Наукові публікації (Scientific publications). УДК 342
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/123
Переглянути
16 результатів
Результати пошуку
Документ Особливості польського бікамералізму(Правова наука і державотворення в Україні в контексті інтеграційних процесів: матеріали ХІV Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 19-20 трав. 2023 р.). – Суми, 2023. – С. 38-40, 2023) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; Урман, Н. О.; Urman, N. O.Бікамералізм польського парламенту підкреслює основні конституційні цінності даної держави та має визначальний вплив на її політичну систему. І доктриною та судовою практикою він визнається основоположною засадою Конституції і є базисом для інших конституційних норм, які точніше визначають спосіб функціонування та здійснення влади в цій державі.Документ Основні доктринальні підходи до розуміння функції «хранителя» конституції Президента Республіки Польща(Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Сер.: Право. – 2022. – Вип. 72, ч. 2. – С. 241-246, 2022) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XУ статті окреслюються основні доктринальні підходи до розуміння ролі Президента Республіки Польща щодо охорони Конституції Польської держави. Констатується, що попри той факт, що охорона Конституції законодавчо визнається однією із ключових функцій Президента Республіки Польща як глави держави, у польській конституційній доктрині відсутнє чітке бачення реального наповнення даної функції відповідними повноваженнями. Акцентується, що дана ситуація обумовлена наявним у Польщі різновидом республіканської форми правління та специфікою польської моделі поділу влад. Доводиться, що тлумачення Конституції, яке міститься в офіційних актах, виданих Президентом, має перевагу над тлумаченням інших державних органів щодо повноважень, які здійснюються цими органами, а також коли між Президентом та іншим центральним конституційним органом держави трапляються суперечливі або навіть конфліктні ситуації. Зроблено висновок, що із функції «хранителя» Конституції випливає «презумпція правоти» Президента Республіки Польща перед іншими органами влади. Зазначається, що лише винесення Конституційним Трибуналом остаточного рішення щодо компетенційної суперечки може скасувати тлумачення Президента, спростовуючи його інтерпретацію відповідних положень Конституції, що ґрунтується на конкретних преференціях тлумачення Президента як «хранителя Конституції». Підкреслюється, що нагляд Президента Республіки Польща за дотриманням Конституції, очевидно, також означає особливу турботу про дотримання Конституції самим Президентом як невід’ємною інституційною складовою системи органів державної влади. Резюмується, що конкретизація і доповнення принципу легалізму, вираженого у ст. 7 Конституції Республіки Польща, викладена у ч. 3 ст. 126, невипадково міститься в тій самій статті, що і положення ч. 1 та 2, визначаючи основні функції (завдання) Президента. Тому Президент Республіки Польща як «хранитель» Конституції може виконувати ці та інші передбачені законом функції, причому не лише на основі повноважень, визначених у конкретних положеннях Конституції та законів, а й на основі уповноважуючих норм, системно сконструйованих на основі конституційних або законодавчих положень.Документ Трансформації польської демократії періоду ХХ – початку ХХІ століття(Аналітично-порівняльне правознавство. - 2021. - № 2. - С. 5-10, 2021) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XДосліджено та науково осмислено процес становлення та еволюції Польщі як сучасної демократичної європейської держави. Вказано на значимість впливу демократичних традицій польського народу на формування чинної моделі державного ладу Республіки Польща. Встановлено загальні хронологічні рамки кожного із періодів демократизації польського суспільства, починаючи з часів «шляхетської демократії». Визначено основні характеристики стадій демократичного розвитку Польщі аж до періоду сучасності. З’ясовано основні чинники, що вплинули на перебіг демократичного транзиту у Польській державі.Документ Повноваження Президента Республіки Польща у взаємовідносинах із парламентом(Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. - 2021. - № 4. - С. 13-17, 2021) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XЗ’ясовано наявні у польській конституційній практиці підходи щодо окреслення повноважень Президента Республіки Польща у взаємовідносинах із Сеймом і Сенатом як палатами Парламенту. Виявлено залежність повноважень Президента Республіки Польща від його місця та ролі в механізмі здійснення влади, виділено окремі блоки повноважень Президента Республіки Польща щодо Сейму та Сенату, з’ясовано особливості впливу ідеї легалізму на наявні трактування обсягу повноважень Глави Польської держави у його взаємовідносинах із Парламентом.