Наукові публікації (Scientific publications). УДК 342

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/123

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 22

The concept of ‘militant democracy’ in the context of russia’s armed aggression against Ukraine
(Access to Justice in Eastern Europe. – 2023. – № 4 (21). – P. 10-27, 2023) Bakumov, O. S.; Бакумов, О. С.
Робота містить пропозиції щодо конституційного та законодавчого удосконалення регулювання засобів войовничої демократії в Україні, які ґрунтуються на світовому досвіді та використанні вже існуючих практик, які успішно апробовані та досягли результатів. Падіння диктатури супроводжується періодом демократичного транзиту, що вимагає вживання спеціальних заходів для захисту молодої та поки що нестабільної демократії. На практиці ця модель почала використовуватися після Другої світової війни у зв’язку з поширенням доктрини «демократії, здатної захистити себе», відомої також як войовнича демократія (англ.) або Wehrhafte (Streitbare) Demokrarie (нім.). Флагманом тут стала німецька наука конституційного права, яка сформувала інструментарій для створення нової правової системи з урахуванням помилок Веймарської республіки. Цей досвід є особливо актуальним для України, оскільки з 2014 року вона зіткнулася із зовнішньою збройною агресією з боку реваншистських сил, які перебрали владу у спадкоємиці радянської імперії Росії, в якій встановився тоталітарний режим і стала повноцінною державою-агресором.
The observance of human right to freedom from torture in professional activity of the National Police of Ukraine (article 3 of the Convention for the protection of human rights and fundamental freedoms)
(JANUS.NET: e-journal of International Relations. - 2019. - Vol. 10, N.º 2. - P. 152-165, 2019) Войціховський, А. В.; Voitsikhovskyi, A. V.; ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5629-8852; Bakumov, O. S.; Бакумов, О. С.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974; Ustymenko, O. S.; Устименко, О. С.; ORCID:https://orcid.org/0000-0002-5169-0123; Seliukov, V. S.; Селюков, В. С.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-6690-6484
У статті розглядається питання дотримання органами Національної поліції України права людини на свободу від катувань чи нелюдського поводження або покарання. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що українці все частіше звертаються до суду за порушеннями заборони на катування або нелюдське поводження з боку поліції. Дотримання національного законодавства, застосування положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини будуть сприяти підвищенню суспільної довіри і поваги до правоохоронних органів і підвищенню ефективності української судової системи.
Активне виборче право та електоральна поведінка: досвід США
(Національні та міжнародні механізми захисту прав людини: тези доп. Всеукр. круглого столу (м. Харків, 20 квіт. 2016 р.) / МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Харків, 2016. – С. 48-50., 2016) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974
Досліджується поведінка виборців під час виборчої кампанії. Відзначається, що участь у виборах є чи не єдиною, доступною формою участі в політичному процесі.
Відповідальність Парламенту України в системі юридичної відповідальності держави: конституційно-правовий аналіз
(Право України. - 2019. - № 7. - С. 198-217, 2019) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4003-1974
Визначено у конституційно-правовому ракурсі особливості відповідальності Парламенту в системі юридичної відповідальності держави. Надано конституційно-правовий аналіз юридичної відповідальності Парламенту України, зокрема: загальнотеоретичні та конституційно-правові засади такої відповідальності; зв’язок між відповідальністю Парламенту та відповідальністю держави; своєрідність конституційно-правового закріплення інституту юридичної відповідальності Верховної Ради України та практики його реалізації.
До дискусії щодо надання Конституційному Cуду України юрисдикційних повноважень у загальному контексті проблематики юридичної відповідальності держави
(Правоохоронна функція держави: теоретико-методологічні та історико-правові проблеми : тези доп. учасників міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 17 трав. 2019 р.). — Харків : ХНУВС, 2019. — С. 18-19, 2019) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974
Розглянуті питання надання юрисдикційних повноважень Конституційному Суду України з точки зору проблеми юридичної відповідальності держави перед людиною.
До питання про якість законів у контексті відповідальності парламенту
(Jurnalul juridic national: teorie şi practică = Национальный юридический журнал: теория и практика. - 2019. - № 4, ч. 1 (August ). - С. 25-31, 2019) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.
