Наукові публікації (Scientific publications). УДК 347
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/146
Переглянути
16 результатів
Результати пошуку
Публікація Визначення судом додаткового строку для прийняття спадщини в умовах воєнного стану(Слово Національної школи суддів України. – 2024. – № 2. – С. 135–148, 2024) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; Олександр КухарєвСтаття присвячена виявленню особливостей розгляду цивільних справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини в умовах воєнного стану. Проаналізовано найбільш поширені обставини, якими спадкоємці пояснюють неприйняття спадщини в умовах воєнного стану: перебування на час відкриття спадщини за межами України; проживання на час відкриття спадщини в місцевості, що перебувала під окупацією або в зоні активних бойових дій; хвороба; необізнаність про наявність заповіту, складеного на користь позивача.Документ Право на відшкодування моральної шкоди у складі спадщини: до питання про об’єкт спадкування(Юридичний науковий електронний журнал. – 2024. – № 7. – С. 138-141, 2024) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.Стаття присвячена виявленню особливостей спадкування права на відшкодування моральної шкоди з урахуванням положень правової доктрини, чинного цивільного законодавства України та законодавства окремих зарубіжних країн, а також матеріалів судової практики. Доведено, що за національним законодавством право на відшкодування моральної шкоди не є елементом складу спадщини через його особистий характер і нерозривний зв’язок з особою спадкодавця. За чинним нормативним регулюванням об’єктом спадкового наступництва в разі смерті постраждалої особи є певна грошова сума, присуджена судом на користь цієї особи за її життя як відшкодування моральної шкоди. Такий підхід спостерігається і в судовій практиці, яка не допускає матеріального та процесуального правонаступництва в разі смерті позивача у справі про відшкодування моральної шкоди до ухвалення судового рішення. Обґрунтовано, що Цивільний кодекс України з урахуванням концепції універсального спадкового правонаступництва підлягає удосконаленню в частині включення до складу спадщини права на відшкодування моральної шкоди в разі звернення спадкодавця до суду з відповідним позовом. Внаслідок звернення потерпілої особи до суду з позовом про компенсацію моральної шкоди відповідне право переходить у стадію здійснення та набуває майнового характеру, адже спадкодавець у позові наводить грошовий еквівалент компенсації завданих йому фізичного болю, душевних страждань, приниження честі та гідності. Зобов’язання з відшкодування моральної шкоди виникає на підставі порушення особистих немайнових прав фізичної особи, проте з точки зору змісту таке зобов’язання є майновим, оскільки потерпіла особа вимагає компенсації у грошовому еквіваленті зазнаних фізичного болю, душевних страждань, приниження честі та гідності. За таких обставин спадкоємці набувають право кредитора у грошовому зобов’язанні.Документ Самочинне будівництво у складі спадщини: до питання про об’єкт спадкування(Часопис цивілістики. – 2023. – Вип. 50. – С. 51–56, 2023) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.Стаття присвячена з’ясуванню об’єкта спадкування у разі смерті самочинного забудовника. Вихідним положенням дослідження є віднесення самочинно побудованого нерухомого майна до дефектного об’єкта цивільних прав. Ця обставина суттєво впливає на його спадкування. Об’єкт спадкування в разі смерті самочинного забудовника залежить від правового режиму земельної ділянки, на якій розташована будівля чи споруда та може охоплювати як права, так і обов’язки. За загальним правилом до спадкоємців самочинного забудовника переходить право власності на будівельні матеріали, використані під час здійснення будівництва. У випадку надання земельної ділянки в установленому порядку під уже збудоване нерухоме майно, в порядку спадкування переходить право на визнання права власності на такий об’єкт, тобто право на легалізацію. Таке право може бути реалізовано шляхом звернення до суду з позовом на підставі ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України, а не в порядку ст. 392 Цивільного кодексу України. За своєю сутністю право на визнання спадкоємцями права власності на самочинне будівництво, забудовником