Наукові публікації (Scientific publications). УДК 347
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/146
Переглянути
57 результатів
Результати пошуку
Документ Захист прав кредиторів спадкодавця у сфері спадкового права(Право і суспільство. - 2020. - № 6/2, ч. 1. - С. 76-81, 2020) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179Проаналізовано питання захисту прав кредиторів спадкодавця у сфері спадкового права. Обґрунтовано, що кредитор спадкодавця наділений правовою можливістю застосувати як спеціальний спосіб захисту, що полягає у зверненні стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі, так і загальні способи захисту цивільних прав та інтересів судом, закріплені у ст. 16 ЦК. Таке розуміння захисту прав цього суб’єкта не порушує справедливого балансу між законними інтересами і правомірними очікуваннями кредитора та зустрічними їм інтересами спадкоємців. Наголошено на тому, що звернення стягнення на успадковане майно не завжди є ефективним способом захисту, а його доцільність залежить передусім від складу спадщини. Підкреслено, що право власності на незначну частку у квартирі або житловому будинку буде вкрай важко реалізувати кредиторові задля погашення боргів спадкодавця.Документ Правові підстави повернення спадкоємцю відумерлого майна(Часопис Київського університету права. - 2016. - № 3. - С. 203-207, 2016) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179Визначено правові підстави повернення спадкоємцю відумерлого майна з урахуванням судової практики та правової доктрини. Досліджено сутність позову спадкоємця про повернення відумерлого майна та обґрунтовано його віднесення до спадкових позовів.Документ Способи, порядок та форма перерозподілу спадщини як механізму забезпечення прав спадкоємців(Право і суспільство. - 2023. - № 1. - С. 77-84, 2023) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179З’ясовано способи, порядок та форми перерозподілу спадщини, а також їх співвідношення за цивільним законодавством України з урахуванням положень правової доктрини та матеріалів судової практики. Наголошено, що перерозподіл спадщини – це повторний розподіл спадщини між спадкоємцями у тому випадку, коли після первісного її розподілу в натурі спадщина була прийнята іншими спадкоємцями. Первісний розподіл спадщини пов’язаний з її оформленням, що завершується отриманням спадкоємцями свідоцтв про право на спадщину. Законом сформульовано імперативний перелік способів перерозподілу спадщини: передання частини спадкового майна у натурі; сплата грошової компенсації. Застосування певного способу перерозподілу спадщини залежить від наявності чи відсутності у спадкоємців спадкового майна в натурі. Заперечено віднесення до способів перерозподілу спадщини направленої відмови від прийняття спадщини, визнання договору недійсним, а також визнання права власності на спадкове майно.Документ Особливості виконання договору про надання юридичних послуг(Наше право. - 2023. - № 1. - С. 124-129, 2023) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179Виявлено особливості виконання договору про надання юридичних послуг. Наголошено, що виконання договору – це динамічний стан зобов’язання, завдяки якому здійснюються права та виконуються обов’язки сторін зобов’язання. Цей договір не може містити такого застереження як «гарантія виграшу судової справи», оскільки відповідна умова фактично вводить в оману замовника, а досягнення цього результату не залежить тільки від професійності, сумлінності, здібностей виконавця та його діяльності взагалі. Результат сам по собі не може виступати критерієм якості наданих юридичних послуг. Замовник є слабкою стороною за договором про надання юридичних послуг, що вимагає додаткового забезпечення прав та інтересів цього суб’єкта. Через це на нормативному рівні запропоновано закріпити критерії якості наданих виконавцем юридичних послуг.Документ Особливості спадкування прав на майно, обтяжене іпотекою(Проблеми законності. - 2022. - Вип. 156. - С. 6-16, 2022) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179Визначено особливості спадкування прав на майно, обтяжене іпотекою. Обґрунтовано, що іпотечне зобов’язання зазнає суттєвого впливу спадкових відносин, що виявляється, по-перше, у звуженні правових можливостей застосування загального порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, та, по-друге, у додаткових підставах припинення іпотеки, прямо не передбачених спеціальним законом.Документ Ключові питання адаптації спадкового законодавства України до законодавства країн Європейського Союзу(Європейські перспективи. - 2019. - № 2. – С. 181-187, 2019) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179Досліджено особливості адаптації спадкового законодавства України до законодавства країн Європейського Союзу. Обґрунтовано два основних напрями такої адаптації: визначення спадкового статусу постмортальних дітей спадкодавця та розширення договірних конструкцій у сфері спадкового права.