Наукові публікації (Scientific publications). УДК 347
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/146
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Публікація Деякі роздуми про цифрові речі як об’єкти цивільних прав(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. 99-й річниці від дня народження О. А. Пушкіна (м. Вінниця, 24 трав. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 236-239, 2024) Шишка, Н. В.; Shyshka, N. V.; Наталія ШишкаВідзначено, що внесені зміни до Цивільного кодексу України, які стосуються «цифрових речей», потребують подальшого вдосконалення з метою усунення термінологічної невідповідності та забезпечення чіткості й логічності правового регулювання у цій сфері.Документ Правовий режим цифрових речей в контексті вітчизняної концепції права власності(Юридичний науковий електронний журнал. - 2024. - № 4. - С. 216-223, 2024) Сліпченко, С. О.; Slipchenko, S. O.; Сліпченко, А. С.; Slipchenko, A. S.; СліпченкоСтаттю присвячено теоретичному осмисленню правового режиму цифрових речей, як об’єктів цивільних прав. Встановлено, що в результаті доповнення поіменованого переліку об’єктів цивільних прав та встановлення для них правового режиму речей між законодавчим підходом та традиційною доктриною цивільного права України виникла невідповідність, що створює проблеми для правореалізації та правозастосування вищенаведеної норми. Очевидно, що подібна невизначеність потребує ревізії існуючих на даний момент юридичних знань та їх змісту та вказує на актуальність дослідження. Адже система правових знань, як ніяка інша, з точки зору формальної логіки, повинна бути внутрішньо несуперечливою, бо інакше вона стає практично незастосовною. На основі проведеного дослідження зроблені висновки, встановлення для цифрових речей режиму права власності (режиму речей) суперечить вітчизняній концепції права власності. Більш того, в такому встановленні немає необхідності, оскільки для всіх елементів, які наповнюють зміст поняття цифрової речі, вже давно встановлено свій, характерний саме для них правовий режим. Обгрунтовується, що твердження про те, що, згідно з українською концепцією права власності, об’єктами права власності можуть бути як тілесні, так і безтілесні речі є хибним. Сучасне вітчизняне законодавство не застосовує таку класифікацію. Більше того, її використання навіть у дослідницьких цілях є методологічно неправильним, оскільки створює передумови для хибних висновків на основі підміни понять. Встановлення для цифрових речей режиму права власності (режиму речей) стало не правовою реальністю, а створило правову невизначеність. Водночас норма не може вважатися законом доти, допоки її не буде сформульовано з достатньою чіткістю, зрозумілістю та ясністю. Іншими словами, нормативні приписи закону, які не відповідають конституційному принципу верховенства права в аспекті вимоги юридичної визначеності, не можуть вважатися «правом» у державі, керованій верховенством права. Тому норми щодо цифрових речей, введені до Цивільного кодексу України є «мертвими» нормами.Документ Understanding the property within the eu private law(Legal Science and Praxis. - 2021. - № 1. - P. 32-36, 2021) Slipchenko, A. S.; Сліпченко, А. С.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2439-4951Досліджено поняття «власність» у розумінні Європейського суду з прав людини. Права та встановлення меж такого розуміння у внутрішніх системах континентального права. Узагальнено теоретичні підходи щодо визначення власності, аналізу та порівняння результатів її тлумачення національними судами та Європейськм судом з прав людини. Наголошено, що поняття власності в межах ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод значною мірою збігається із загальним її розумінням у системі правових знань окремих країн романо-германської системи права. Воно охоплює: речі, а також майнові права та обов'язки.Документ Поняття об’єктів цивільного обороту(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2022. – № 2 (97). – С. 81-93, 2022) Сліпченко, А. С.; Slipchenko, A. