Наукові публікації (Scientific publications). УДК 342
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/123
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Публікація Reforming the System of Administrative and Territorial Organization in Ukraine and the Republic of Poland(Novum Jus. - 2023. - Vol. 17, No 1. - P. 69-97, 2023) Shatilo, V.; Marchuk, M. I.; Марчук, М. І.; Gudz, T. I.; Гудзь, Т. І.; Kudin, S.; Yarova, R.; Тетяна Гудзь; Марчук Микола ІвановичДосліджено історичні засади конституційно-правової реформи адміністративно-територіального устрою в Україні та Республіці Польща з аналізом конституційного законодавства обох країн, реалізації реформ та існуючих наукових підходів. Визначено можливості застосування польського досвіду конституційного моделювання територіального устрою в Україні. Приділено увагу основним напрямам реформування системи адміністративно-територіального устрою в Україні та Польщі на різних етапах їх історичного розвитку. Зазначається, що кожен період реформування адміністративно-територіального устрою цих держав характеризується різним ставленням до місцевого самоврядування. Це дозволило окреслити моделі системи адміністративно-територіального устрою України та Польщі та з’ясувати їх спільні та специфічні риси.Документ Республіка Польща як демократична держава(Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Право. - 2018. - Вип. 25. - С. 58-62, 2018) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XРозглянуто проблеми ідентифікації Республіки Польща як сучасної демократичної європейської держави. Визначено основні характеристики демократичних процесів у Республіці Польща на сучасному етапі її державного розвитку. Зазначено, що особливості польської демократії обумовили історичні традиції польскої демократії, ментальність польського народу, членство в ЄС та інших міжнародних організаціях. Визначено, що криза мультикультурального середовища Європейського Союзу, посилена ментальними особливостями польського народу,а також безпекові виклики на фоні популістських заяв окремих політичних сил, посилили роль правих сил у польському політикумі. Це мало наслідком прихід до влади партії «Право і Справедливість», яка почала проводити часткове згортання ліберальної політики, характерної для ЄС. Такий стан речей був сприйнятий світовою спільнотою як сигнал про можливу кризу демократії у Республіці Польща та підштовхнув ЄС до ініціації санкційних процедур, що лише посилило ступінь напруги у середині польського суспільства та радикалізацію поглядів польської політичної еліти.Публікація Компетенція Президента Республіки Польща щодо охорони її суверенітету, незалежності і територіальної цілісності(Аналітично-порівняльне правознавство. - 2022. - № 3. - С. 326-330, 2022) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; Коломієць, Ю. М.; Kolomiets, Yu. M.; Юрій Коломієць; Марчук Микола ІвановичПроаналізовано роль та повноваження Президента Республіки Польща з охорони суверенітету, незалежності та державної цілісності. Визначено місце і роль повноважень, що складають дану функцію в системі компетенцій Президента Польщі. Встановлено критерії, що обумовлюють його конкретні повноваження у сфері охорони суверенітету, незалежності та державної цілісності та впливають на дієвість їх реалізації в умовах мирного та воєнного часу. До традиційних повноважень Президента Республіки Польща як глави держави, пов’язаних із охороною суверенітету, незалежності та державної цілісності віднесено його повноваження, пов’язані із представництвом держави та міжнародними зносинами, а також керівництво Збройними Силами й повноваження у сфері оборони та внутрішньої безпеки. Зауважено, що у Республіці Польща результативність реалізації даних напрямів досягається за допомогою злагодженої роботи всіх органів державної влади, яку очолює глава держави. Підкреслено, що з огляду на те, що сфера охорони суверенітету, незалежності і територіальної цілісності Польської держави є предметом відання як глави держави, так і Уряду, то виникає необхідність чіткого розподілу повноважень указаних суб’єктів. Наголошено, що реалізація Президентом Республіки Польща функції щодо охорони суверенітету, незалежності і територіальної цілісності польської держави як в умовах збройного конфлікту, так і в мирний час безпосередньо нав’язують до дієвості системи органів державного управління, що представляють вертикаль безпосереднього примусу: армії, поліції та служб безпеки та одночасного використання інших конституційно-правових механізмів стримувань і противаг.Документ Повноваження Президента Республіки Польща у взаємовідносинах із парламентом(Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. - 2021. - № 4. - С. 13-17, 2021) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XЗ’ясовано наявні у польській конституційній практиці підходи щодо окреслення повноважень Президента Республіки Польща у взаємовідносинах із Сеймом і Сенатом як палатами Парламенту. Виявлено залежність повноважень Президента Республіки Польща від його місця та ролі в механізмі здійснення влади, виділено окремі блоки повноважень Президента Республіки Польща щодо Сейму та Сенату, з’ясовано особливості впливу ідеї легалізму на наявні трактування обсягу повноважень Глави Польської держави у його взаємовідносинах із Парламентом.Документ Правова природа Конституційного Трибуналу Республіки Польща(Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Право. - 2017. - Вип. 24. - С. 39-43, 2017) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XУ статті розкрито основні підходи щодо розуміння правової природи Конституційного Трибуналу Республіки Польща. Вказано на те, що усі вони опосередковують зв’язок Конституційного Трибуналу із судовою гілкою влади і процесом здійснення правосуддя. Досліджено аргументи на користь кожного підходу, визначено їх плюси і мінуси. Звернено увагу на сучасне розширення змісту судової влади. На підставі аналізу зроблено висновок про особливу правову природу Конституційного Трибуналу, що дозволило визнати його окремим сегментом судової влади у Республіки Польща. Зосереджено увагу на певну дуалістичність ролі Конституційного Трибуналу у світлі членства Польської Республіки у Європейському Союзі.Документ Законодавча влада в Республіці Польща(Право і безпека. – 2018. – № 4 (71). – С. 22-28, 2018) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XРозглянуто проблематику дослідження конституційно-правових аспектів функціонування двопалатного парламенту в Республіці Польща. Установлено, що польська конституційна доктрина передбачає асиметричну двопалатну модель парламенту зі збереженням системної еквівалентності палат. Досліджено особливості правового статусу Сейму та Сенату як палат політичного представництва суверенної польської нації. З’ясовано особливості функціонального розмежування повноважень Сейму і Сенату у світлі національного та європейського законодавства.Документ Устрій і завдання місцевого (територіального) самоврядування в Республіці Польща(Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2004. - Вип. 25. - С. 261-265, 2004) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XДосліджено досвід перетворень, які мали місце у Польщі, особливо щодо проведення демократичних реформ. Показані завдання й устрій місцевого (територіального) самоврядування в країні.Документ Особливості унормування (конституювання) принципів територіального устрою в Республіці Польща(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - 2015. - № 3 (70). - С. 30-37., 2015) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.Зазначено, що для політико-територіальної організації Республіки Польща суттєве значення мають три види територіального поділу – базовий (загальний), допоміжний і спеціальний, наявність яких лише підкреслює децентралізований характер організації території цієї європейської держави. Підкреслено, що прийняті парламентом країни закони передбачають цілий ряд гарантій унітарного характеру польської держави, таких як єдина й однорідна правова система, єдине громадянство, єдність системи державної влади тощо. Наголошено, що принцип гарантування місцевого самоврядування є однією з ключових засад територіальної організації публічної влади у Республіці Польща. Зроблено висновок про подібність систем конституційних принципів територіального устрою Республіки Польща та України, що свідчить про певну єдність у розумінні конституційно-правових засад територіального устрою серед науковців обох країн.