Наукові публікації (Scientific publications). УДК 347

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/146

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Компенсація за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій
    (Аналітично-порівняльне правознавство. - 2024. - № 4. - С. 122-128, 2024) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.
    Статтю присвячено виявленню особливостям компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій. У роботі проаналізовано цивільно-правова відповідальність держави, як суб’єкта відповідальності. Визначено, що цивільно-правова відповідальність держави може поділятися залежно від правового статусу держави: відповідальність національної держави; цивільно-правова відповідальність іноземної держави; відповідальність держави-агресора. Судова практика України базується на тому, що згода рф на притягнення її у якості відповідача у справах щодо відшкодування матеріальної, моральної шкоди не потрібна. При цьому інша держава повинна надавати згоду на участь у таких процедурах. Сформульована позиція, що у межах компенсаційних відносин щодо пошкоджених та знищених об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, ця компенсація ні є цивільно-правовою відповідальністю. Наголошено, що Українська держава самостійно компенсує збитки, що отримали фізичні особи задля охорони суспільних відносин, забезпечення прав людини, майнового обороту. Відшкодування цієї шкоди є підставою щодо звернення до країни агресора із вимогою про репарацію таких збитків. Визначено, що компенсаційні правовідносини поширюються виключно на об’єкти житлової нерухомості та її власників або управителів. Такий підхід є певно звуженим, водночас він вказує, що держава первинно підтримує соціальний напрям щодо житлового забезпечення осіб, оскільки житлова потреба є базовою потребою людини. Перспективними напрями наукових розвідок у цьому напряму є обґрунтування компенсацій юридичним особам, виявлення особливостей цивільного процесу щодо захисту прав осіб при виплаті компенсацій. Загалом, українське законодавство потребує подальшого оновлення у сфері процедур компенсацій за зруйноване/ пошкоджене нерухоме майно.
  • Ескіз
    Документ
    Здатність юридичної особи бути позивачем та відповідачем у суді як істотна ознака юридичної особи
    (Юридичний науковий електронний журнал. - 2024. - № 3. - С. 151-153, 2024) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.
    У статті зазначається, що ураховуючи сучасні тенденції розвитку нашого суспільства, у держави є нагальна потреба встановити більш чіткі правила щодо юридичних осіб з метою їх належного функціонування в цивільному обороті, підвищення підприємницької активності, що має привести до відповідного збільшення надходження до бюджетів всіх рівнів у державі. Аргументовано, що однією з найбільш важливих характеристик юридичної особи, що потребує чіткого законодавчого врегулювання, є її визначальні риси, які вирізняють її з-поміж інших суб’єктів права, і, зокрема, одна з головних ознак – здатність юридичної особи бути позивачем та відповідачем у суді. Зроблено висновок про те, що кожна із суттєвих ознак поняття юридичної особи має своє призначення, а всі разом вони є конститутивними (утворюючими) правової конструкції юридичної особи. Підкреслено, що тільки тоді, коли в певної організації наявні всі ознаки юридичної особи, вона визнається юридичною особою. Така юридична особа стає суб’єктом цивільних правовідносин і наділяється цивільною правоздатністю та дієздатністю (правосуб’єктністю).
  • Ескіз
    Документ
    Заклади охорони здоров’я як спеціальні суб’єкти медичних правовідносин в умовах подальшого реформування системи охорони здоров’я в Україні
    (Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. - 2023. - № 65. - С. 38-42, 2023) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.
    Виявлено юридичні ознаки закладу охорони здоров’я як спеціального суб’єкта медичних правовідносин. Розкрито правовий статус закладу охорони здоров’я. Виокремлено особливості кластерної системи охорони здоров’я, визначено загальні та спеціальні юридичні ознаки закладу охорони здоров’я, сформовано рекомендації щодо подальших наукових розвідок.
  • Ескіз
    Документ
    Юридичні ознаки закладу охорони здоров'я як спеціального суб'єкта медичних правовідносин
    (Юридичний науковий електронний журнал. - 2023. - № 12. - С. 108-111, 2023) Кройтор, В. А.; Kroytor, V. A.
    У статті визначаються ознаки закладу охорони здоров'я як спеціального суб'єкта медичних правовідносин. Виокремлення юридичних ознак закладу охорони здоров’я, як юридичної особи, є нагальним із урахуванням втілення в життя реформи охорони здоров’я, поступового оновлення медичного законодавства, потреби повоєнного відновлення медичної сфери. Підкреслено, що для закладу охорони здоров’я властиві як загальні юридичні ознаки юридичної особи, так і спеціальні характеристики обумовлені сферою діяльності. Заклади охорони здоров’я за порядком створення можуть поділятися на юридичних осіб приватного та публічного права (державні, комунальні заклади, що створюються у розпорядчому порядку). На підставі аналізу положень норм медичного законодавства наголошена доцільність розмежовування суб’єктів господарювання, що здійснюють медичну практику та закладів охорони здоров’я (як загальне та спеціальне). Визначено, що заклад охорони здоров’я є особливим суб’єктом господарювання, оскільки його діяльність має соціальну цінність. Він повинен бути затребуваним для населення. Звернута увага, що соціальна складова закладу охорони здоров’я має прояв у тому, що його діяльність має комплексну природу – соціально-економічну. Водночас, заклад охорони здоров’я має елемент ризику у своєї діяльності. Для здійснення своєї діяльності заклад охорони здоров’я повинен мати спеціальне документальне забезпечення, зосібна статут, ліцензію, документи щодо забезпечення здійснення медичної практики. Встановлено, що формальна процедура створення закладу охорони здоров’я містить наступні елементи: прийняття рішення про його утворення; державну реєстрацію; отримання ліцензії щодо здійснення медичної практики; реєстрація в Реєстрі суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я. Підкреслено, що господарська діяльність закладу охорони здоров’я має спеціальне призначення – медичне обслуговування населення. Ця діяльність в процесі реалізації повинна мати певний моніторинг щодо забезпечення прав пацієнтів на отримання якісної медичної допомоги.