Наукові публікації (Scientific publications). УДК 342
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/123
Переглянути
304 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ До питання про тенденції розвитку українського конституціоналізму в контексті Закону України «Про правотворчу діяльність»(Актуальні проблеми правотворчості в Україні : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 29 листоп. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 157-161, 2024) Шиманський, Є. І.; Shymanskyi, Ye. I.Розкриті питання тенденцій розвитку українського конституціоналізму в контексті Закону України «Про правотворчу діяльність». Зазначено, що правотворча діяльність відіграє одну з ключових ролей у системі вітчизняного конституціоналізму, оскільки створює своєрідну рамку для її здійснення.Публікація Constitutional rights of citizens during martial law: restrictions and protection(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. ХІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 30-річчю Харк. нац. ун-ту внутр. справ у статусі університету (м. Вінниця, 22 листоп. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 187-189, 2024) Maksymenko, K. V.; Максименко, К. В.; Sazanova, L. S.; Сазанова, Л. С.; Larysa SazanovaРозглянуто питання правових аспектів обмеження конституційних прав громадян під час воєнного стану, які використовується для збереження правового порядку та демократичних цінностей. Визначена роль громадянського суспільства в захисті прав людини. Проаналізовано основні типи обмеження прав, які можуть бути введені під час воєнного стану. Підкреслена актуальність даної теми у воєнний час та наголошується, що всі обмеження повинні бути законними, необхідними та пропорційними загрозі, а також не повинні порушувати необхідний захист прав людини.Публікація Міжнародний досвід функціонування військового омбудсмена: інституційні особливості та перспективи впровадження в Україні(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. ХІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 30-річчю Харк. нац. ун-ту внутр. справ у статусі університету (м. Вінниця, 22 листоп. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 63-66, 2024) Загуменна, Ю. О.; Zahumenna, Yu. O.; Юлія ЗагуменнаВідзначено, що інститут військового омбудсмена пройшов довгий шлях розвитку, перш ніж став невід’ємною частиною системи захисту прав військовослужбовців у багатьох країнах світу. Кожна з цих країн має свої унікальні підходи до функціонування інституту військових омбудсменів. Порівняння цих підходів дозволяє виявити найкращі практики та можливі недоліки, що є корисним для розробки рекомендацій щодо покращення системи захисту прав військовослужбовців в Україні.Публікація Захист права на життя цивільного населення в умовах збройної агресії росії проти України(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. ХІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 30-річчю Харк. нац. ун-ту внутр. справ у статусі університету (м. Вінниця, 22 листоп. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 18-20, 2024) Біла, В. М.; Bila, V. M.; Войціховський, А. В.; Voitsikhovskyi, A. V.; Андрій ВойціховськийВідзначено, що захист права на життя цивільного населення в умовах збройної агресії Росії проти України є ключовим аспектом міжнародного гуманітарного права і не підлягає обмеженню навіть під час воєнного стану. Уряд України застосовує різні механізми захисту, зокрема створює веб-платформу для збору доказів порушень прав людини та співпрацює з міжнародними організаціями для документування воєнних злочинів і притягнення винних до відповідальності.Публікація Конституція України як основа правотворчості в державі(Актуальні проблеми правотворчості в Україні : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 29 листоп. 2024 р.). – Вінниця : ХНУВС, 2024. – С. 9-12, 2024) Сокуренко, В. В.; Sokurenko, V. V.; Valerii SokurenkoРозглянуто сутність Конституції України як Основного Закону держави, що забезпечує стабільну правову основу для створення правових норм, які відповідають демократичним цінностям та принципу верховенства права.Документ Захист прав людини та інформованність про обмеження в умовах пандемії(Права людини в Україні: минуле, сьогодення, майбутнє : тези доп. учасників Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 10 груд. 2021 р.). - Харків, 2021. - С. 85-86, 2021) Губська, К. С.; Hubska, K. S.Розглянуто питання про реалізацію прав людини в умовах пандемії COVID-19. Постійні дискусії, що породжують супротив відносно дотримання карантинних обмежень, змушують кожного громадянина відстоювати свої права, гарантовані насамперед Конституцією України та іншими нормативно - правовими актами, що існують в нашому законодавстві.Документ Європейський досвід дигіталізації парламентаризму та впровадження його в Україні(Право.ua. - 2024. - № 1. - С. 328-335, 2024) Наджафлі, Е.; Nadzhafli, E.У статті доводиться, що значення європейського досвіду у царині дигіталізації парламентаризму для України виявляється в тому, що сформовані в ЄС тренди щодо дигіталізації парламентаризму будуть визначати формування е-парламенту в України. 