У статті розглянуто актуальні питання посилення відповідальності Верховної Ради України у сфері законотворення. Доведено, що це питання є одним з ключових питань парламентської реформи. Проаналізовано основні недоліки у законодавчій діяльності парламенту України: надмірний законодавчий активізм; відсутність планування, передбачуваності та правового моніторингу законодавства; не досить послідовна координація законодавчих зусиль між парламентом і Урядом, відсутність фінансового обґрунтування законів. Запропоновано напрями зміцнення позитивної відповідальності парламенту у законодавчій сфері: розгляд законопроєктів парламентом лише за умови обов’язкового, а не факультативного проведення їх попередньої експертизи Кабінетом Міністрів України; підвищення статусу експертних висновків науково-експертного та юридичного підрозділів апарату Верховної Ради України; надання комітетам Верховної Ради України права самостійно об’єднувати близькі за предметом регулювання законопроєкти перед другим читанням; визначення вичерпного переліку випадків, за яких обговорення законопроєктів може здійснюватися за скороченою процедурою.
Доктринальні та конституційні засади феномену юридичної відповідальності держави
(Вісник Пенітенціарної асоціації України. - 2022. - № 3. - С. 95-105, 2022) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974
Визначено особливості конституційної інституціоналізації юридичної відповідальності держави, а також запропоновано шляхи подальшої конкретизації цієї відповідальності в галузевому законодавстві та реалізації відповідних конституційних правоположень у взаємовідносинах людини з державою.
Забезпечення юридичної відповідальності держави – ключовий виклик правової реформи в сучасній Україні
(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2019. – № 2 (85). – С. 21-30, 2019) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974
Визначено деякі особливості конституційної інституціалізації юридичної відповідальності держави в умовах докорінних правових змін, що відбуваються в Україні. Констатовано, що феномен юридичної відповідальності держави – це своєрідне продовження політико-правової стратегії із самообмеження держави правом. Така відповідальність вважається невід’ємною характерною ознакою правового типу державності, вона безпосередньо стосується лише держав демократичного типу. Наголошено, що в умовах демократії держава є реальним суб’єктом відповідальності перед суспільством, що забезпечується нормативно й інституційно.
Кабінет Міністрів України в системі юридичної відповідальності держави
(Право.ua. - 2022. - № 4. - С. 200-206, 2022) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.
У статті досліджено особливості відповідальності Кабінету Міністрів України в системі юридичної відповідальності держави. Наголошується, що уряд закономірно виступає одним із ключових суб’єктів у системі юридичної відповідальності держави. Доводиться, що в юридичній відповідальності Кабінету Міністрів України як структурному елементі юридичної відповідальності держави присутні винятково юридичні елементи. При цьому розширення сфер компетенційної прерогативи Уряду має врівноважуватися зміцненням засад його юридичної відповідальності в системі юридичної відповідальності держави. Обстоюється позиція, згідно з якою її настання не тягне за собою припинення повноважень останнього, а лише інші несприятливі правові наслідки, зокрема такі, як: визнання нечинними і скасування актів Кабінету Міністрів України; покладення на Уряд зобов’язання вжити в межах компетенції заходів із поновлення порушених прав і свобод людини та громадянина тощо. Такі наслідки визнаються засобами дисциплінування, забезпечення належної роботи Уряду, мають характер правозабезпечувальних заходів щодо належного здійснення Кабінетом Міністрів України покладених на нього функцій. Робиться висновок, що нормативна складова відповідальності Кабінету Міністрів України в системі відповідальності держави не може вважтися інституційно та нормативно завершеною. В її системі досі відсутні наріжні, фундаментальні елементи, зокрема: чітко не означені підстави її настання, процедури її застосування та санкційний «блок». Такий стан об’єктивно вказує на загальну недовершеність вітчизняної моделі юридичної відповідальності Кабінету Міністрів України в системі відповідальності Української держави.
Конституционная модель юридической отвественности государства в современной Украине: концептуальные основания
(Право и закон: междунар. науч.-практ. журн. – 2018. – № 2. – С. 23-41, 2018) Бакумов, А. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974; Бакумов, О. С.
Статья посвящена исследованию особенностей конституционной модели юридической ответственности государства в современной Украине. Определен и проанализирован ее правовой, персоноцентричный и институциональный характер. Указано на межотраслевой характер соответствующего правового института. Определена тенденция к расширению объемов конституционного регулирования этой ответственности, в частности за счет конституционализации институтов административного судопроизводства и конституционной жалобы. Отмечена незавершенность формирования указанной модели и очерчены основные перспективы ее развития в контексте правовой реформы в Украине.
Конституційно-правові аспекти механізму юридичної відповідальності Української держави за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод
(Наше право. - 2023. - № 1. - С. 155-161, 2023) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.
Досліджено механізм юридичної відповідальності Української держави за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Наголошено, що в Україні визнається діяльність міжнародних судових установ і відповідних органів міжнародних організацій задля захисту прав людини. Підкреслюється роль Конвенції у розкритті матеріально- й процесуально-правових особливостей притягнення держави до юридичної відповідальності за порушення у галузі прав людини, шо зобов’язує дотримуватися прав і основоположних свобод людини, що гарантовані як самою Конвенцією, так і протоколами до неї, через можливість звернення громадян України після використання ними всіх національних засобів правового захисту, за захистом своїх прав і свобод безпосередньо до Європейського суду з прав людини.
