Наукові публікації (Scientific publications). УДК 343.98
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/190
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Публікація Features of investigation of murders committed using firearms(Scientific Journal of the National Academy of Internal Affairs. – 2021. – Vol. 26, No. 3. – P. 16-27, 2021) Husieva, V. O.; Гусєва, В. О.; Vlada HusievaМета дослідження – визначити типові тактичні завдання, які необхідно виконати на початковому етапі розслідування вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї, та особливості їх реалізації на основі аналізу слідчої та судової практики, а також досліджень українських та зарубіжних дослідників.Публікація Призначення судових експертиз у кримінальних провадженнях із масовими жертвами(Теорія та практика протидії злочинності у сучасних умовах : зб. тез Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Львів, 3 листоп. 2023 р.). - Львів, 2023. - С. 80-84, 2023) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada HusievaРозглянуто завдання, що виникають перед слідчими органів досудового розслідування під час призначення судових експертиз у кримінальних провадженнях із масовими жертвами.Публікація Щодо визначення чинників, які негативно позначаються на ідентифікації особи за ознаками зовнішності під час розслідування(Теоретичні та прикладні проблеми судової експертизи і криміналістики : тези доп. учасників наук.-практ. конф. (м. Харків, 30 вер. 2022 р.). – Харків: НДІ ППСН, 2022. – С. 41-43, 2022) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada HusievaВідзначено, що ідентифікація особи за ознаками зовнішності у кримінальних провадженнях дозволяє вирішувати основні тактичні завдання розслідування. Найефективнішими залишаються процесуальні способи ідентифікації особи, зокрема ті, що реалізуються під час пред’явлення особи для впізнання та проведення портретної експертизи. Розглянуто негативні чинники, які впливають на отримання прогнозованого результату.Публікація Особливості розслідування вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї(Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. - 2021. - № 3 (120). - С. 16-27, 2021) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada HusievaМета дослідження – на підставі аналізу слідчої та судової практики, а також наукових праць українських й іноземних вчених визначити типові тактичні завдання, що підлягають виконанню на початковому етапі розслідування вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї, та особливості їх реалізації. Методологія. Для досягнення поставленої мети використано загальний діалектичний метод, а також спеціальні методи дослідження, зокрема: метод системного аналізу, порівняльно-правовий, системно-структурний. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на підставі аналізу наявних наукових праць за окресленим напрямом дослідження, а також матеріалів слідчої та судової практики розглянуто типові тактичні завдання, що підлягають виконанню на початковому етапі розслідування умисних вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї. Висновки. Обґрунтовано позицію, згідно з якою діяльність щодо розслідування вбивств, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї, вирізняється високим рівнем складності, адже під час їх розслідування необхідно виконати комплекс тактичних завдань. Акцентовано, що до таких завдань належать: встановлення особи потерпілого, характеру події кримінального правопорушення, місця та часу вчинення кримінального правопорушення, способу вчинення кримінального правопорушення; дослідження знаряддя злочину; встановлення особи злочинця та мотивів вчинення злочину. Констатовано, що тактичні завдання залежать від слідчої ситуації, яка склалася, спрямовані на перевірку чи спростування слідчих версій. Реалізація тактичних завдань під час розслідування можлива шляхом проведення комплексу слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) і процесуальних дій, а також окремих заходів забезпечення кримінального провадження. У контексті цього дослідження запропоновано найефективніші дії, які слід здійснювати, а також визначено деякі їхні можливості.Публікація Особливості тактики допиту потерпілого та свідка під час розслідування посягань на життя працівника правоохоронного органу(Судова та слідча практика в Україні. – 2019. – Вип. 9. – С. 34-40, 2019) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada HusievaНа підставі аналізу практики органів досудового слідства, наукової літератури встановлено основні положення та особливості тактики допиту потерпілого та свідка, що мають місце під час розслідування посягань на життя працівника правоохоронного органу.Публікація Криміналістична класифікація злочинів: сучасний стан наукового забезпечення та перспективи подальших досліджень(Jurnalul juridic national: teorie şi practică = Национальный юридический журнал: теория и практика. - 2019. - № 3, ч. 1 (Mai). - С. 151-156, 2019) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada HusievaНа підставі аналізу наукової літератури та практики органів досудового слідства розглянуті особливості криміналістичної класифікації злочинів, визначено сучасний стан наукового забезпечення. Розглянуто підстави криміналістичної класифікації, якими є елементи криміналістичної характеристики злочинів, що виступають як основні її напрями. Досліджено та систематизовано підстави криміналістичної класифікації злочинів. Виділено особливості криміналістичної класифікації злочинів. Підбито підсумки та визначено перспективи подальших досліджень у цьому напрямі.Публікація Криміналістична класифікація злочинів: наукове та практичне значення(Правові горизонти. – 2019. – Вип. 16. – С. 69-74, 2019) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada HusievaНа підставі аналізу наукової літератури та практики органів досудового слідства розглянуті особливості криміналістичної класифікації злочинів, визначено її наукове та практичне значення. Розглянуто підстави криміналістичної класифікації якими є елементи криміналістичної характеристики злочинів, що виступають в якості основних напрямків класифікації. Зокрема визначено, що криміналістична класифікаційна система включає в свою структуру такі елементи як клас, рід, вид і група. При цьому кожна з цих частин володіє одночасно певною специфікою і спільністю ознак. Так, наприклад, вид злочину характеризується сукупністю ознак, загальних для виду і групи, що входять в нього, але в групі виділені злочини з більш конкретними ознаками, що відрізняють дану групу від інших сукупностей злочинів. На основі зазначеного доведено, що криміналістична характеристика злочинів представляє собою систему об'єктивної криміналістично значимої інформації про злочини, сформованої шляхом узагальнення практики органів досудового слідства та виявлення взаємозв’язку між окремими її елементами, що використовується для знаходження ознак злочину, визначення методів розслідування та безпосереднього його розслідування, моделювання окремих обставин дослідження. Підведено підсумки, де зазначено, що криміналістична класифікація злочинів має важливе теоретичне та практичне значення. Про це, свідчить той факт, що певна структура і види об'єктів криміналістичної класифікації злочинів можуть бути основою класифікації методик розслідування злочинів. Про це, свідчить той факт, що певна структура і види об'єктів криміналістичної класифікації злочинів можуть бути основою класифікації методик розслідування злочинів.Публікація Тактичні й організаційні особливості проведення огляду місця події під час розслідування посягань на життя працівника правоохоронного органу(Jurnalul juridic national: teorie şi practică = Национальный юридический журнал: теория и практика. - 2018. - № 3, Т. 1 (Iunie). - С. 111-114, 2018) Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Vlada HusievaСтаттю присвячено визначенню тактично-організаційних завдань та особливостей проведення огляду місця події в кримінальних провадженнях, пов’язаних із посяганням на життя працівника правоохоронного органу. На підставі аналізу наукової літератури і практики органів досудового слідства розглянуто питання тактики провадження різних видів слідчих оглядів у зазначеній категорії злочинів. У ході дослідження матеріалів кримінальних проваджень визначено конкретні слідчі ситуації й алгоритм дій слідчого. На основі розглянутого матеріалу сформульовано висновки, спрямовані на вдосконалення роботи слідчих підрозділів під час розслідування злочинів, пов’язаних із посяганням на життя працівника правоохоронного органу.