якого є спадкодавець, має схожість із правом на завершення приватизації житлового приміщення, розпочатого спадкодавцем за життя. За умови визнання права власності на об’єкт самочинного будівництва за іншою особою – власником (користувачем) земельної ділянки, до спадкоємців забудовника переходить право на відшкодування витрат на будівництво. Здійснення самочинного будівництва на земельній ділянці, власник (користувач) якої заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за фактичним забудовником, зумовлює перехід до спадкоємця останнього обов’язку знести об’єкт самочинного будівництва за свій рахунок. Включення такого обов’язку до складу спадщини пов’язане з його виникненням у спадкодавця за життя на підставі судового рішення. Цей обов’язок має бути покладений на спадкодавця за життя. При цьому підлягають застосуванню положення ст. 1281, 1282 Цивільного кодексу України. Тому спадкоємець виконує обов’язок знести самочинно зведену будівлю за свій рахунок, але в межах вартості успадкованого майна.Публікація Сучасні тенденції розгляду судами справ про визнання спадщини відумерлою(Слово Національної школи суддів України. – 2023. – № 2 (43). – С. 127-140, 2023) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; Олександр КухарєвСтаття присвячена виявленню особливостей визнання спадщини відумерлою з урахуванням досягнень правової доктрини, останніх змін до законодавства України та судової практики. Доводиться, що відповідні правовідносини за своєю природою не є спадковими. Справи про визнання спадщини відумерлою розглядаються судом за загальним правилом у порядку окремого провадження. При цьому наявність спору між територіальною громадою та спадкоємцями зумовлює розгляд вимоги, заявленої в порядку ст. 1277 ЦК, в межах позовного провадження.Документ Принципи спадкового права як визначальні засади подальшого оновлення спадкового законодавства України(Часопис Київського університету права. – 2021. – № 1. – С. 163-167, 2021) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179У статті визначено принципи спадкового права, які характеризуються універсальністю, оскільки реалізуються в усіх інститутах цієї підгалузі. Такі принципи прямо не відтворені у нормах спадкового права, а випливають з їх змісту та мають фундаментальний характер, виражаючи найважливіші закономірності сфери спадкового права. Виявлено та охарактеризовано такі принципи спадкового права: принцип універсального спадкового правонаступництва, принцип свободи заповіту, принцип соціальної справедливості. Обґрунтовано позицію, що від принципів спадкового права слід відрізняти нормативні положення, які регулюють певний вид правовідносин у сфері спадкового права (черговість закликання до спадкування спадкоємців за законом; рівність спадкових часток при спадкуванні за законом тощо), проте за своєю сутністю та функціональним призначенням не є принципами.Документ Економічні аспекти спадкування права на вклад у банку (фінансовій установі)(Financial and credit activity-problems of theory and practice. – 2019. – Vol. 30, Issue 30. – P. 16-25, 2019) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721; Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179; Резніченко, С. В.; Reznichenko, S. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2311-349X; Гетманцев, О. В.; Getmantsev, O. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-9366-3214Стаття присвячена аналізу економічних аспектів спадкування права на вклад у банку (фінансовій установі). Обґрунтовано, що законодавчо встановлене правило про спадкування права на вклад у банку (фінансовій установі) є оптимальним інструментом збереження та примноження капіталу померлого вкладника. Борги спадкодавця впливають на збільшення трансакційних витрат, що охоплюються не лише обов’язками спадкодавця, які не припинилися внаслідок його смерті, й а витратами на оформлення спадщини. Наголошено, що акту прийняття спадщини має передувати встановлення економічної доцільності набуття права власності на спадкове майно, до складу якого входить право на вклад у банку (фінансовій установі). Одним із економічних аспектів спадкування права на вклад у банку (фінансовій установі) в роботі виділено формування витрат на посмертне розпорядження зазначеним об’єктом спадкового правонаступництва. Наголошено, що з