-486X
    У практиці розслідування злочинів в Україна зростає значення молекулярно-генетичних експертиз, в яких проводиться аналіз слідів біологічного походження. Одним з важливих етапів експертного дослідження і його використання в доведенні є оцінка висновку експерта. В результаті вивчення наукової і методичної літератури, а також матеріалів кримінальних справ про умисні вбивства було встановлено, що в Україні експертна, слідча і судова оцінка висновків молекулярно-генетичних експертиз не в повною мірою відповідають потребам кримінального провадження.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості призначення судової молекулярно-генетичної експертизи під час розслідування вбивств
    (Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2019. – № 3. – С. 174-180, 2019) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013
    Розглянуто основні проблемні питання, що виникають під час призначення судових молекулярно-генетичних експертиз у кримінальному провадженні про умисні вбивства на стадії досудового розслідування. Виділено типові помилки слідчого, пов’язані з підготовкою об’єктів для експертного дослідження, визначенням завдань експерту, оцінкою результатів експертизи. Сформульовано рекомендації, спрямовані на вирішення відповідних проблемних питань.
  • Ескіз
    Документ
    Проблеми формування окремих криміналістичних методик для судового провадження
    (Наукові праці Національного університету "Одеська юридична академія" : зб. наук. пр. - Одеса : Юрид. л-ра, 2017. - Т. 19. - С. 336-343, 2017) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013
    У статті розглянуто основні тенденції розвитку криміналістичної методики в напрямі наукового забезпечення судового провадження. Констатовано плюралізм думок щодо споживачів методико-криміналістичних рекомендацій для судового розгляду, що негативно впливає на можливості диференціації відповідних окремих криміналістичних методик, визначення їх структури і змісту. Обгрунтовано недоцільність формування окремих методик для суду в умовах змагального судочинства. Щодо сторін кримінального провадження запропоновано формувати методичні рекомендації з підтримання державного обвинувачення в суді в межах окремих методик розслідування, для чого доцільно розширити предметну сферу застосування останніх. У свою чергу, методики здійснення професійного захисту від кримінального обвинувачення доцільно створювати з урахуванням як досудових, так і судових стадій кримінального провадження.
  • Ескіз
    Документ
    Проблеми формування криміналістичної характеристики окремих видів і груп злочинів
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2013. - № 5. - С. 173-180, 2013) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013
    У статті здійснено аналіз наукових підходів щодо визначення сутності криміналістичної характеристики злочинів. Звернуто увагу на необхідності виокремлення єдиного поняття криміналістичної характеристики певного виду або групи злочинів. Проаналізовано проблеми формування криміналістичних характеристик у вигляді систем узагальнених даних про типові ознаки злочинів із відображенням закономірних зв’язків статистичного характеру між елементами. Підкреслено значення вказаної наукової категорії у побудові методичних рекомендацій з досудового розслідування.
  • Ескіз
    Документ
    Проблеми розвитку криміналістичної методики в умовах реформування кримінальної юстиції України
    (Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2016. - № 1 (12). - С. 236-245., 2016) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-8201-4013
    Розглянуто основні тенденції розвитку окремих методик розслідування злочинів, пов’язані з реформуванням кримінального процесу України. Підкреслено необхідність перегляду деяких теоретичних положень криміналістичної методики у зв’язку з трансформацією законодавства, слідчої та судової практики. Наголошено на неприпустимості необґрунтованої критики наукових пошуків у галузі криміналістики. Запропоноване власне бачення напрямів удосконалення класифікації окремих криміналістичних методик, їх структури та змісту, формування комплексних методик розслідування, а також надані рекомендації щодо судового розгляду кримінальних справ.