Право і безпека, 2023, № 1 (88)
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/16352
Право і Безпека: наук. журн. / Харк. нац. ун-т внутр. справ; голов. ред. В. В. Сокуренко. – Харків, 2023. – № 1 (88). – ISSN 2617-2933 (Online). – DOI: https://doi.org/10.32631/pb.2023.1.
Переглянути
15 результатів
Результати пошуку
Публікація Квінтесенція протекції честі та гідності працівника Національної поліції(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 224-235, 2023) Певко, С. Г.; Pevko, S. H.; Станіслав ПевкоДосліджено правову квінтесенцію протекції особистих немайнових прав працівників Національної поліції України,а саме категорії прав, що регламентують повагу до честі та гідності працівника поліції як представника органу влади. Розглянуто протекцію честі та гідності поліцейських як ключові терміни і об’єкти правової охорони. Проаналізовано чинне законодавство України у сфері захисту особистих немайнових прав і судову практику. Констатовано відсутність конкретного правового захисту честі та гідності працівників поліції та порядку протекції особистих немайнових прав працівників через їхній особливий правовий статус.Публікація Вплив децентралізації на швидкість надання адміністративних послуг в умовах війни(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 202-212, 2023) Гусаров, С. М.; Gusarov, S. M.; Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; Сергій Гусаров; Марчук Микола ІвановичЗосереджено увагу на розкритті змісту надання адміністративних послуг під впливом децентралізації та діяльності відповідних органів, спрямованої на забезпечення прав і свобод людини та громадянина, інтересів юридичних осіб в умовах війни, та визначенні чинників, що впливають на швидкість їх надання. На підставі аналізу наукових позицій учених досліджено терміни «публічна послуга», «адміністративно-правовий інструмент», «адміністративна послуга». Визначено чинники, що впливають на швидкість надання якісних базових адміністративних послуг під впливом децентралізації в умовах війни.Публікація Концепції розуміння сутності категорії "зловживання правом"(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 179-189, 2023) Лазарєв, В. В.; Lazariev, V. V.; Лазарєв Віктор ВікторовичВизначено основні підходи до розуміння поняття «зловживання правом» у вітчизняній науковій думці. Наголошено, що неоднозначне сприйняття цього правового явища зумовлює потребу в чіткому визначенні його правової природи та сутності. Наведено основні характеристики, завдяки яким поняття «зловживання правом» відрізняється від понять «протиправна дія» та «правомірна поведінка». Виокремлено юридичну та суб’єктивну передумови зловживання правом. Перелічено обставини, наявність яких сприяє можливості зловживання правом, окреслено його ключові ознаки. На основі систематизації різних наукових поглядів щодо проблеми зловживання правом виокремлено основні концепції, на основі яких розглядається його юридична природа.Публікація Проблеми формування та реалізації методики розслідування вбивств, пов’язаних із домашнім насильством(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 157-168, 2023) Степанюк, Р. Л.; Stepaniuk, R. L.; Гусєва, В. О.; Husieva, V. O.; Кікінчук, В. В.; Kikinchuk, V. V.; Vlada Husieva; Степанюк РусланРозроблено теоретичні засади побудови окремої криміналістичної методики розслідування вбивств, учинених у зв’язку з домашнім насильством. Запропоновано наукове обґрунтування диференціації відповідного різновиду вбивств у системі криміналістичної класифікації кримінальних правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством. Визначено окремі елементи методики розслідування цього виду вбивств та їх специфіку в контексті розроблення криміналістичних рекомендацій. Надано характеристику особливостей практичної реалізації методики розслідування вбивств, пов’язаних із домашнім насильством. Визначено, що вбивство, вчинене у зв’язку з домашнім насильством, є різновидом домашнього (побутового) вбивства, процес розслідування якого характеризується специфічними рисами, що зумовлюють потребу формування відповідної окремої підвидової криміналістичної методики.Документ Кримінологічна типологія злочинців-радикалів серед засуджених до позбавлення волі(Право і безпека. – 2023. – № 1(88). – С. 146-156, 2023) Данильченко, П. Ю.; Danylchenko, P. Yu.