Наукові публікації (Scientific publications). УДК 342
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/123
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Документ Республіка Польща як демократична держава(Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Право. - 2018. - Вип. 25. - С. 58-62, 2018) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XРозглянуто проблеми ідентифікації Республіки Польща як сучасної демократичної європейської держави. Визначено основні характеристики демократичних процесів у Республіці Польща на сучасному етапі її державного розвитку. Зазначено, що особливості польської демократії обумовили історичні традиції польскої демократії, ментальність польського народу, членство в ЄС та інших міжнародних організаціях. Визначено, що криза мультикультурального середовища Європейського Союзу, посилена ментальними особливостями польського народу,а також безпекові виклики на фоні популістських заяв окремих політичних сил, посилили роль правих сил у польському політикумі. Це мало наслідком прихід до влади партії «Право і Справедливість», яка почала проводити часткове згортання ліберальної політики, характерної для ЄС. Такий стан речей був сприйнятий світовою спільнотою як сигнал про можливу кризу демократії у Республіці Польща та підштовхнув ЄС до ініціації санкційних процедур, що лише посилило ступінь напруги у середині польського суспільства та радикалізацію поглядів польської політичної еліти.Документ Трансформації польської демократії періоду ХХ – початку ХХІ століття(Аналітично-порівняльне правознавство. - 2021. - № 2. - С. 5-10, 2021) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XДосліджено та науково осмислено процес становлення та еволюції Польщі як сучасної демократичної європейської держави. Вказано на значимість впливу демократичних традицій польського народу на формування чинної моделі державного ладу Республіки Польща. Встановлено загальні хронологічні рамки кожного із періодів демократизації польського суспільства, починаючи з часів «шляхетської демократії». Визначено основні характеристики стадій демократичного розвитку Польщі аж до періоду сучасності. З’ясовано основні чинники, що вплинули на перебіг демократичного транзиту у Польській державі.Документ Особенности развития концепции правового государства в Республике Польша(Legea si viata = Закон и Жизнь : междунар. науч.-практ. журн. – 2018. – № 9/2 (Septembrie). – P. 100-104, 2018) Марчук, Н. И.; Marchuk, M. I.; Марчук, М. І.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XСтатья посвящена исследованию особенностей развития концепции правового государства в Республике Польша. Отмечается, что именно немецкая идея правового государства была взята за основу при проектировании текста действующей Конституции Республики Польша. Указывается на важность практики Конституционного Трибунала для формирования систем (концепций) признаков Республики Польша как правового государства - материальной и формальной. Определяются основные характеристики Республики Польша как правового государства на современном этапе ее государственного развития. Обращается внимание на тот факт, что соблюдение принципов правового государства является непременным условием защиты всех основных ценностей, перечисленных в Договоре о Европейском Союзе, государством-членом которого является Республика Польша. Указывается на инструменты раннего предупреждения угроз правовому государству в ЕС и особенностях их применения в Республике Польша.Документ The political regime of the Republic of Poland: the main issues and challenges of that time(Visegrad journal on human rights. – 2018. - № 2/1. – P. 102-106, 2018) Marchuk, M. I.; Марчук, М. І.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XСтаття присвячена дослідженню основних проблем та викликів при здійсненні політичного режиму в Республіці Польща. Зазначається, що зростання іміджу та впливу Польщі на зовнішній арені, супроводжувалося й певними негативними проявами, що мали місце у ЄС та безпосередньо в Польщі. Робиться висновок, що саме криза мультикультурального середовища Європейського Союзу та практика «подвійних» стандартів, посилена ментальними особливостями польського народу, а також безпекові виклики на фоні популістських заяв окремих політичних сил пробудили у польському суспільстві та політикумі праві сили, представлені партіями крайніх націоналістів та релігійних фундаменталістів. Це мало наслідком прихід до влади партії «Право і справедливість», яка, наряду із соціально орієнтованими проектами, почала проводити часткове згортання ліберальної політики, характерної для ЄС.