Конституційно-правові засади забезпечення юридичної відповідальності держави в сучасній Україні в умовах дії особливих правових режимів
(Юридична наука. - 2019. - № 5 (95). - С. 169-182, 2019) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974
Встановлено конституційно-правові особливості забезпечення юридичної відповідальності держави в сучасній Україні в умовах дії особливих правових режимів. Правове регулювання юридичної відповідальності держави у межах Конституції України та спеціальних законів, що обумовлюють запровадження та дію відповідних правових режимів, не відзначається завершеним та системним характером, що пояснюється як різним часом ухвалення відповідних актів, так і концептуальною неопрацьованістю питань покладення юридичної відповідальності на державу в умовах особливого правового режиму. Природно, що залежно від специфіки того чи іншого особливого правового режиму юридична відповідальність держави має бути істотно специфікована.
Конституційно-правові проблеми розвитку інститутів прямого народовладдя сучасної України в контексті посилення юридичної відповідальності держави
(Науковий вісник публічного та приватного права. - 2019. - Вип. 6. - С. 26-34, 2019) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4003-1974
Наголошено на тісному змістовному й функціональному зв’язку між удосконаленням інститутів прямого народовладдя та підвищенням рівня юридичної відповідальності держави перед особою та суспільством, що цілковито вписується в контекст моделі відповідального конституційного правління, яку розбудовує Україна на шляху євроінтеграції. Зауважено, що конституційно-правове вдосконалення інститутів безпосереднього народовладдя в Україні має спиратися на чітку конституційну основу та новітні доктринально-правові напрацювання; сприяти інтегруванню безпосередньої та представницької демократії в єдиному механізмі народовладдя; сприяти подальшій диференціації системи інститутів прямого народовладдя та появі й конституційно-правовій інституціалізації її нових видів; розширенню прав громадян України під час реалізації форм безпосереднього народовладдя; передбачати суттєву процесуалізацію відповідних матеріальних норм, їх доповнення належними гарантіями та санкціями юридичної відповідальності за їх порушення; забезпечувати поєднання загальнодержавних, регіональних та локальних форм прямого народовладдя тощо.
Конституціоналізація стратегічного курсу України в контексті доктрини юридичної відповідальності держави
(Право і безпека. – 2018. – № 4 (71). – С. 13-21, 2018) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4003-1974
Проблематику конституційного закріплення стратегічного курсу України проаналізовано через призму доктрини юридичної відповідальності держави. Наголошено, що ідея визнання цього курсу потребує своєї конституціоналізації, що сприятиме змістовному розгортанню та нормативній визначеності юридичної відповідальності держави як ключового елемента інституційного забезпечення правової держави, якою проголошено Україну. Обґрунтовано, що питання конституційно-проектних новацій у частині визначення стратегічного курсу України щодо набуття членства в ЄС і НАТО потребуватимуть посиленої уваги з боку парламенту України. За умови прийняття ідеї фіксації такого курсу в розділі І Конституції України відповідні зміни мають затверджуватися на всеукраїнському референдумі, що надасть конституціоналізації згаданого курсу найвищий рівень легітимності.
Модернизация института юридической ответственности государства как составляющая конституционной реформы в современной Украине
(Право и политика : науч.-метод. журн. – Бишкек, 2017. – № 3. – С. 55–69, 2017) Бакумов, А. С.; Bakumov, O. S.; Бакумов, О. С.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974
Статья посвящена исследованию особенностей совершенствования института юридической ответственности государства на современном этапе конституционной реформы в Украине. Обоснован объективный характер модернизации этого института, без чего кажется невозможным успех конституционных изменений функционирования системы государственной власти в целом. Подчеркнуто, что вопросом юридической ответственности государства, его органов и должностных лиц уделяется в Основном Законе Украины неоправданно мало внимания, а в тех положениях, которые направлены на установление такой ответственности, соответствующие положения выглядят малореалистичными. Сделан вывод, что модернизация института юридической ответственности государства в контексте конституционной реформы в современной Украине значит, что соответствующее совершенствование этого института должно происходить, во-первых, синхронно с другими конституционно-правовыми институтами, во-вторых, оно должно «проникать» в усовершенствование всех без исключения механизмов взаимодействия между гражданином, обществом и государством, пронизывать эти механизмы как по горизонтали, так и по вертикали, в-третьих, своеобразно переориентировать конституционно-правовые механизмы функционирования всей системы государственной власти в Украине, в-четвертых, иметь четкую легитимизационную основу в виде соответствующих конституционных положений и их последующей конкретизации в конституционализированном специальном законодательстве. Оптимальным является не расширение объемов такого регулирования на уровне Конституции Украины, а изменение самой философии и идеологии такого регулирования, которое должно выражаться в смещении акцентов в конкретных конституционных положениях, замены их более удачными с точки зрения обеспечения неотвратимости наказания государства как субъекта права за совершенные ним правонарушения. Проанализированы меры по конституционному реформированию, осуществленные на протяжении 2016-2018 лет, и начерчены перспективные направления усиления конституционных принципов юридической ответственности государства перед личностью. Исследованы возможности и ресурсы конституционной модернизации инстанции юридической ответственности, предмета юридической ответственности, методов и процедур привлечения государства к юридической ответственности, а также гарантиям такой ответственности.
