Наукові публікації (Scientific publications). УДК 347
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/146
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Відшкодування збитків за неналежне виконання (невиконання) своїх обов’язків сторонами договору про надання юридичних послуг(Право і суспільство. – 2024. – № 4. – С. 100-113, 2024) Чумак, Р. В.; Chumak, R. V.; Кройтор, В. А.; Kroitor, V. A.Стаття присвячена проблемі відшкодування збитків за неналежне виконання договорів про надання юридичних послуг, яка залишається однією з найактуальніших у цивільному праві. Автори статті відзначають, що аналіз судової практики демонструє, що вимоги щодо відшкодування збитків займають значну частину серед судових позовів у сфері надання юридичних послуг. Відповідно, автори вважають, що проблема відповідальності виконавця юридичної послуги, і зокрема питання можливості відшкодування збитків за неналежне виконання (невиконання) своїх обов’язків сторонами про надання юридичних послуг, викликає найбільше проблемних питань з точки зору як доктрини цивільного права, так і практики правозастосування. Автори у статті зазначають, що відшкодування збитків, заподіяних поведінкою виконавців юридичних послуг, пов’язане з необхідністю встановлення наступних обставин: наявність збитків, протиправність поведінки виконавців, причинно-наслідковий зв’язок між протиправною поведінкою виконавців і збитками, що виникають у замовника, вина заподіювача шкоди. Найбільш проблемним аспектом установлення вищезгаданих обставин є визначення протиправності в разі надання виконавцями юридичних послуг неналежної якості, особливо за тими випадками надання юридичних послуг, де сама предметна поведінка виконавця є об’єктом послуги. Бездіяльність виконавців, тобто абсолютне невиконання своїх обов’язків за договором, є очевидним правопорушенням, що не містить у собі певних складнощів юридичної кваліфікації. Установлення факту заподіяння збитків і таких умов відповідальності, як причинно-наслідковий зв’язок і вина, має певну специфіку, але не містить принципових відмінностей порівняно з іншими випадками відшкодування шкоди в договірних зобов’язаннях. В роботі зазначається, що замовники юридичних послуг звертаються з позовними вимогами про відшкодування майнової шкоди переважно тоді, коли виконавці достатньо грубо порушують договір, не дотримуючись принципів законності, добросовісності та розумності. Автори обґрунтовують положення про те, що підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, що утворюється дослідженими вище умовами відповідальності, кожна з яких не є самодостатньою. Тільки їх сукупний прояв утворюватиме підставу для несення виконавцем юридичної послуги відповідальності у вигляді відшкодування збитків, заподіяних замовникові таких послуг.Публікація Окремі аспекти укладення договору сурогатного материнства в Україні(Юридичний науковий електронний журнал. - 2024. - № 7. - С. 94-97, 2024) Гофельд, Г. С.; Hofeld, H. S.; Ганна ГофельдУ статті досліджені окремі аспекти укладення договору про сурогатне материнство в Україні. Визначено актуальність та обґрунтовано необхідність дослідження даної проблематики з метою недопущення порушення прав людини (сторін такого договору). Наголошено, що в Україні відсутній єдиний уніфікований нормативно-правовий акт, який би належним чином врегулював питання сурогатного материнства, у тому числі, й особливості укладення та умови договору сурогатного материнства (договору виношування вагітності). З’ясовано, що наразі жоден нормативно-правовий акт не містить розуміння терміну «договір про сурогатне материнство» та не визначає обов’язковості його нотаріального посвідчення. Окреслено чинні нормативно-правові акти, які визначають лише фрагментарні питання сурогатного материнства в Україні. Проаналізована судова практика щодо договору про сурогатне материнство та існуюча вже стала судова практика щодо відсутності підстав для визнання договору про виношування вагітності недійсним у зв`язку з недотримання нотаріальної форми. Наголошується, що удосконалення чинного законодавства України в частині договору про сурогатне материнство є вимогою часу. Визначення на рівні нормативно-правового акту сутності договору про сурогатне материнство, його істотних умов. прав та обов’язків сторін та їх відповідальності буде запорукою захисту прав таких сторін та головне – захисту прав дитини. Питання сутності договору сурогатного материнства в Україні та за кордоном неодноразово ставали предметом для наукових дискусій та спорів. У статті висвітлено, що незважаючи на чималу кількість наукових праць з обраної тематики, на сьогодні не вирішеними залишаються наступні питання: законодавче закріплення нотаріального посвідчення договору про сурогатне материнство; відповідальність сторін за невиконання умов договору; правову природу договору про сурогатне материнство; особливості реалізації договору про сурогатне материнство під час дії воєнного стану в Україні. Зазначене вкотре обумовлює актуальність та своєчасність даного наукового дослідження.Документ Shareholders’ agreement = joint operation agreement or special partnership agreement: pro and con(Visegrad journal on human rights. – 2020. – № 1 (Vol. 1). – P. 54-59, 2020) Bondariev, E. M.; Бондарєв, Е. М.Проведено порівняльний аналіз правової природи акціонерного договору з договором про спільну діяльність і договором простого товариства. Наголошено, що сучасне цивільне законодавство та правова наука не проводять чіткого розмежування вказаних договірних конструкцій, що викликає певні складнощі у правозастосовній діяльності. Визначено різну правову природу акціонерного договору та договору про спільну діяльність, яке ґрунтується на: відмінності інтересів сторін цих договорів, порядку формування волі їх сторін, різній природі прав та обов’язків сторін за ними, самостійності або похідному характері таких договірних конструкцій. У свою чергу, відмінність між акціонерним договором і договором простого товариства полягає у: різній їх правовій природі, статусі осіб, які можуть бути їх сторонами, відсутності спрямованості на виникнення правовідносин за участю третіх осіб, різній меті укладення таких договорів, різному правовому режимі майна.Документ Сторони договору постачання гарячої води населенню: особливості їх визначення та місце у системі правовідносин з побутового гарячого водопостачання(Підприємництво, господарство і право. - 2016. - № 6. - С. 9-13, 2016) Гуйван, Д. П.; Guivan, D. P.У статті здійснено дослідження суб’єктного складу договору постачання гарячої води побутовому споживачу. Проаналізовано місце сторін договору постачання гарячої води населенню у системі відповідних правовідносин. Основна увага приділена визначенню правових підстав набуття вказаними особами договірної правосуб’єктності, тобто можливості виступати на боці однієї зі сторін договору. Здійснено класифікацію осіб, що можуть бути виконавцем послуги із централізованого постачання гарячої води та її споживачем.