(Вісник Запорізького національного університету. Сер.: Юрид. науки. – 2016. – № 4. – С. 42-50, 2016) Наумова, Н. М.; Naumova, N. M.
Зазначено, що у вітчизняному правовому просторі відчувається брак знань, глибоких уявлень про
відповідні напрацювання та досягнення європейських, у т. ч. німецьких, учених, зокрема щодо питання
забезпечення недоторканності житла.
Підкреслено, що більшість положень статті 13 Конституції ФРН, де визначено право людини на
недоторканність житла, за змістом являють собою норми кримінально-процесуального права, значення й
важливість яких зумовило їх включення до Конституції ФРН, оскільки вони стосуються випадків
правомірного обмеження права людини на недоторканність житла й, по суті, розвивають і конкретизують
зміст цього права.
Розглянуто особливості гарантування права на недоторканність
житла в цій країні, обґрунтовано значення набутого в цій країні досвіду з указаного питання для
вдосконалення нормативно-правових засад гарантування цього права людини у вітчизняному правовому
полі.
