Наукові публікації (Scientific publications). УДК 342
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/123
Переглянути
22 результатів
Результати пошуку
Публікація Reforming the System of Administrative and Territorial Organization in Ukraine and the Republic of Poland(Novum Jus. - 2023. - Vol. 17, No 1. - P. 69-97, 2023) Shatilo, V.; Marchuk, M. I.; Марчук, М. І.; Gudz, T. I.; Гудзь, Т. І.; Kudin, S.; Yarova, R.; Тетяна Гудзь; Марчук Микола ІвановичДосліджено історичні засади конституційно-правової реформи адміністративно-територіального устрою в Україні та Республіці Польща з аналізом конституційного законодавства обох країн, реалізації реформ та існуючих наукових підходів. Визначено можливості застосування польського досвіду конституційного моделювання територіального устрою в Україні. Приділено увагу основним напрямам реформування системи адміністративно-територіального устрою в Україні та Польщі на різних етапах їх історичного розвитку. Зазначається, що кожен період реформування адміністративно-територіального устрою цих держав характеризується різним ставленням до місцевого самоврядування. Це дозволило окреслити моделі системи адміністративно-територіального устрою України та Польщі та з’ясувати їх спільні та специфічні риси.Документ Особливості польського бікамералізму(Правова наука і державотворення в Україні в контексті інтеграційних процесів: матеріали ХІV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 19-20 трав. 2023 р.). – Суми, 2023. – С. 38-40, 2023) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; Урман, Н. О.; Urman, N. O.Бікамералізм польського парламенту підкреслює основні конституційні цінності даної держави та має визначальний вплив на її політичну систему. І доктриною та судовою практикою він визнається основоположною засадою Конституції і є базисом для інших конституційних норм, які точніше визначають спосіб функціонування та здійснення влади в цій державі.Документ Республіка Польща як демократична держава(Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Право. - 2018. - Вип. 25. - С. 58-62, 2018) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XРозглянуто проблеми ідентифікації Республіки Польща як сучасної демократичної європейської держави. Визначено основні характеристики демократичних процесів у Республіці Польща на сучасному етапі її державного розвитку. Зазначено, що особливості польської демократії обумовили історичні традиції польскої демократії, ментальність польського народу, членство в ЄС та інших міжнародних організаціях. Визначено, що криза мультикультурального середовища Європейського Союзу, посилена ментальними особливостями польського народу,а також безпекові виклики на фоні популістських заяв окремих політичних сил, посилили роль правих сил у польському політикумі. Це мало наслідком прихід до влади партії «Право і Справедливість», яка почала проводити часткове згортання ліберальної політики, характерної для ЄС. Такий стан речей був сприйнятий світовою спільнотою як сигнал про можливу кризу демократії у Республіці Польща та підштовхнув ЄС до ініціації санкційних процедур, що лише посилило ступінь напруги у середині польського суспільства та радикалізацію поглядів польської політичної еліти.Документ Місцеві вибори у країнах Європейського Союзу та Україні: порівняльна характеристика(Науковий вісник Ужгородського національного університету. Сер.: Право. – 2022. – Вип. 70. – С. 119-123, 2022) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478X; Гудзь, Л. В.; Hudz, L. V.Проведено порівняльний аналіз виборчого законодавства країн ЄС та України на місцевому рівні. Надано пропозиції щодо вдосконалення виборчого законодавства України з урахуванням досвіду Європейського Союзу.Документ Основні доктринальні підходи до розуміння функції «хранителя» конституції Президента Республіки Польща(Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Сер.: Право. – 2022. – Вип. 72, ч. 2. – С. 241-246, 2022) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XУ статті окреслюються основні доктринальні підходи до розуміння ролі Президента Республіки Польща щодо охорони Конституції Польської держави. Констатується, що попри той факт, що охорона Конституції законодавчо визнається однією із ключових функцій Президента Республіки Польща як глави держави, у польській конституційній доктрині відсутнє чітке бачення реального наповнення даної функції відповідними повноваженнями. Акцентується, що дана ситуація обумовлена наявним у Польщі різновидом республіканської форми правління та специфікою польської моделі поділу влад. Доводиться, що тлумачення Конституції, яке міститься в офіційних актах, виданих Президентом, має перевагу над тлумаченням інших державних органів щодо повноважень, які здійснюються цими органами, а також коли між Президентом та іншим центральним конституційним органом держави трапляються суперечливі або навіть конфліктні ситуації. Зроблено висновок, що із функції «хранителя» Конституції випливає «презумпція правоти» Президента Республіки Польща перед іншими органами влади. Зазначається, що лише винесення Конституційним Трибуналом остаточного рішення щодо компетенційної суперечки може скасувати тлумачення Президента, спростовуючи його інтерпретацію відповідних положень Конституції, що ґрунтується на конкретних преференціях тлумачення Президента як «хранителя Конституції». Підкреслюється, що нагляд Президента Республіки Польща за дотриманням Конституції, очевидно, також означає особливу турботу про дотримання Конституції самим Президентом як невід’ємною інституційною складовою системи органів державної влади. Резюмується, що конкретизація і доповнення принципу легалізму, вираженого у ст. 7 Конституції Республіки Польща, викладена у ч. 3 ст. 126, невипадково міститься в тій самій статті, що і положення ч. 1 та 2, визначаючи основні функції (завдання) Президента. Тому Президент Республіки Польща як «хранитель» Конституції може виконувати ці та інші передбачені законом функції, причому не лише на основі повноважень, визначених у конкретних положеннях Конституції та законів, а й на основі уповноважуючих норм, системно сконструйованих на основі конституційних або законодавчих положень.