Наукові публікації (Scientific publications). УДК 347
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/146
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Закритий розгляд цивільних справ як складова принципу гласності та відкритості в цивільному судочинстві України(Право.ua. - 2024. - № 3. - С. 322-328, 2024) Тімонов, А. І.; Timonov, A. I.У статті розглядається проблема визначення сутності закритого розгляду цивільних справ як складової принципу гласності та відкритості в цивільному судочинстві України. Відкритість, гласність цивільного судочинства правомірно вважається за одним із вагоміших завоювань демократії. Засада гласності цивільного судочинства базується на конституційній вимозі гласності судового процесу (ст. 129 Конституції України) та відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України є основною засадою (принципом) цивільного судочинства. У праці підтримується висловлене в юридичній літературі положення (В. Кройтор), що дія практично будь-якого принципу цивільного процесу може бути обмежена з тих чи інших підстав. У цьому плані не є винятком і принцип поєднання гласності та можливості її обмеження в цивільному судочинстві. Згідно зі ст. 6 Європейської конвенції прав про захист прав людини і основоположних свобод, судове рішення оголошується публічно. Однак преса та публіка можуть не допускатись на судове засідання протягом усього процесу або його частини з міркувань моралі, суспільного порядку або національної безпеки в демократичному суспільстві, а також коли цього вимагають інтереси суспільства, неповнолітніх, або для захисту приватного життя сторін, або – тією мірою, якою, на думку суду, суворо необхідно, – за особливих обставин, коли гласність порушувала б інтереси правосуддя. Подібна норма міститься і в ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Автор зазначає, що враховуючи важливість гласного і відкритого судового процесу в нашій країні, цілком закономірним є питання: а наскільки виправданим є зазначене вище формулювання закону про можливість суду проводити закрите судове засідання, і, як наслідок, – неможливість доступу зацікавлених осіб до матеріалів даних справ. Це дуже серйозне питання, оскільки воно стосується проблеми обмеження дії одного з основоположних принципів здійснення правосуддя. Особливої гостроти набуває питання особливостей реалізації принципу гласності та відкритості цивільного судочинства у процесі здійснення цивільного судочинства в умовах воєнного стану, який введено на території нашої країни в результаті військової агресії рф проти України з 24 лютого 2022 року. Розглядаючи питання про процесуальний зміст принципу гласності та відкритості судового розгляду цивільних справ вважаємо, що найбільш повно гласність здійснюється у відкритому судовому розгляді, який згідно з ч. 2 ст. 7 ЦПК України, є основним його елементом. Важливим елементом змісту гласності цивільного судочинства виступають підстави та загальний порядок закритого судового розгляду цивільних справ.Документ Право на правову допомогу в системі правосуддя, дружнього до дитини(Права людини в Україні: минуле, сьогодення, майбутнє : тези доп. учасників Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 10 груд. 2021 р.). - Харків, 2021. - С. 163-165, 2021) Садикова, Я. М.; Sadykova, Ya. M.Відзначено, що діти мають право на всі види правових послуг, тобто на захист, на здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також на складення документів процесуального характеру.Документ Оформлення повноважень адвоката в цивільному процесі(Вісник Маріупольського державного університету. Серія : Право. - 2014. - Вип. 7. - С. 181-188, 2014) Єфіменко, М. Ю.; Yefimenko , M. Yu.У статті розглянуто актуальні проблеми в сфері оформлення повноважень адвоката в цивільному процесі. Проаналізовано правовий статус адвоката, його функції та завдання на підставі діючих нормативних актів. Встановлено процедуру видачі документів на представництва адвоката. Зроблено висновок про те, що основною функцією адвоката в цивільному процесі є представницька, у межах якої додатково реалізуються консультативна, превентивна, відновлювальна та охоронна функції. Адвокат в цивільному процесі виступає особливим суб’єктом процесуальних правовідносин, допущеним до участі судом з кола визначених законом осіб з метою захисту і забезпечення належної реалізації прав і обов’язків осіб, зацікавлених у результатах розгляду справи. Пропонується визначення значення інституту судового представництва як процесуальної форми участі адвоката в цивільному процесі на підставі договору або доручення.Документ Окремі аспекти участі прокурора в цивільному процесі(Правоохоронна функція держави: теоретико-методологічні та історико-правові проблеми : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 25 листоп. 2016 р). – Харків, 2016. – С. 289-291, 2016) Сапейко, Л. В.; Sapeiko, L. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6911-8283Розкрито окремі аспекти участі прокурора в цивільному процесі.Документ Особливості взаємовпливу правосвідомості та вимог до правового статусу суб’єктів доказування в цивільному процесі(Часопис цивілістики. - 2020. - № 36. - С. 82-88, 2020) Садикова, Я. М.; Sadykova, Y. M.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2841-8324; ResearcherID: D-1543-2018У статті зроблено спробу в загальному вигляді висвітлити взаємовплив презюмованого рівня правосвідомості конкретного учасника процесуального доказування цивільного процесу з процесуальним статусом цього суб’єкта. Так, законодавство виходить з презумпції високого рівня правосвідомості осіб, якщо кваліфікаційною вимогою до здійснення ними своєї професійної діяльності є наявність вищої юридичної освіти. А це своєю чергою проявляється в правому статуті через ширше коло обов’язків, більш високі вимоги до виконання такими особами цих обов’язків і, відповідно, встановлення більш суворих санкцій за невиконання або неналежне їх виконання тощо.Документ Принципи судового керівництва та змагальності сторін у цивільному судочинстві: проблеми їх співвідношення та взаємозвʼязок(Підприємництво, господарство і право. - 2020. - № 3. - С. 48-55, 2020) Яцина, В.; Jacinа, V.Статтю присвячено дослідженню проблем співвідношення та взаємозв’язку принципів судового керівництва та змагальності сторін у цивільному судочинстві України. На підставі проведеного дослідження в роботі констатується, що розгляд судом цивільної справи має відбуватись у межах змагального процесу. Змагальність сторін – принцип цивільного судочинства, згідно з яким розгляд справи проводиться у формі спору сторін у судовому засіданні. Причому всі учасники процесу наділені рівними процесуальними правами, а суд зобов’язаний прийняти всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об’єктивного розгляду справи з метою винесення законного й обґрунтованого рішення. Принцип змагальності сторін у цивільному судочинстві полягає в широкій можливості сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, на свій розсуд і у спосіб, визначений законом, визначати й використовувати доказову діяльність, відстоюючи свої права, інтереси та позицію у справі.