Наукові публікації (Scientific publications). УДК 342
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/123
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Конституційно-правові проблеми розвитку інститутів прямого народовладдя сучасної України в контексті посилення юридичної відповідальності держави(Науковий вісник публічного та приватного права. - 2019. - Вип. 6. - С. 26-34, 2019) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4003-1974Наголошено на тісному змістовному й функціональному зв’язку між удосконаленням інститутів прямого народовладдя та підвищенням рівня юридичної відповідальності держави перед особою та суспільством, що цілковито вписується в контекст моделі відповідального конституційного правління, яку розбудовує Україна на шляху євроінтеграції. Зауважено, що конституційно-правове вдосконалення інститутів безпосереднього народовладдя в Україні має спиратися на чітку конституційну основу та новітні доктринально-правові напрацювання; сприяти інтегруванню безпосередньої та представницької демократії в єдиному механізмі народовладдя; сприяти подальшій диференціації системи інститутів прямого народовладдя та появі й конституційно-правовій інституціалізації її нових видів; розширенню прав громадян України під час реалізації форм безпосереднього народовладдя; передбачати суттєву процесуалізацію відповідних матеріальних норм, їх доповнення належними гарантіями та санкціями юридичної відповідальності за їх порушення; забезпечувати поєднання загальнодержавних, регіональних та локальних форм прямого народовладдя тощо.Документ Проблематика юридичної відповідальності держави в позиціях Конституційного суду України(Науковий вісник публічного та приватного права. – 2019. – Вип. 2, т. 1. – С. 3-11, 2019) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974Стаття присвячена дослідженню особливостей інституту юридичної відповідальності держави в контексті юридичних позицій Конституційного Суду України. Визначена ключова роль КСУ в інституційному механізмі, що забезпечує реальність такої відповідальності. Підкреслено, що ця роль КСУ має багато функціональних проявів, що безпосередньо залежать від обсягу його конституційних повноважень КСУ та конкретних умов їх реалізації. Наголошено на тому, що така роль КСУ проявляється у тому, що він безпосередньо впливає: на формування відповідного правового інституту шляхом офіційної інтерпретації відправних конституційних та законодавчих положень, що отримують конкретизацію в актах КСУ; на реалізацію юридичної відповідальності держави при вирішенні компетенційних суперечок між вищими органами державної влади та при розгляді конституційних скарг від громадян. Підкреслено, що КСУ не має юрисдикційними повноваженнями щодо притягнення винних осіб, і держави в тому числі, до юридичної відповідальності. Пропозиції вчених законодавчо надати КСУ право приймати рішення про притягнення до конституційної та інших видів юридичної відповідальності органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, а також громадян України (іноземців, осіб без громадянства) за невиконання його рішень є непереконливими. Показано, що питання юридичної відповідальності держави знаходять свою юридичну конкретизацію у правових позиціях КСУ, сформульованих у його рішеннях, висновках та ухвалах у результаті офіційного тлумачення Конституції і законів України, а також у правових позиціях, що сформульовані в результаті перевірки на відповідність Конституції України положень законів та інших правових актів. Зроблено висновок, що завдяки правовим позиціям КСУ цей інститут набуває озак правоконкретизації, гарантованості, інформативності, стабільності, здійснює інформативний, ідеологічний, соціалізуючий вплив тощо. Обґрунтовано доцільність звуження можливостей КСУ переглядати свої правові позиції.