точки зору оптимізації витрат більш ефективним є визначення правової долі вкладу шляхом відповідного розпорядження банку (фінансовій установі). Зроблено висновок, що правова природа розпорядження вкладника правом на вклад на випадок своєї смерті залежить від форми його вираження. У разі, коли таке розпорядження зроблено у вигляді окремої заяви, за своєю правовою природою це є одностороннім правочином. Якщо ж відповідне розпорядження міститься в тексті договору банківського вкладу, воно виступає умовою такого договору. Виявлені особливості спадкування права на вклад у банку (фінансовій установі): 1) розширення правової свободи спадкодавця шляхом надання права зробити відповідне розпорядження банку; 2) надання права спадкоємцям одержати частину вкладу до закінчення строку на прийняття спадщини; 3) пріоритет заповіту над розпорядження вкладника своїм правом на вклад на випадок смерті у разі, якщо заповіт складений пізніше.Документ К вопросу о способах отказа от принятия наследства в наследственном праве Украины(Visegrad journal on human rights. – 2019. - № 2 (Vol. 2). - P. 46-51, 2019) Кухарев, А. Е.; Kukharev, O. Y.; Кухарєв, О. Є.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179Статья посвящена исследованию способов отказа от принятия наследства. Способ отказа от принятия наследства характеризуется теми действиями, которые явно выражают нежелание лица быть правопреемником наследодателя. Таким образом, способ является внешним выражением исследуемой сделки. Обосновано положение о закреплении в действующем законодательстве Украины двух способов отказа от принятия наследства, таких как подача соответствующего заявления и отзыв заявления о принятии наследства. Сформулирован вывод о том, что непринятие наследства не является способом отказа от его принятия.Документ Управління спадщиною: стан та перспективи розвитку(Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: зб. наук. ст. – Івано-Франківськ, 2018. – Вип. XLVI. – С. 77–88, 2018) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179У статті розкриваються особливості правового механізму управління спадщиною. Обґрунтована позиція про самостійний характер договору на управління спадщиною. Визначені напрями подальшого вдосконалення управління спадщиною шляхом формування у цивільному законодавстві спеціального правового режиму управління спадковим майном, передусім підприємством та фермерським господарством як єдиними майновими комплексами, частками в статутному (складеному) капіталі господарських товариств, цінними паперами, майновими правами інтелектуальної власності.Документ Зміст диспозитивності при встановленні заповідального відказу у спадковому праві України(Слово Національної школи суддів України. - 2018. - № 1. - С. 28–36, 2018) Кухарєв, О. Є.; Kukharev, O. Y.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179Стаття присвячена дослідженню змісту диспозитивності при встановленні заповідального відказу як спеціального заповідального розпорядження. Наголошується, що свобода заповіту у цій сфері не обмежується лише правом спадкодавця зробити заповідальний відказ. Заповідач наділений широкими можливостями стосовно предмету легату, що виражається у переданні у власність або за іншим речовим правом майнового права або речі, що входять або не входить до складу спадщини. Закон містить відкритий перелік тих прав та речей, що можуть складати предмет заповідального відказу. Крім того, виконання легату не обмежене строком дії спадкового правовідношення.Документ Правовая природа отношений, возникающих в силу завещательного отказа, по гражданскому законодательству Украины(Национальный юридический журнал: теория и практика. – 2018. – № 2. – С. 97–102, 2018) Кухарев, А. Е.; Kukharev, O. Y.; Кухарєв, О. Є.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-2086-9179Статья посвящена исследованию отношений, возникающих вследствие установления завещательного отказа, по гражданскому законодательству Украины. В работе обоснован вывод о двойственной правовой природе легата. Порождая обязательственное правоотношение, завещательный отказ в то же время ограничивает вещные права наследников. Отмечается, что исследуемые правоотношения не являются видом наследственного правопреемства в силу отсутствия прямой правовой связи между наследодателем и отказополучателем.