Досліджено особу злочинців-радикалів серед засуджених до позбавлення волі з використанням методу типології. Запропоновано сім авторських типологічних критеріїв: за характером, спрямованістю кримінально-радикальних дій, контекстуальним елементом особистісної радикалізації, джерелом радикальної установки, особливостями предикатного стану радикала, екзистенційним змістом кримінальнорадикальної поведінки, домінуючою соціально-рольовою ознакою. На їх підставі виділено й охарактеризовано 22 кримінологічні типи (враховуючи підтипи) кримінальних радикалів серед засуджених. Визначено можливості використання цієї інформації у сфері роботи службових осіб секторів карантину, діагностики та розподілу виправних колоній, інспекторів відділів соціально-психологічної роботи, оперативних працівників.Публікація Збройна агресія російської федерації проти України як загроза системі колективної безпеки(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 134-145, 2023) Войціховський, А. В.; Voytsihovskyi, A. V.; Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; Андрій ВойціховськийРозкрито основні інституціональні проблеми системи колективної безпеки в умовах збройної агресії російської федерації проти України. Визначено пріоритетне значення питання забезпечення колективної безпеки, зважаючи на агресивну зовнішню політику росії. Система колективної безпеки обґрунтовано розглядається як головний критерій існування та розвитку дружніх відносин між державами та підтримання міжнародного правопорядку. У зв’язку з виробленням нових підходів і напрямів розвитку стратегій міжнародних організацій, які складають систему колективної безпеки, надано аналіз діяльності Організації Об’єднаних Націй, Організації Північноатлантичного договору і Організації з безпеки і співробітництва в Європі як реакції міжнародної спільноти на збройне вторгнення російської федерації в Україну. Запропоновано переосмислити парадигму забезпечення колективної безпеки. Окреслено роль України у побудові нової системи колективної безпеки.Документ Сутність обов’язку спадкоємців відшкодувати витрати на поховання спадкодавця та особливості його виконання(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 123-133, 2023) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179З’ясовано сутність обов’язку спадкоємців відшкодувати витрати на поховання спадкодавця та особливості його виконання. Наголошено, що зазначений обов’язок не є елементом складу спадщини. Обґрунтовано, що здійснення оплати на поховання спадкодавця породжує недоговірне зобов’язальне правовідношення, в якому кредитором виступає особа, котра понесла відповідні витрати, а боржником – спадкоємець за умови прийняття ним спадщини. Таке зобов’язання виникає лише за умови, якщо кредитор сплатив власні кошти на поховання померлого та ці витрати були розумними. Зазначено, що розмір відшкодування витрат на поховання спадкодавця залежить від правового статусу кредитора. Якщо витрати понесла особа, яка не є спадкоємцем, сплачені кошти відшкодовуються їй у повному обсязі. Спадкоємці ж несуть ці витрати в розмірі, пропорційному їхній частці у спадщині. Крім того, спадкоємці мають відшкодувати витрати на поховання спадкодавця незалежно від вартості успадкованої ними частки.Документ Правове забезпечення корпоративних правовідносин: пріоритет за імперативністю чи диспозитивністю(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 113-122, 2023) Жорнокуй, Ю. М.; Zhornokui, Yu. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9669-6062Проаналізовано сучасний стан правового забезпечення корпоративних відносин і доктринальних підходів щодо визначення пріоритетності за їх імперативним чи диспозитивним регулюванням. На сучасному етапі розвитку корпоративного законодавства маємо поєднання диспозитивних та імперативних механізмів нормативного забезпечення корпоративних відносин. Досліджувана система нормативних актів не дозволяє однозначно відповісти на питання про пріоритетність застосування щодо цих відносин диспозитивного чи імперативного методу. Незважаючи на те, що корпоративні відносини як цивільні підпорядковані загальним засадам цивільного законодавства, необхідність забезпечення стабільності цивільного обороту та захисту прав їх учасників зумовлює потребу в імперативному врегулюванні окремих аспектів корпоративного руху. Окреслено тенденцію розширення сфери диспозитивних засад у механізмі правового регулювання корпоративних відносин за рахунок конструкції корпоративного договору.