Документ Актуальні аспекти здійснення спадкоємцями права на прийняття спадщини в умовах воєнного стану(Юридичний науковий електронний журнал. - 2022. - № 11. - С. 222-225, 2022) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179З'ясовано особливості здійснення спадкоємцями права на прийняття спадщини в умовах воєнного стану. Охарактеризовано зміну строку для прийняття спадщини шляхом його продовження. Окрема увага приділена дії у часі норми постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» стосовно продовження строку для прийняття спадщини. Наголошено, що удосконалення порядку прийняття спадщини можливе лише шляхом внесення відповідних змін до ЦК України. Визначена процедура заведення спадкової справи в умовах воєнного стану будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини. Підкреслено, що видати свідоцтво про право на спадщину може нотаріус лише за місцем відкриття спадщини.Документ Феномен лежачої спадщини у спадковому праві(Право і безпека. – 2022. – № 2 (85). – С. 149-157, 2022) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179З’ясовано сутність феномена лежачої спадщини у спадковому праві. Зроблено висновок, що право власності на спадкове майно набувається спадкоємцем ретроспективно з часу відкриття спадщини незалежно від правового режиму успадкованого майна, а також моменту державної реєстрації права власності на спадщину. Наголошено, що необхідною умовою виникнення права власності на спадщину є її прийняття спадкоємцем у спосіб та строки, визначені цивільним законодавством. Доведена спірність теорії розщеплення права власності на спадкове майно через її невідповідність конструкції універсального спадкового правонаступництва. Феномен лежачої спадщини характеризує фактичний стан об’єктів спадкового правонаступництва з часу відкриття спадщини до моменту її прийняття спадкоємцем. Юридично такого проміжку стану безсуб’єктності майна не існує, зважаючи на закріплене в законі правило про зворотну силу прийняття спадщини.Документ Диспозитивні та імперативні норми у спадковому праві(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна (м. Харків, 19–20 трав. 2017 р.). – Харків : ХНУВС, 2017. – С. 189-191, 2017) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179Зазначено, що диспозитивною нормою зазвичай вважають засновану на нормах права правову свободу суб’єктів цивільного права у виборі варіанта поведінки, тобто можливість правомірно, у встановлених межах набувати суб’єктивних цивільних прав і юридичних обов’язків, визначати (формувати) структуру суб’єктивних цивільних прав, здійснювати суб’єктивні цивільні права, використовувати форми (порядок) і способи захисту порушених прав, а також вибирати розмір та форми притягнення до цивільно-правової відповідальності. Диспозитивним нормам протиставляються імперативні норми, під якими традиційно розуміють норми, які сторони не можуть виключити або змінити шляхом узгодження іншого в договорі. Імперативні норми за самою своєю сутністю спрямовані на обмеження автономії волі сторін.Документ Теоретичні та практичні аспекти тлумачення заповіту як спеціального способу захисту прав спадкоємців(Часопис цивілістики. - 2020. - Вип. 39. - С. 17-23, 2020) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179Виявлено особливості тлумачення заповіту як спеціального способу захисту прав спадкоємців. Сформульована мета застосування цього способу захисту, що полягає у визначенні дійсної волі заповідача в разі, коли зміст цього правочину є нечітким або допускає подвійне розуміння. На підставі аналізу правової доктрини та судової практики визначено особливості здійснення тлумачення заповіту судом. По-перше, право на пред’явлення позову про тлумачення заповіту виникає після смерті заповідача у спадкоємця, який прийняв спадщину у спосіб та строки, визначені законодавством. По-друге, загальні правила тлумачення змісту правочину, закріплені у ст. 213 Цивільного кодексу України, застосовуються обмежено. Так, заповіт тлумачить не сторона правочину, а інші особи. Крім того, зважаючи на правову природу заповіту як одностороннього правочину, судом не беруться до уваги зміст попередніх переговорів, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору. Доведено, що тлумачення заповіту є не правом, а обов’язком суду, що виконується виключно в межах позовного провадження та має на меті не створення, а роз’яснення вже наявних розпоряджень заповідача. Визначено та охарактеризовано умови здійснення судом тлумачення заповіту: 1) суперечності, неточності змісту заповіту, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача; 2) неможливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку; 3) наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту – спадкоємці мають різне уявлення про волевиявлення заповідача. Наголошено, що помилкове написання в заповіті імені, прізвища або по батькові спадкоємця не створює подвійного розуміння волі заповідача і не вимагає від суду застосування інтелектуально-розумового процесу тлумачення змісту правочину. Така справа має розглядатися судом за правилами окремого провадження шляхом встановлення факту, що має юридичне значення.