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2439-4951В умовах економічної інтеграції держави з Європейським Союзом набувають актуальності проблеми правового регулювання цивільного обороту. Для їх вирішення необхідно визначитися з поняттям об’єкта цивільного обороту, адже, як справедливо відмічено в юридичній літературі, для правника важливо розуміти не тільки те, чи є певний субстрат об’єктом цивільних прав, а й те, чи є він об’єктом цивільного обороту. Проаналізовано визначення об’єктів цивільного обороту. Розглянуто поняття цивільного обороту, на основі чого визначено його об’єкт. Результатом дослідження є визначення об’єктів цивільного обороту. Встановлено, що об’єктом обороту є саме об’єкти цивільного права. Суб’єктивні права (обов’язки) можуть бути об’єктами цивільного обороту лише у випадку, коли вони виконують функцію об’єктів цивільних прав, тобто в конструкції «право на право».Документ Об’єктоздатність особистих немайнових прав: деякі питання концептуально-правового регламентування(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна (м. Харків, 25 трав. 2018 р.). – Харків : ХНУВС, 2018. – С. 226 - 230, 2018) Шишка, О. Р.; Shyshka, O. R.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1396-0508Зазначено, що актуальність тематики зумовлена вирішенням питання нормотворчого сприйняття категорії «особистих немайнових прав фізичної особи». Проблематика спричинена догматичними установками про неможливість залучення до цивільного обороту не лише особистих немайнових благ, але і самих прав на такі блага. Це стосується і питання їх невідчужуваності та непередаваємості.Документ Щодо проблеми визначення цивільно-правового режиму органів, вилучених із тіла людини, у законодавстві України(Юридичний науковий електронний журнал. - 2021. - № 1. - С. 108-111, 2021) Шишка, О. Р.; Shyshka, O. R.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1396-0508; Шишка, Н. В.; Shyshka, N. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3396-4530Стаття присвячена дослідженню нормативістського підходу до цивільно-правового режиму органів, вилучених із тіла людини. На основі аналізу чинного законодавства авторами робиться висновок, що відокремлені від тіла людські органи нині не лише мають правову здатність виступати предметом певних договорів (ренти, дарування, довічного утримання тощо), а й водночас указують на те, що чинне законодавство містить прогалини, які фактично та юридично дають можливість таким органам розглядатися як майно, річ. Крім цього, у статті робиться висновок, що законодавство України потребує чіткості й визначеності щодо правового режиму органів, вилучених із тіла людини. The article is devoted to the study of the normative approach to the civil law regime of organs removed from the human body. Based on the analysis of the current legislation, the authors conclude that human organs separated from the body now not only have the legal capacity to be the subject of certain agreements (rent, gift, lifetime maintenance, etc.), but also indicate that the current the legislation contains gaps that in fact and legally allow such bodies to be considered as property, a thing. In addition, in the article it is concluded that the legislation of Ukraine needs clarity and certainty regarding the legal regime of organs removed from the human body. Статья посвящена исследованию нормативистского подхода к гражданско-правовому режиму органов, изъятых из тела человека. На основе анализа действующего законодательства авторами делается вывод, что отделенные от тела человеческие органы в настоящее время не только имеют правовую способность выступать предметом определенных договоров (ренты, дарения, пожизненного содержания и т.д.), но и одновременно указывают на то, что действующее законодательство содержит пробелы, которые фактически и юридически дают возможность таким органам рассматриваться как имущество, вещь. Кроме этого, в статье делается вывод, что законодательство Украины требует четкости и определенности относительно правового режима органов, изъятых из тела человека.Документ Щодо питання іміджевих прав(Проблеми цивільного права та процесу : тези доп. учасників наук.-практ. конф., присвяч. світлій пам’яті О. А. Пушкіна (м. Харків, 25 трав. 2018 р.). – Харків : ХНУВС, 2018. – С. 233-235, 2018) Ясечко, С. В.; Iasechko, S. V.; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-4058-9959В тезах доповіді розглянуто іміджеві права як об'єкт цивільних прав.Документ Постановка наукової проблеми кваліфікації особистих немайнових правовідносин(Вісник Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. Серія : Правознавство. - 2013. - Вип. 1 (18), Т. 18. - С. 7-15, 2013) Сліпченко, С. О.; Slipchenko, S. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8891-7152У статті аналізуються питання методології дослідження кваліфікації особистих немайнових правовідносин.