Перспективи та напрями модернізації інституту юридичної відповідальності держави
(Розвиток державності та права в Україні: реалії та перспективи : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Львів, 14-15 верес. 2018 р.). – Львів, 2018. – С. 11-20, 2018) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974
Запропоновано основні напрямки вдосконалення інституту юридичної відповідальності держави в контексті конституційної реформи в сучасній Україні.
Посилення юридичної відповідальності української держави в контексті сучасних трендів конституційно-правового розвитку
(Науковий вісник публічного та приватного права. – 2019. – Вип. 1, т. 1. – С. 67-73, 2019) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974
Стаття присвячена дослідженню сучасних тенденцій конституційно-правового розвитку України. Вони аналізуються крізь призму модернізації юридичної відповідальності держави. Підкреслюється, що ефективність реалізації юридичної відповідальності держави залежить як від внутрішніх, так і зовнішніх зобов’язань держави.
Принцип таємного голосування в аспекті зловживання виборчими правами
(Правова наука і державотворення в Україні в контексті правової інтеграції : Матеріали XІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 24-25 трав. 2019 р.). – Суми: Видав. дім «Ельдорадо», 2019. – С. 19-21, 2019) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4003-1974
Принципи участі громадян України у виборах та референдумах
(Право України. – 2012. – № 3-4. – С. 504–510, 2012) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4003-1974
У статті автор обґрунтовує свої погляди щодо розуміння принципів участі громадян України у виборах та референдумах. Послідовно проаналізовано принципи вільних виборів та загального, рівного, прямого виборчого права й таємного голосування. Самі принципи інтерпретуються як керівні засади участі громадян у виборах та референдумах.
Проблематика юридичної відповідальності держави в позиціях Конституційного суду України
(Науковий вісник публічного та приватного права. – 2019. – Вип. 2, т. 1. – С. 3-11, 2019) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974
Стаття присвячена дослідженню особливостей інституту юридичної відповідальності держави в контексті юридичних позицій Конституційного Суду України. Визначена ключова роль КСУ в інституційному механізмі, що забезпечує реальність такої відповідальності. Підкреслено, що ця роль КСУ має багато функціональних проявів, що безпосередньо залежать від обсягу його конституційних повноважень КСУ та конкретних умов їх реалізації. Наголошено на тому, що така роль КСУ проявляється у тому, що він безпосередньо впливає: на формування відповідного правового інституту шляхом офіційної інтерпретації відправних конституційних та законодавчих положень, що отримують конкретизацію в актах КСУ; на реалізацію юридичної відповідальності держави при вирішенні компетенційних суперечок між вищими органами державної влади та при розгляді конституційних скарг від громадян. Підкреслено, що КСУ не має юрисдикційними повноваженнями щодо притягнення винних осіб, і держави в тому числі, до юридичної відповідальності. Пропозиції вчених законодавчо надати КСУ право приймати рішення про притягнення до конституційної та інших видів юридичної відповідальності органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, а також громадян України (іноземців, осіб без громадянства) за невиконання його рішень є непереконливими. Показано, що питання юридичної відповідальності держави знаходять свою юридичну конкретизацію у правових позиціях КСУ, сформульованих у його рішеннях, висновках та ухвалах у результаті офіційного тлумачення Конституції і законів України, а також у правових позиціях, що сформульовані в результаті перевірки на відповідність Конституції України положень законів та інших правових актів. Зроблено висновок, що завдяки правовим позиціям КСУ цей інститут набуває озак правоконкретизації, гарантованості, інформативності, стабільності, здійснює інформативний, ідеологічний, соціалізуючий вплив тощо. Обґрунтовано доцільність звуження можливостей КСУ переглядати свої правові позиції.