Наукові публікації (Scientific publications). УДК 347

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/146

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 24
  • Ескіз
    Публікація
    Щодо зміни та розірвання цивільно-правового договору
    (Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 99-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 24 трав. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 186-190, 2024) Мороз, О. В.; Moroz, O. V.; Ольга Мороз
    Зазначено, що зміна чи розірвання договору допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Така зміна чи розірвання договору повинна вчинятися у такій самій формі, що й цивільно-правовий договір, який змінюється чи розривається, якщо інше не встановлено цивільно-правовим договором чи законом або не випливає із звичаїв ділового обороту.
  • Ескіз
    Публікація
    Підстави зміни та розірвання договору найму житла
    (Право і суспільство. - 2024. - № 1, т. 1. - С. 79-85, 2024) Мороз, О. В.; Moroz, O. V.; Ольга Мороз
    У статті досліджено підстави зміни та розірвання договору найму житла. Проаналізовано поняття зміни та розірвання цивільно-правового договору. Вказано, що визначаючи підстави та порядок зміни та розірвання договору найму житла, необхідно враховувати як загальні положення про зміну та розірвання договорів, що закріплені ст. 651-654 ЦК України, так і специфічні підстави та порядок зміни і розірвання договору найму житла, що визначаються у главі 59 ЦК України, чи безпосередньо випливають з природи даного договору. Вказано, що цивільний кодекс встановлює два переліки підстав достроково розірвання договору найму житла. Один – для розірвання на вимогу наймодавця, інший – для розірвання на вимогу наймача. Зазначається, що договір найму житла може також припинятися у зв’язку із деякими подіями, наприклад, смерті самотнього наймача, знищення жилого приміщення у зв’язку зі стихійним лихом.
  • Ескіз
    Документ
    Поняття процесуального представництва та його види
    (Право і суспільство. - 2023. - № 5. - С. 33-39, 2023) Мороз, О. В.; Moroz, O. V.
    Досліджено поняття процесуального представництва. Проаналізовано підходи до визначення процесуального представництва через правовідношення та через процесуальну діяльність представника. Вказано, що представництво пов’язане із наступними видами правовідносин: між представником і довірителем (внутрішні правовідносини), між представником та судом (зовнішні правовідносини) та між довірителем і судом. Визначено те, що основними цілями процесуального представництва виступає захист прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, та реалізація процесуальних прав й обов’язків учасників процесу.
  • Ескіз
    Документ
    Щодо строку як істотної умови цивільно-правового договору
    (Доктрина приватного права: традиції та сучасність: матеріали XX наук.-практ. конф., присвяч. 100-й річниці з дня народж. д-ра юрид. наук, проф., чл.-кор. АН УРСР, ректора Харків. юрид. ін-ту (1962–1987 рр.) В. П. Маслова (м. Харків, 4 лют. 2022 р.). – Харків: Право, 2022. - С. 243-247, 2022) Мороз, О. В.; Moroz, O. V.
    Вивчено та проаналізовано строки як істотні умови цивільно-правового договору, які мають важливе науково-практичне значення, оскільки вони упорядковують цивільний обіг, стабілізують цивільні відносини та забезпечують можливості належного та своєчасного захисту цивільних прав.
  • Ескіз
    Документ
    Правові наслідки порушення сторонами умов цивільно-правового договору
    (Право і суспільство. - 2023. - № 2, т. 1. - С. 98-103, 2023) Мороз, О. В.; Moroz, O. V.
    Здійснено аналіз поняття цивільно-правової відповідальності сторін за порушення умов договору. Вивчено співвідношення «договірної санкції» та «договірної відповідальності». Вказано, що законодавцем, встановлені наступні правові наслідки за порушення зобов’язань: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Запропоновано доповнити законодавство нормами, які встановлюють відповідні заходи відповідальності за порушення, які допускаються на стадії укладення договорів. Наголошено на необхідність правильного вибору виду санкції та визначення порядку її застосування із врахуванням характеру завдань, що вирішуються. Визначено необхідність вдосконалення науково обґрунтованих методик обчислення збитків, диференціація їх відповідно до особливостей господарської діяльності потерпілого та характеру допущеного порушення.
  • Ескіз
    Документ
    Щодо правових наслідків порушення сторонами умов цивільно-правового договору
    (Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 98-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 19 трав. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 224-228, 2023) Мороз, О. В.; Moroz, O. V.
    Розглянуто заходи цивільно-правової відповідальності. Наведено правові засоби, які виступають одним з основних інструментів зміцнення договірної дисципліни, яка представляє важливий резерв для піднесення економіки.
  • Ескіз
    Документ
    Поняття цивільно-правового договору
    (Право і суспільство. - 2023. - № 1. - С. 90-95, 2023) Мороз, О. В.; Moroz, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4154-1826
    Досліджено та здійснено аналіз поняття цивільно-правового договору з точок зору правочину, правовідношення та документу. Зазначено, що цивільно-правовий договір потрібно визначати як юридичний акт двох або більше осіб, заснований на їх погоджених діях, виражений у вільному волевиявленні, спрямований на досягнення єдиного правового результату, який полягає у встановленні, зміні і припиненні цивільних прав та обов’язків і зафіксований у встановленій законом формі.
  • Ескіз
    Документ
    Проблемні питання акцепту при укладенні договору оренди майна державних підприємств
    (Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна (м. Харків, 19–20 трав. 2017 р.). – Харків : ХНУВС, 2017. – С. 194-196, 2017) Мороз, О. В.; Moroz, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4154-1826
    Наголошено, що акцепт – друга стадія укладення договору, яка виражається у виявленні згоди на укладення договору. Досліджено акцепт при укладенні договору оренди майна державних підприємств та його юридичне оформлення, яке має важливе науково-практичне значення, оскільки відсутність у законодавстві деяких положень перешкоджає можливості належного захисту прав сторін.
  • Ескіз
    Документ
    Укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення
    (Право і суспільство. - 2022. - № 3. - С. 58-64, 2022) Мороз, О. В.; Moroz, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4154-1826
    Досліджено питання укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Визначено, які особи можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, кому належить переважне право купівлі земельних ділянок та черговість осіб, які мають таке переважне право. Встановлено процедуру укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Проаналізовано, які істотні умови має містити договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Вказано, що хоч перелік істотних умов договору закріплено в законі, вони набувають конкретного змісту виключно у договорі, за умови погодження їх сторонами.
  • Ескіз
    Документ
    Зміст цивільно-правового договору
    (Право і суспільство. - 2022. - № 2. - С. 69-74, 2022) Мороз, О. В.; Moroz, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4154-1826
    Здійснено аналіз поняття цивільно-правового договору з точок зору правочину, правовідношення та документу. Виходячи із позиції, що зміст цивільно-правового договору пов’язують із умовами договору, розглянуто істотні умови цивільно-правових договорів. Визначено, що у чинному законодавстві відсутній чіткий механізм за допомогою якого можливо було б провести визначення переліку необхідних умов, виходячи із змісту цивільно-правового договору. Наголошено, що необхідні умови для договорів певного виду можна встановити, аналізуючи нормативне визначення відповідного цивільно-правового договору.