Наукові публікації (Scientific publications). УДК 347
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/146
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Закритий розгляд цивільних справ як складова принципу гласності та відкритості в цивільному судочинстві України(Право.ua. - 2024. - № 3. - С. 322-328, 2024) Тімонов, А. І.; Timonov, A. I.У статті розглядається проблема визначення сутності закритого розгляду цивільних справ як складової принципу гласності та відкритості в цивільному судочинстві України. Відкритість, гласність цивільного судочинства правомірно вважається за одним із вагоміших завоювань демократії. Засада гласності цивільного судочинства базується на конституційній вимозі гласності судового процесу (ст. 129 Конституції України) та відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України є основною засадою (принципом) цивільного судочинства. У праці підтримується висловлене в юридичній літературі положення (В. Кройтор), що дія практично будь-якого принципу цивільного процесу може бути обмежена з тих чи інших підстав. У цьому плані не є винятком і принцип поєднання гласності та можливості її обмеження в цивільному судочинстві. Згідно зі ст. 6 Європейської конвенції прав про захист прав людини і основоположних свобод, судове рішення оголошується публічно. Однак преса та публіка можуть не допускатись на судове засідання протягом усього процесу або його частини з міркувань моралі, суспільного порядку або національної безпеки в демократичному суспільстві, а також коли цього вимагають інтереси суспільства, неповнолітніх, або для захисту приватного життя сторін, або – тією мірою, якою, на думку суду, суворо необхідно, – за особливих обставин, коли гласність порушувала б інтереси правосуддя. Подібна норма міститься і в ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Автор зазначає, що враховуючи важливість гласного і відкритого судового процесу в нашій країні, цілком закономірним є питання: а наскільки виправданим є зазначене вище формулювання закону про можливість суду проводити закрите судове засідання, і, як наслідок, – неможливість доступу зацікавлених осіб до матеріалів даних справ. Це дуже серйозне питання, оскільки воно стосується проблеми обмеження дії одного з основоположних принципів здійснення правосуддя. Особливої гостроти набуває питання особливостей реалізації принципу гласності та відкритості цивільного судочинства у процесі здійснення цивільного судочинства в умовах воєнного стану, який введено на території нашої країни в результаті військової агресії рф проти України з 24 лютого 2022 року. Розглядаючи питання про процесуальний зміст принципу гласності та відкритості судового розгляду цивільних справ вважаємо, що найбільш повно гласність здійснюється у відкритому судовому розгляді, який згідно з ч. 2 ст. 7 ЦПК України, є основним його елементом. Важливим елементом змісту гласності цивільного судочинства виступають підстави та загальний порядок закритого судового розгляду цивільних справ.Документ Вплив Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на судове рішення у справах про примусове виселення(Європейські перспективи. - 2024. - № 3. - С. 84-90, 2024) Стеценко, А. А.; Stetsenko, A. A.Стаття присвячена дослідженню особливостей впливу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на судове рішення у справах про примусове виселення. Автор наголошує, що дослідження проблеми примусового виселення з точки зору вимог основних актів міжнародного та національного законодавства у сфері примусового виселення є важливим і актуальним як для правової науки, так і для правозастосування. У праці доведено, що при мотивуванні судового рішення про задоволення позову суду слід обов’язково обґрунтовувати дотримання вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Узагальнюючи проведений аналіз міжнародного та національного законодавства у сфері примусового виселення, слід зазначити, що використання практики ЄСПЛ при розгляді судових справ щодо виселення має на меті значно поліпшити забезпечення прав людини. Стислий огляд основних актів міжнародного та національного законодавства у сфері примусового виселення дозволяє зробити висновки про існування таких особливостей: 1) застосування виселення у випадках, установлених законом; 2) наявність легітимної мети виселення; 3) доведення наявності розумного співвідношення (пропорційності) між метою виселення та засобами, які використовуються для її досягнення (суд визначає та дає оцінку відповідної пропорційності); 4) збереження балансу між публічними та приватними інтересами.Документ Ефективність способів захисту прав у цивільному судочинстві(Порівняльно-аналітичне право. - 2019. - № 6. - С. 132-134, 2019) Коханська, М. Л.; Kokhanska, M. L.;Наразі судова система переживає трансформацію в Україні під впливом двох факторів – технологічного процесу та судової реформи. Метою поточних реформ є забезпечення найбільш ефективних судових процесів. Здебільшого під час оцінки ефективності правосуддя акцент робиться на оцінці самої судової влади, її доступності, оптимальності, розумності її організації, фінансування тощо. Багатовимірність цієї проблеми зумовлює необхідність вивчення такого складника, як ефективність методу захисту в цивільному процесі. Питання розуміння й визначення критеріїв встановлення ефективності методів захисту прав є актуальним та досить суперечливим. Показовими критеріями ефективності правосуддя є його доступність і прогнозованість, однак при цьому не варто забувати про мету цивільного судочинства. Цивільний процес не має бути самоціллю. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений і своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ із метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України). Суд, визначаючи у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не передбачений законом чи домовленістю, повинен виходити насамперед із позиції відсутності ефективного детермінованого способу захисту. Якщо закон або договір забезпечує ефективний спосіб захисту, необхідно застосовувати саме цей спосіб. Ефективність у такому разі – це оціночна концепція, і вже на стадії підготовчого провадження суддя повинен вирішити питання ефективності/неефективності способів захисту прав, визначених законом. Ця необхідність виникає через те, що джерелами формування предмета доказування у справі є вимоги та/або заперечення сторін, а також норми, що підлягають застосуванню. Від вимоги, яку пред’являє позивач, буде залежати судова діяльність у справі загалом та доказуванні зокрема. Ми вважаємо, що головний фактор, який повинен бути основою для оцінки ефективності способу захисту права, – це мета звернення до суду або мета захисту. У статті визначено, що кількість критеріїв оцінки ефективності методів захисту прав повинна також включати юридичну мету заявленого способу захисту (заявлену вимогу). Відмова в позові не повинна мати місце лише тому, що позов позивача про захист його прав суд вважає неефективним.Документ Правові аксіоми в цивільному судочинстві(Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Юриспруденція. – 2018. – № 32. – С. 47-52, 2018) Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1849-5721У статті доводиться, що вчення про аксіоми як правове явище варто відносити до самостійних фундаментальних положень цивільної процесуальної науки. З’ясовано, що аксіоми в цивільному судочинстві треба відрізняти від подібних правових явищ, зокрема від принципів цивільного судочинства. У роботі наводиться й аналізується низка аксіом цивільного судочинства.