Документ Трансформації польської демократії періоду ХХ – початку ХХІ століття(Аналітично-порівняльне правознавство. - 2021. - № 2. - С. 5-10, 2021) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XДосліджено та науково осмислено процес становлення та еволюції Польщі як сучасної демократичної європейської держави. Вказано на значимість впливу демократичних традицій польського народу на формування чинної моделі державного ладу Республіки Польща. Встановлено загальні хронологічні рамки кожного із періодів демократизації польського суспільства, починаючи з часів «шляхетської демократії». Визначено основні характеристики стадій демократичного розвитку Польщі аж до періоду сучасності. З’ясовано основні чинники, що вплинули на перебіг демократичного транзиту у Польській державі.Публікація Компетенція Президента Республіки Польща щодо охорони її суверенітету, незалежності і територіальної цілісності(Аналітично-порівняльне правознавство. - 2022. - № 3. - С. 326-330, 2022) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; Коломієць, Ю. М.; Kolomiets, Yu. M.; Юрій Коломієць; Марчук Микола ІвановичПроаналізовано роль та повноваження Президента Республіки Польща з охорони суверенітету, незалежності та державної цілісності. Визначено місце і роль повноважень, що складають дану функцію в системі компетенцій Президента Польщі. Встановлено критерії, що обумовлюють його конкретні повноваження у сфері охорони суверенітету, незалежності та державної цілісності та впливають на дієвість їх реалізації в умовах мирного та воєнного часу. До традиційних повноважень Президента Республіки Польща як глави держави, пов’язаних із охороною суверенітету, незалежності та державної цілісності віднесено його повноваження, пов’язані із представництвом держави та міжнародними зносинами, а також керівництво Збройними Силами й повноваження у сфері оборони та внутрішньої безпеки. Зауважено, що у Республіці Польща результативність реалізації даних напрямів досягається за допомогою злагодженої роботи всіх органів державної влади, яку очолює глава держави. Підкреслено, що з огляду на те, що сфера охорони суверенітету, незалежності і територіальної цілісності Польської держави є предметом відання як глави держави, так і Уряду, то виникає необхідність чіткого розподілу повноважень указаних суб’єктів. Наголошено, що реалізація Президентом Республіки Польща функції щодо охорони суверенітету, незалежності і територіальної цілісності польської держави як в умовах збройного конфлікту, так і в мирний час безпосередньо нав’язують до дієвості системи органів державного управління, що представляють вертикаль безпосереднього примусу: армії, поліції та служб безпеки та одночасного використання інших конституційно-правових механізмів стримувань і противаг.Документ Повноваження Президента Республіки Польща у взаємовідносинах із парламентом(Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. - 2021. - № 4. - С. 13-17, 2021) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XЗ’ясовано наявні у польській конституційній практиці підходи щодо окреслення повноважень Президента Республіки Польща у взаємовідносинах із Сеймом і Сенатом як палатами Парламенту. Виявлено залежність повноважень Президента Республіки Польща від його місця та ролі в механізмі здійснення влади, виділено окремі блоки повноважень Президента Республіки Польща щодо Сейму та Сенату, з’ясовано особливості впливу ідеї легалізму на наявні трактування обсягу повноважень Глави Польської держави у його взаємовідносинах із Парламентом.Документ Територіальне самоврядування Республіки Польща як складник європейської регіональної стратегії(Прикарпатський юридичний вісник. – 2019. – Вип. 3 (28), т. 1. – С. 50-54, 2019) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XЗ’ясовано особливості впливу євроінтеграційних процесів на систему місцевого (територіального) самоврядування Республіки Польща. Досліджено основні напрями демократизації локальних самоврядних інституцій Польської Республіки та новітні досягнення європейської регіональної стратегії. Виокремлено основні негативні фактори, що мають суттєвий вплив на економічні, соціальні та територіальні засоби згуртованості.Документ Принцип поділу влади у Конституції Республіки Польща(Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. - 2014. - Вип. 24, т. 1. - С. 148-153., 2014) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XСтаття присвячена особливостям реалізації принципу поділу влади у Республіці Польща як універсальної основи конституційної демократії заснованої на класичних європейських цінностях та правової демократичної держави. У роботі розкривається також проблематика трансформації принципу поділу влади у РП при реалізації інтеграційних програм. Особлива увага приділяється практичним аспектам застосування принципу поділу влади в РП, зокрема через доповнення системи органів держави механізмами протидії концентрації та зловживанню державною владою, забезпечуючи її здійснення у відповідності до волі народу і поваги до прав і свобод людини.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »