Наукові публікації (Scientific publications). УДК 347

У статті досліджені окремі аспекти укладення договору про сурогатне материнство в Україні. Визначено актуальність та обґрунтовано необхідність дослідження даної проблематики з метою недопущення порушення прав людини (сторін такого договору). Наголошено, що в Україні відсутній єдиний уніфікований нормативно-правовий акт, який би належним чином врегулював питання сурогатного материнства, у тому числі, й особливості укладення та умови договору сурогатного материнства (договору виношування вагітності). З’ясовано, що наразі жоден нормативно-правовий акт не містить розуміння терміну «договір про сурогатне материнство» та не визначає обов’язковості його нотаріального посвідчення. Окреслено чинні нормативно-правові акти, які визначають лише фрагментарні питання сурогатного материнства в Україні. Проаналізована судова практика щодо договору про сурогатне материнство та існуюча вже стала судова практика щодо відсутності підстав для визнання договору про виношування вагітності недійсним у зв`язку з недотримання нотаріальної форми. Наголошується, що удосконалення чинного законодавства України в частині договору про сурогатне материнство є вимогою часу. Визначення на рівні нормативно-правового акту сутності договору про сурогатне материнство, його істотних умов. прав та обов’язків сторін та їх відповідальності буде запорукою захисту прав таких сторін та головне – захисту прав дитини. Питання сутності договору сурогатного материнства в Україні та за кордоном неодноразово ставали предметом для наукових дискусій та спорів. У статті висвітлено, що незважаючи на чималу кількість наукових праць з обраної тематики, на сьогодні не вирішеними залишаються наступні питання: законодавче закріплення нотаріального посвідчення договору про сурогатне материнство; відповідальність сторін за невиконання умов договору; правову природу договору про сурогатне материнство; особливості реалізації договору про сурогатне материнство під час дії воєнного стану в Україні. Зазначене вкотре обумовлює актуальність та своєчасність даного наукового дослідження.

Визначено, що фраудаторний правочин завжди має наслідком шкоду. Конструкція такого правочину специфічна, важливі обставини вчиненого правочину, момент його укладання, усвідомлене бажання ненастання небажаного наслідку, зловживання довірою кредитора, особливість контрагента або сторони у вчиненому «фіктивному» правовідношенні, можливість визнання такого правочину недійсним.

Наукові публікації (Scientific publications). УДК 347

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результати пошуку