Документ Crimes against humanity in the context of the armed conflict in Ukraine: definition, problems of distinction with related offences(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 99-112, 2023) Orlov, Y. V.; Орлов, Ю. В.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-1981-0794Сформульовано пропозиції щодо критеріїв розмежування злочинів проти людяності та воєнних злочинів у міжнародно-правовому форматі та здійснення теоретико-модельної проєкції на правову систему України в контексті збройного конфлікту. Здійснено аналіз положень статутів Нюрнберзького військового трибуналу для суду та покарання головних воєнних злочинців європейських країн осі, Міжнародного військового трибуналу для Далекого Сходу, Міжнародного кримінального трибуналу по колишній Югославії, Міжнародного кримінального трибуналі по Руанді, Конвенції про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства, Європейської конвенції про незастосування строків давності до злочинів проти людяності та воєнних злочинів, а також Римського статуту Міжнародного кримінального суду, проєкту Конвенції ООН про запобігання та покарання злочинів проти людяності, якими визначаються ознаки та перелік злочинів проти людяності. Сформовано інтегративне бачення їх змісту та ключових ознак. Доведено, що міжнародні кримінально-правові норми «злочини проти людяності» та «геноцид» конкурують як загальні та спеціальні Констатовано, що склади злочинів проти людяності виявляють чимало ознак, які мають спільний зміст з ознаками складів воєнних злочинів, що створює труднощі у правозастосуванні. Розроблено таблицю релевантності норм і їх проєктів про злочини проти людяності та воєнні злочини за Римським статутом МКС та проєктом Конвенції ООН про запобігання злочинам проти людяності та покарання за їх вчинення. Запропоновано критерії для розмежування вказаних складів злочинів на основі відмінностей у їх суб’єктному складі та контекстуальних елементах. Встановлено, що КК України не містить спеціальних складів злочинів проти людяності, чим виявляє абсолютну дезадаптивність щодо запитів синхронізації національної та міжнародної кримінальної юстиції у справі протидії злочинам, пов’язаним з агресією рф проти України. Визначено концептуальний напрям удосконалення вітчизняного кримінального законодавства.Документ Правове регулювання української мови як державної в українській освітній сфері(Право і безпека. – 2023. – № 1 (88). – С. 88-98, 2023) Чорний, І. В.; Chornyi, I. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6079-1746; Єльнікова, Н. І.; Yelnikova, N. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5061-8226Проаналізовано конституційний статус української державної мови як консолідуючої складової українського суспільства з 1991 року і донині. Репрезентовано значення пошуку духовних об’єднань, що згуртовують сучасну спільноту. Право не може розмежовуватися з розвідинами духовної спорідненості та від піднесення певної ідеології, що убезпечує розвиток національної держави. Зазначено, що провідне місце в системі сполучуваних зв’язків належить українській мові. Здійснено розмежування понять «державна мова» та «офіційна мова». Досліджено питання правового регулювання використання української державної мови в освітній сфері з моменту проголошення України незалежною демократичною державою і дотепер. Проаналізовано мовний стан здобуття освіти відповідного рівня, спираючись на Закон України «Про освіту», державні стандарти всіх рівнів освіти, Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Наголошено, що відповідно до згаданих вище законів і нормативних документів тільки державною мовою України можна здобути всі рівні освіти, зазначені у стандартах, затверджених після набуття чинності Законом України «Про освіту». Зауважено, що серед ключових компетентностей дошкільної та початкової освіти виокремлено здатність спілкуватися рідною, якщо вона відрізняється від державної, та іноземними мовами. Наголошено на обов’язковості вивчення державної мови України в освітніх установах усіх рівнів.