Наукові публікації (Scientific publications). УДК 342

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/123

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Публікація
    Reforming the System of Administrative and Territorial Organization in Ukraine and the Republic of Poland
    (Novum Jus. - 2023. - Vol. 17, No 1. - P. 69-97, 2023) Shatilo, V.; Marchuk, M. I.; Марчук, М. І.; Gudz, T. I.; Гудзь, Т. І.; Kudin, S.; Yarova, R.; Тетяна Гудзь; Марчук Микола Іванович
    Досліджено історичні засади конституційно-правової реформи адміністративно-територіального устрою в Україні та Республіці Польща з аналізом конституційного законодавства обох країн, реалізації реформ та існуючих наукових підходів. Визначено можливості застосування польського досвіду конституційного моделювання територіального устрою в Україні. Приділено увагу основним напрямам реформування системи адміністративно-територіального устрою в Україні та Польщі на різних етапах їх історичного розвитку. Зазначається, що кожен період реформування адміністративно-територіального устрою цих держав характеризується різним ставленням до місцевого самоврядування. Це дозволило окреслити моделі системи адміністративно-територіального устрою України та Польщі та з’ясувати їх спільні та специфічні риси.
  • Ескіз
    Документ
    Принцип загального виборчого права: міжнародні стандарти та перспективи законодавчої реалізації в Україні
    (Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія: Право. – 2020. – Вип. 30. – С. 30-39, 2020) Гудзь, Л. В.; Hudz, L. V.; Гудзь, Т. І.; Gudz, T. I.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6950-6136
    Проведено аналіз змісту принципу загального виборчого права в Україні, його відповідності міжнародним виборчим стандартам та особливостей імплементації в зарубіжних країнах. З‘ясовано, що термін «загальне виборче право» стосується суб‘єктивних виборчих прав, а термін «загальні вибори» – виборів загалом. Основна функція принципу загального виборчого права – визначення кола носіїв (суб‘єктів) відповідного суб‘єктивного виборчого права.Охарактеризовано основні виборчі цензи, які встановлені вітчизняним законодавством: громадянства, віковий, дієздатності, осілості, моральний. Визначено, що сучасні тенденції у більшості європейських країн спрямовані на розширення кола суб‘єктів виборчого права, тобто на зменшення переліку умов, які обмежують виборчі права.
  • Ескіз
    Документ
    Дискримінація як фактор порушення прав жінок
    (Правоохоронна функція держави : теоретико-методологічні та історико-правові проблеми : тези доп. учасників міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 17 трав. 2019 р.). – Харків : ХНУВС, 2019. – С. 65-67, 2019) Гудзь, Т. І.; Gudz, T. I.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6950-6136; Пістренко, Н. С.; Pistrenko, N. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2496-5371
    Тези доповіді присвячені аналізу реалізації принципу гендерної рівності. Відзначається, що у сучасному суспільстві жінки все ще зазнають дискримінаційного ставлення, що обумовлено особливостями їх соціально-правового статусу.
  • Ескіз
    Документ
    Проблеми правового регулювання та забезпечення права на мирні зібрання в Україні
    (Національні та міжнародні механізми захисту прав людини: тези доп. Всеукр. круглого столу (м. Харків, 20 квіт. 2016 р.). – Харків, 2016. – С. 76-78, 2016) Гудзь, Т. І.; Gudz, T. I.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6950-6136
    В роботі розглядаються проблеми, пов'язані із відсутністю законодавства щодо регулювання права на мирні зібрання в Україні.
  • Ескіз
    Документ
    Відображення інтересів земель ФРН в структурі федерального парламенту
    (Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2001. – Вип. 16. – С. 295-299, 2001) Гудзь, Т. І.; Gudz, T. I.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6950-6136
    У статті розглядаються загальні аспекти становлення Німеччини як федеративної держави. Констатується, що основним суб’єктом федерації є землі, які наділяються досить широкою компетенцією. Відзначається, що представництво земель у сучасній державній системі Німеччини на федеральному рівні здійснюється через верхню палату парламенту – Бундесрат. Робиться висновок про те, що за допомогою Бундесрату землі мають можливість суттєво впливати на весь законодавчий процес парламенту.