Документ Територіальне самоврядування Республіки Польща як складник європейської регіональної стратегії(Прикарпатський юридичний вісник. – 2019. – Вип. 3 (28), т. 1. – С. 50-54, 2019) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XЗ’ясовано особливості впливу євроінтеграційних процесів на систему місцевого (територіального) самоврядування Республіки Польща. Досліджено основні напрями демократизації локальних самоврядних інституцій Польської Республіки та новітні досягнення європейської регіональної стратегії. Виокремлено основні негативні фактори, що мають суттєвий вплив на економічні, соціальні та територіальні засоби згуртованості.Документ Принцип поділу влади у Конституції Республіки Польща(Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. - 2014. - Вип. 24, т. 1. - С. 148-153., 2014) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XСтаття присвячена особливостям реалізації принципу поділу влади у Республіці Польща як універсальної основи конституційної демократії заснованої на класичних європейських цінностях та правової демократичної держави. У роботі розкривається також проблематика трансформації принципу поділу влади у РП при реалізації інтеграційних програм. Особлива увага приділяється практичним аспектам застосування принципу поділу влади в РП, зокрема через доповнення системи органів держави механізмами протидії концентрації та зловживанню державною владою, забезпечуючи її здійснення у відповідності до волі народу і поваги до прав і свобод людини.Документ Правова природа Конституційного Трибуналу Республіки Польща(Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Право. - 2017. - Вип. 24. - С. 39-43, 2017) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XУ статті розкрито основні підходи щодо розуміння правової природи Конституційного Трибуналу Республіки Польща. Вказано на те, що усі вони опосередковують зв’язок Конституційного Трибуналу із судовою гілкою влади і процесом здійснення правосуддя. Досліджено аргументи на користь кожного підходу, визначено їх плюси і мінуси. Звернено увагу на сучасне розширення змісту судової влади. На підставі аналізу зроблено висновок про особливу правову природу Конституційного Трибуналу, що дозволило визнати його окремим сегментом судової влади у Республіки Польща. Зосереджено увагу на певну дуалістичність ролі Конституційного Трибуналу у світлі членства Польської Республіки у Європейському Союзі.Документ Законодавча влада в Республіці Польща(Право і безпека. – 2018. – № 4 (71). – С. 22-28, 2018) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XРозглянуто проблематику дослідження конституційно-правових аспектів функціонування двопалатного парламенту в Республіці Польща. Установлено, що польська конституційна доктрина передбачає асиметричну двопалатну модель парламенту зі збереженням системної еквівалентності палат. Досліджено особливості правового статусу Сейму та Сенату як палат політичного представництва суверенної польської нації. З’ясовано особливості функціонального розмежування повноважень Сейму і Сенату у світлі національного та європейського законодавства.Документ Устрій і завдання місцевого (територіального) самоврядування в Республіці Польща(Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2004. - Вип. 25. - С. 261-265, 2004) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XДосліджено досвід перетворень, які мали місце у Польщі, особливо щодо проведення демократичних реформ. Показані завдання й устрій місцевого (територіального) самоврядування в країні.Документ Система органів судової влади Республіки Польща(Право і суспільство. - 2018. - № 3-1. - С. 306-313, 2018) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XСтаття присвячена дослідженню проблематики правового врегулювання та організації судової гілки влади Республіки Польща після реформ 2017 р. Наголошується, що відповідно до Конституції судову владу у Польщі здійснюють вільні та незалежні суди (Верховний Суд, суди загальної юрисдикції, адміністративні суди, військові суди), а також трибунали - Конституційний трибунал і Державний трибунал, які утворюють окремий сегмент судової влади.