Наукові публікації (Scientific publications). УДК 347

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/146

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10
  • Ескіз
    Документ
    Компенсація за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій
    (Аналітично-порівняльне правознавство. - 2024. - № 4. - С. 122-128, 2024) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.
    Статтю присвячено виявленню особливостям компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій. У роботі проаналізовано цивільно-правова відповідальність держави, як суб’єкта відповідальності. Визначено, що цивільно-правова відповідальність держави може поділятися залежно від правового статусу держави: відповідальність національної держави; цивільно-правова відповідальність іноземної держави; відповідальність держави-агресора. Судова практика України базується на тому, що згода рф на притягнення її у якості відповідача у справах щодо відшкодування матеріальної, моральної шкоди не потрібна. При цьому інша держава повинна надавати згоду на участь у таких процедурах. Сформульована позиція, що у межах компенсаційних відносин щодо пошкоджених та знищених об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, ця компенсація ні є цивільно-правовою відповідальністю. Наголошено, що Українська держава самостійно компенсує збитки, що отримали фізичні особи задля охорони суспільних відносин, забезпечення прав людини, майнового обороту. Відшкодування цієї шкоди є підставою щодо звернення до країни агресора із вимогою про репарацію таких збитків. Визначено, що компенсаційні правовідносини поширюються виключно на об’єкти житлової нерухомості та її власників або управителів. Такий підхід є певно звуженим, водночас він вказує, що держава первинно підтримує соціальний напрям щодо житлового забезпечення осіб, оскільки житлова потреба є базовою потребою людини. Перспективними напрями наукових розвідок у цьому напряму є обґрунтування компенсацій юридичним особам, виявлення особливостей цивільного процесу щодо захисту прав осіб при виплаті компенсацій. Загалом, українське законодавство потребує подальшого оновлення у сфері процедур компенсацій за зруйноване/ пошкоджене нерухоме майно.
  • Ескіз
    Документ
    Компенсація збитків у вигляді упущеної вигоди, понесеної внаслідок збройної агресії РФ проти України: цивільно-правовий аспект
    (Наше право. - 2024. - № 2. - С.214-221, 2024) Парій, М. О.; Parii, M. O.
    Стаття присвячена проблематиці компенсації збитків у вигляді упущеної вигоди, понесеної внаслідок збройної агресії РФ проти України. Встановлено, що за законодавством України упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Водночас, визначено, що в міжнародному законодавстві упущена вигода (lost profit) включає будь-яке передбачуване збільшення активів сторони, яке не сталося з причини порушення договору другою стороною. Розглянуто, що важливим елементом можливості компенсації упущеної вигоди є попередньо укладений договір, та збитки прямо не пов’язані з умовами договору, а лише є наслідком їх неналежного виконання стороною. Доведено, що для звернення про компенсацію упущеної вигоди потрібно належним чином зафіксувати завдану шкоду, а також зібрати достатній обсяг доказів. Підкреслено, що сьогодні відсутній інший механізм, окрім звернення до суду з позовом про компенсацію упущеної вигоди.
  • Ескіз
    Документ
    Щодо процесуального активізму суду в цивільних справах про відшкодування шкоди, завданої внаслідок російської військової агресії
    (Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 99-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 24 трав. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 273-278, 2024) Яцина, В. Б.; Yatsyna, V. B.
    Зазначено, що з метою забезпечення ефективного захисту основоположних прав потерпілих від російської агресії осіб є цілком виправданим у змагальному процесі активне процесуальне керівництво суду розглядом справи відповідно до міжнародних стандартів справедливого судочинства. За рахунок регулятивного потенціалу принципу судового керівництва суд виконує важливу для правосуддя соціальну роль забезпечення справедливого балансу приватних та публічних інтересів.
  • Ескіз
    Документ
    Щодо захисту особистих немайнових прав осіб, які були порушені внаслідок агресії російської федерації проти України
    (Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 99-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 24 трав. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 130-133, 2024) Синєгубов, О. В.; Syniehubov, O. V.
    Наголошено на необхідність формування законодавчих механізмів захисту особистих немайнових прав, які були порушені через збройну агресію рф проти України. Водночас наразі держава та публічні органи влади всіляко сприяють відшкодуванню шкоди, завданої війною.
  • Ескіз
    Документ
    Механізми відшкодування шкоди, завданої війною в умовах сьогодення
    (Європейські перспективи. - 2024. - № 2. - С. 159-165, 2024) Парій, М. О.; Parii, M. O.
