Наукові публікації (Scientific publications). УДК 342
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/123
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Кабінет Міністрів України в системі юридичної відповідальності держави(Право.ua. - 2022. - № 4. - С. 200-206, 2022) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.У статті досліджено особливості відповідальності Кабінету Міністрів України в системі юридичної відповідальності держави. Наголошується, що уряд закономірно виступає одним із ключових суб’єктів у системі юридичної відповідальності держави. Доводиться, що в юридичній відповідальності Кабінету Міністрів України як структурному елементі юридичної відповідальності держави присутні винятково юридичні елементи. При цьому розширення сфер компетенційної прерогативи Уряду має врівноважуватися зміцненням засад його юридичної відповідальності в системі юридичної відповідальності держави. Обстоюється позиція, згідно з якою її настання не тягне за собою припинення повноважень останнього, а лише інші несприятливі правові наслідки, зокрема такі, як: визнання нечинними і скасування актів Кабінету Міністрів України; покладення на Уряд зобов’язання вжити в межах компетенції заходів із поновлення порушених прав і свобод людини та громадянина тощо. Такі наслідки визнаються засобами дисциплінування, забезпечення належної роботи Уряду, мають характер правозабезпечувальних заходів щодо належного здійснення Кабінетом Міністрів України покладених на нього функцій. Робиться висновок, що нормативна складова відповідальності Кабінету Міністрів України в системі відповідальності держави не може вважтися інституційно та нормативно завершеною. В її системі досі відсутні наріжні, фундаментальні елементи, зокрема: чітко не означені підстави її настання, процедури її застосування та санкційний «блок». Такий стан об’єктивно вказує на загальну недовершеність вітчизняної моделі юридичної відповідальності Кабінету Міністрів України в системі відповідальності Української держави.Документ The concept of ‘militant democracy’ in the context of russia’s armed aggression against Ukraine(Access to Justice in Eastern Europe. – 2023. – № 4 (21). – P. 10-27, 2023) Bakumov, O. S.; Бакумов, О. С.Робота містить пропозиції щодо конституційного та законодавчого удосконалення регулювання засобів войовничої демократії в Україні, які ґрунтуються на світовому досвіді та використанні вже існуючих практик, які успішно апробовані та досягли результатів. Падіння диктатури супроводжується періодом демократичного транзиту, що вимагає вживання спеціальних заходів для захисту молодої та поки що нестабільної демократії. На практиці ця модель почала використовуватися після Другої світової війни у зв’язку з поширенням доктрини «демократії, здатної захистити себе», відомої також як войовнича демократія (англ.) або Wehrhafte (Streitbare) Demokrarie (нім.). Флагманом тут стала німецька наука конституційного права, яка сформувала інструментарій для створення нової правової системи з урахуванням помилок Веймарської республіки. Цей досвід є особливо актуальним для України, оскільки з 2014 року вона зіткнулася із зовнішньою збройною агресією з боку реваншистських сил, які перебрали владу у спадкоємиці радянської імперії Росії, в якій встановився тоталітарний режим і стала повноцінною державою-агресором.Документ Конституційно-правові аспекти механізму юридичної відповідальності Української держави за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод(Наше право. - 2023. - № 1. - С. 155-161, 2023) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.Досліджено механізм юридичної відповідальності Української держави за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Наголошено, що в Україні визнається діяльність міжнародних судових установ і відповідних органів міжнародних організацій задля захисту прав людини. Підкреслюється роль Конвенції у розкритті матеріально- й процесуально-правових особливостей притягнення держави до юридичної відповідальності за порушення у галузі прав людини, шо зобов’язує дотримуватися прав і основоположних свобод людини, що гарантовані як самою Конвенцією, так і протоколами до неї, через можливість звернення громадян України після використання ними всіх національних засобів правового захисту, за захистом своїх прав і свобод безпосередньо до Європейського суду з прав людини.