Наукові публікації (Scientific publications). УДК 343.98
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/190
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Публікація Призначення почеркознавчої експертизи: типові помилки сторони обвинувачення(Судово-експертна діяльність: збереження наукового та кадрового потенціалу в умовах воєнного стану : матеріали IV Всеукр. форуму суд. експертів (м. Львів, 7 черв. 2024 р.). – Одеса : Юридика, 2024. – С. 82-85, 2024) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada HusievaВизначено поняття почеркознавчої експертизи як різновиду криміналістичного дослідження. Проаналізовано типові помилки слідчих, що суттєво позначаються на результатах проведення почеркознавчої експертизи.Публікація Призначення судових експертиз у кримінальних провадженнях із масовими жертвами(Теорія та практика протидії злочинності у сучасних умовах : зб. тез Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Львів, 3 листоп. 2023 р.). - Львів, 2023. - С. 80-84, 2023) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada HusievaРозглянуто завдання, що виникають перед слідчими органів досудового розслідування під час призначення судових експертиз у кримінальних провадженнях із масовими жертвами.Публікація До питання визначення структури криміналістичної методики розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з рейдерством(Актуальність та особливості наукових досліджень в умовах воєнного стану : зб. матеріалів ІІІ Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. з нагоди відзначення Дня науки – 2023 в Україні (м. Київ, 23 трав. 2023 р.). – Київ, 2023. – С. 59-62, 2023) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada HusievaУ тезах доповіді розкрито структуру криміналістичної методики розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з рейдерством.Публікація Організаційні засади ДНК-ідентифікації загиблих унаслідок надзвичайних подій із масовими жертвами(Криміналістичний вісник. – 2023. – № 1 (39). – С. 29-38, 2023) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada Husieva; Степанюк РусланМета статті – визначити на підставі аналізу й узагальнення наукових підходів і практичних рекомендацій щодо ідентифікації жертв катастроф основні принципи організації роботи щодо застосування технологій ДНК-аналізу для встановлення особи загиблих унаслідок надзвичайних подій із масовими жертвами. Методологія. Методологічну основу цього дослідження становлять методи порівняльного аналізу, синтезу, індукції та дедукції, абстрагування, пояснення, мисленого експерименту, а також системно-структурний підхід до розгляду процесу ДНК-ідентифікації жертв катастрофи як цілісної множини взаємопов’язаних елементів єдиної операційної системи. Наукова новизна. Уперше в Україні на підставі аналізу й узагальнення змісту керівних документів і науково-методичних рекомендацій із проблематики ідентифікації жертв катастроф визначено та схарактеризовано основні організаційні засади ДНК-ідентифікації загиблих унаслідок надзвичайних подій із масовими жертвами. Висновки. Констатовано, що у зв’язку з масштабною російською агресією проти України, яка призвела до численних людських жертв, набула надзвичайного загострення проблематика ідентифікації загиблих із використанням технологій криміналістичного ДНК-аналізу. Ефективність відповідних процесів значною мірою залежить від належної організації процедур одержання посмертних і еталонних зразків, проведення ДНК-аналізу та порівняння отриманих результатів. У сучасний період для України в питаннях ДНК-ідентифікації жертв війни корисним може бути досвід зарубіжних країн і міжнародних організацій щодо ідентифікації жертв катастроф (DVI), відображений у відповідних керівних документах і рекомендаціях Інтерполу, Міністерства юстиції США, Міжнародного товариства судової генетики (ISFG) і наукових колективів, які узагальнювали й аналізували таку практику. Основними організаційними засадами ДНК-ідентифікації загиблих унаслідок надзвичайних подій (катастроф) із масовими людськими жертвами убачаються: законність – неухильне дотримання вимог чинного законодавства щодо одержання біологічних зразків, поводження з ними, меж допустимого молекулярно-генетичного дослідження, захисту генетичної інформації від розголошення, зберігання біологічного матеріалу та генетичної інформації; стратегічне планування – визначення єдиної стратегії процесу і процедур ДНК-ідентифікації; централізація та координація – визначення єдиного центру управління процесом ДНК-ідентифікації, керівників (координаторів) робочих груп за окремими напрямами, забезпечення постійного зв’язку між ними та узгодження зусиль; матеріально-технічне забезпечення – достатній рівень фінансування, залучення адекватної кількості лабораторій судової генетики та використання сумісного обладнання; кадрове забезпечення – залучення до роботи достатньої кількості кваліфікованого персоналу (фахівців у галузі судової біології та інших осіб, навчених користуватися відповідними засобами та методами); забезпечення якості – суворе дотримання методичних вимог і стандартів на всіх етапах ДНК-ідентифікації.Публікація Щодо визначення чинників, які негативно позначаються на ідентифікації особи за ознаками зовнішності під час розслідування(Теоретичні та прикладні проблеми судової експертизи і криміналістики : тези доп. учасників наук.-практ. конф. (м. Харків, 30 вер. 2022 р.). – Харків: НДІ ППСН, 2022. – С. 41-43, 2022) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada HusievaВідзначено, що ідентифікація особи за ознаками зовнішності у кримінальних провадженнях дозволяє вирішувати основні тактичні завдання розслідування. Найефективнішими залишаються процесуальні способи ідентифікації особи, зокрема ті, що реалізуються під час пред’явлення особи для впізнання та проведення портретної експертизи. Розглянуто негативні чинники, які впливають на отримання прогнозованого результату.