    У статті досліджено проблематику визначення механізмів відшкодування шкоди, завданої війною сьогодні. Зазначено та проаналізовано механізми відшкодування шкоди, що існують у сучасному світі. Встановлено, що репарацію чи контрибуцію можна застосовувати лише за умови визнання таких зобов’язань країною-агресором. Досліджено позиції вітчизняних науковців та їх пропозиції щодо формування і застосування інших механізмів відшкодування шкоди, завданої війною, в цивільно-правовому аспекті.
  • Ескіз
    Документ
    Відшкодування екологічної шкоди під час припинення господарської діяльності
    (Наше право. - 2014. - № 2. - С. 125-128, 2014) Кирєєва, І. В.; Kyrieieva, I. V.
    Статтю присвячено дослідженню проблемним питанням відшкодування екологічної шкоди під час припинення господарської діяльності. Здійснено аналіз положень чинного законодавства щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища суб’єктами господарювання. Розглянуто визначення поняття екологічної шкоди та її змісту. Проаналізовано Конституційну основу механізму реалізації права на відшкодування шкоди. Зроблено висновок, що серед іншої шкоди відшкодуванню мають підлягати неодержані прибутки за час, необхідний для відновлення якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.
  • Ескіз
    Документ
    Співвідношувальна характеристика деліктного зобов’язання та зобов’язання зі страхування відповідальності за заподіяння шкоди
    (Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 98-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 19 трав. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 491-494, 2023) Уваренко, В. А.; Uvarenko, V. A.
    Визначено, що питання співвідношення деліктних зобов’язань та зобов’язань, що виникають із договору страхування відповідальності за заподіяну шкоду, пов’язані з виникненням конкуренції позовів. Проблема виникнення у потерпілої особи права вимоги до деліквента та до страховика вирішується з урахуванням багатьох чинників, таких як: особисте бажання потерпілого обрати певну вимогу до тієї чи іншої особи, можливість покриття страховим відшкодуванням суми завданої шкоди, характер договору страхування (чи є він обов’язковим для укладення) та інше.
  • Ескіз
    Документ
    Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії російської федерації
    (Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 98-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 19 трав. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 475-480, 2023) Митро, М. Л.; Mytro , M. L.
    Зазначено, що існуючі норми законодавства у сфері відшкодування шкоди не задовольняють сучасні потреби у компенсації збитків завданих як фізичним так і юридичним особам, спричиненої збройною агресією російської федерації. Від початку широкомасштабної збройної агресії Україна продовжує вводити нові процедури, які з часом допоможуть побудувати абсолютно нову систему відшкодування збитків. Ці питання нині знаходяться під постійною увагою не тільки українських юристів, а й всієї прогресивної міжнародної юридичної спільноти.
  • Ескіз
    Публікація
    Щодо відшкодування шкоди, завданої використанням технологій штучного інтелекту: стан правового регулювання в Україні та досвід ЄС
    (Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 98-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 19 трав. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 272-279, 2023) Шишка, Н. В.; Shishka, N. V.; Наталія Шишка
    Розглянуто питання зростання небезпек та ризиків пов’язаних із застосуванням технологій штучного інтелекту, а також відшкодування шкоди, спричиненою ним. Стверджено, що у світлі швидкого розвитку технологій штучного інтелекту, адаптація правової системи України до нових викликів та можливостей є важливою та актуальною проблемою. Це вимагає комплексного підходу, який включає розробку нових законодавчих норм, встановлення принципів відповідальності, забезпечення міжнародної співпраці та підготовку спеціалістів для забезпечення ефективного регулювання сфери штучного інтелекту.
  • Ескіз
    Документ
    Щодо розгляду судами справ про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією РФ проти України
    (Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 98-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 19 трав. 2023 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2023. – С. 242-248, 2023) Степаненко, Т. В.; Stepanenko, T. V.
    Підсумовано, що згідно із нормами міжнародного звичаєвого права у випадку незастосування юрисдикційного імунітету іноземної держави-відповідача однією із обов’язкових складових процедури розгляду судом вимоги до відповідача іноземної держави є належне повідомлення іноземної держави про пред’явлені до неї позовні вимоги і про результати їх розгляду судом. Невиконання ж наведених процедурних вимог може створити в майбутньому перепони для подальшої реалізації судових рішень у таких справах, зокрема, щодо можливості звернення таких судових рішень до примусового виконання на території інших держав за рахунок майна держави-агресора, що знаходиться на їх території.