Наукові публікації (Scientific publications). УДК 347
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/146
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Цивільно-правова відповідальність за шкоду завдану використанням технологій штучного інтелекту: досвід ЄС та перспективи для України(Цифрова трансформація прав: ЄС та Україна : матеріали 1-ї Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 30 квіт. 2024 р.). – Харків : ХНУВС, 2024. – С. 126-133, 2024) Шишка, Н. В.; Shyshka, N. V.Відзначено, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану технологіями штучного інтелекту, є важливим аспектом, який потребує належної уваги в умовах стрімкого розвитку технологій. Досвід Європейського Союзу в регулюванні цього питання є цінним прикладом для України, яка стоїть на шляху євроінтеграції. ЄС вже має значний прогрес у створенні правових рамок для захисту прав громадян від можливих ризиків, пов'язаних із системами ШІ. Україна, у свою чергу, також активно працює над впровадженням відповідних правових норм.Публікація Деякі роздуми про цифрові речі як об’єкти цивільних прав(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 99-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 24 трав. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 236-239, 2024) Шишка, Н. В.; Shyshka, N. V.; Наталія ШишкаВідзначено, що внесені зміни до Цивільного кодексу України, які стосуються «цифрових речей», потребують подальшого вдосконалення з метою усунення термінологічної невідповідності та забезпечення чіткості й логічності правового регулювання у цій сфері.Документ Роль судової практики Верховного Суду у процесі правозастосування цивільно-правових норм(Наше право. - 2021. - № 2. - С. 147-156, 2021) Шишка, Н. В.; Shyshka, N. V.У статті, на основі аналізу норм чинного цивільного законодавства, правової позиції Європейського суду з прав людини та наукових підходів вітчизняних та зарубіжних учених проаналізовано та визначено місце і роль судової практики Верховного Суду у процесі правозастосування цивільно-правових норм. Встановлено, що головна роль судової практика Верховного Суду полягає в усуненні проявів правової невизначеності у правозастосуванні. Доведено, що така судова практика сприяє реалізації принципу рівності всіх громадян перед законом та судом, а також вона забезпечує майбутню сталість і єдність судової практики. Виявлено, що правову позицію Верховного Суду, яка фактично набуває ознак норми права, слід розглядати як таку, що несумісна з принципом верховенства права, оскільки своєю регулятивною силою вона створює у праві стан правової невизначеності.Документ Щодо проблеми визначення цивільно-правового режиму органів, вилучених із тіла людини, у законодавстві України(Юридичний науковий електронний журнал. - 2021. - № 1. - С. 108-111, 2021) Шишка, О. Р.; Shyshka, O. R.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1396-0508; Шишка, Н. В.; Shyshka, N. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3396-4530Стаття присвячена дослідженню нормативістського підходу до цивільно-правового режиму органів, вилучених із тіла людини. На основі аналізу чинного законодавства авторами робиться висновок, що відокремлені від тіла людські органи нині не лише мають правову здатність виступати предметом певних договорів (ренти, дарування, довічного утримання тощо), а й водночас указують на те, що чинне законодавство містить прогалини, які фактично та юридично дають можливість таким органам розглядатися як майно, річ. Крім цього, у статті робиться висновок, що законодавство України потребує чіткості й визначеності щодо правового режиму органів, вилучених із тіла людини. The article is devoted to the study of the normative approach to the civil law regime of organs removed from the human body. Based on the analysis of the current legislation, the authors conclude that human organs separated from the body now not only have the legal capacity to be the subject of certain agreements (rent, gift, lifetime maintenance, etc.), but also indicate that the current the legislation contains gaps that in fact and legally allow such bodies to be considered as property, a thing. In addition, in the article it is concluded that the legislation of Ukraine needs clarity and certainty regarding the legal regime of organs removed from the human body. Статья посвящена исследованию нормативистского подхода к гражданско-правовому режиму органов, изъятых из тела человека. На основе анализа действующего законодательства авторами делается вывод, что отделенные от тела человеческие органы в настоящее время не только имеют правовую способность выступать предметом определенных договоров (ренты, дарения, пожизненного содержания и т.д.), но и одновременно указывают на то, что действующее законодательство содержит пробелы, которые фактически и юридически дают возможность таким органам рассматриваться как имущество, вещь. Кроме этого, в статье делается вывод, что законодательство Украины требует четкости и определенности относительно правового режима органов, изъятых из тела человека.Документ Чужой публичный имущественный интерес как предел осуществления права государственной собственности ОВД Украины(Legea si viata = Закон и Жизнь : междунар. науч.-практ. журн. – 2013. – Noiembrie. – P. 217–220, 2013) Шишка, Н. В.; Shyshka, N. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3396-4530В статье проводится анализ доктринальных подходов к пониманию имущественного интереса с участием ОВД Украины. Исследуя научные подходы, автор делает вывод, что публичным интересом с участием ОВД Украины является интерес государства Украина - по плюралистической модели участия государства в гражданских отношениях, и общественный интерес - по монистической модели участия государства в гражданских отношениях через ОВД Украины. При этом там, где ОВД Украины является участником гражданских отношений, интерес государства имеет частноправовой характер. Если ОВД Украины, как орган государства, осуществляет свою компетенцию в пределах, установленных законом, то интерес государства Украины имеет публично-правовой характер, однако обеспечен частноправовыми качествами государства Украина как участника гражданских отношений. The article analyzes the doctrinal approaches to understanding property interest with the participation of the Internal Affairs Agencies of Ukraine. Exploring scientific approaches, the author concludes that the public interest with the participation of the Internal Affairs Agencies of Ukraine is the interest of the state of Ukraine - according to the pluralistic model of state participation in civil relations, and the public interest - according to the monistic model of state participation in civil relations through the Internal Affairs Agencies of Ukraine. At the same time, where the Internal Affairs Agencies of Ukraine is a participant in civil relations, the interest of the state is of a private law nature. If the Internal Affairs Agencies of Ukraine, as a state body, exercises its competence within the limits established by law, then the interest of the state of Ukraine has a public-legal character, however, it is ensured by the private-law qualities of the state of Ukraine as a participant in civil relations. У статті проводиться аналіз доктринальних підходів до розуміння майнового інтересу за участю ОВС України. Досліджуючи наукові підходи, автор робить висновок, що публічним інтересом за участю ОВС України є інтерес держави Україна - по плюралістичної моделі участі держави в цивільних відносинах, і суспільний інтерес - по моністичної моделі участі держави в цивільних відносинах через ОВС України. При цьому там, де ОВС України є учасником цивільних відносин, інтерес держави має приватно-правовий характер. Якщо ОВС України, як орган держави, здійснює свою компетенцію в межах, встановлених законом, то інтерес держави України має публічно-правовий характер, проте забезпечений приватноправовими якостями держави Україна як учасник цивільних відносин.