1) основні напрямки формування е-парламенту в Україні мають бути зведені, поперше, до інституційної трансформації структури парламенту, запровадження цифрових практик у його діяльність; по-друге, до оптимізації взаємодії парламенту та суспільства з метою оптимальнішого задоволення суспільних потреб та інтересів; по-третє, до комплексного врахування парламентських цифрових практик, запозичених із відповідного зарубіжного парламентського досвіду; 2) актуальним є нормативне визначення єдиної методології з питань правового забезпечення дигіталізації законодавчої влади і формування е-парламенту, зокрема в розрізі прогнозування і планування відповідних законопроектних напрацювань, організації й проведення громадських (у тому числі експертних) обговорень і консультацій щодо формулювання й реалізації подальшої стратегії формування е-парламенту в Україні, осмислення уроків реалізації цієї стратегії. 3) особливий вплив на розвиток е-парламенту в Україні, в сенсі врахування передового досвіду, має, по-перше, діяльність національних парламентів Західної Європи, де ступінь досягнення цілей формування е-парламенту є досить високою, а, по-друге, діяльність міжнародних інституцій, зокрема Глобального центру інформаційних та комунікаційні технологій в парламенті (ГЦ ІКТП), який був спеціально створений Департаментом з економічних і соціальних питань Організації Об’єднаних Націй у 2005 році.Документ Кабінет Міністрів України в системі юридичної відповідальності держави(Право.ua. - 2022. - № 4. - С. 200-206, 2022) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.У статті досліджено особливості відповідальності Кабінету Міністрів України в системі юридичної відповідальності держави. Наголошується, що уряд закономірно виступає одним із ключових суб’єктів у системі юридичної відповідальності держави. Доводиться, що в юридичній відповідальності Кабінету Міністрів України як структурному елементі юридичної відповідальності держави присутні винятково юридичні елементи. При цьому розширення сфер компетенційної прерогативи Уряду має врівноважуватися зміцненням засад його юридичної відповідальності в системі юридичної відповідальності держави. Обстоюється позиція, згідно з якою її настання не тягне за собою припинення повноважень останнього, а лише інші несприятливі правові наслідки, зокрема такі, як: визнання нечинними і скасування актів Кабінету Міністрів України; покладення на Уряд зобов’язання вжити в межах компетенції заходів із поновлення порушених прав і свобод людини та громадянина тощо. Такі наслідки визнаються засобами дисциплінування, забезпечення належної роботи Уряду, мають характер правозабезпечувальних заходів щодо належного здійснення Кабінетом Міністрів України покладених на нього функцій. Робиться висновок, що нормативна складова відповідальності Кабінету Міністрів України в системі відповідальності держави не може вважтися інституційно та нормативно завершеною. В її системі досі відсутні наріжні, фундаментальні елементи, зокрема: чітко не означені підстави її настання, процедури її застосування та санкційний «блок». Такий стан об’єктивно вказує на загальну недовершеність вітчизняної моделі юридичної відповідальності Кабінету Міністрів України в системі відповідальності Української держави.Документ Верховна Рада України як суб’єкт забезпечення міжнародного співробітництва в сфері фізичної культури та спорту(Теоретичні питання юриспруденції і проблеми правозастосування: виклики ХХІ століття : тези доп. учасників VI Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 30 черв. 2022 р.). - Харків: НДІ ППСН, 2022. - С. 105-107, 2022) Усик, О. О.; Usyk, O. O.Стверджено, що Верховна Рада України – це єдиний орган влади на території нашої держави, який відповідає за формування законодавчої основи правового регулювання суспільно-правових відносин, у тому числі пов’язаних із міжнародними відносинами в сфері фізичної культури та спорту. Відбувається це за рахунок прийняття нових законів або ратифікації міжнародних нормативних актів.Документ Роль конституційного суду у захисті громадянських прав під час воєнного стану(Академічні візії. - 2024. - Вип. 30., 2024) Гета, Д. С.; Heta, D. S.; Кисильова, К. В.; Kysylova, K. V.; Ковач, Я. В.; Kovach, Ya. V.Стаття присвячена аналізу судових механізмів захисту прав громадян в умовах воєнного стану. Воєнний стан, введений на всій території України 24 лютого 2022 року внаслідок широкомасштабної військової агресії російської федерації, серйозно вплинув на всі правовідносини, здійснення публічної влади, захист прав громадян та реалізацію прав і свобод людини. У цьому контексті важливого значення набуває питання всебічної розробки та дослідження оптимальної моделі захисту прав громадян, а також питання вдосконалення та оптимізації захисту прав людини в умовах протидії військовій агресії російської федерації. Метою цієї статті є аналіз ролі Конституційного Суду України у захисті прав громадян в умовах воєнного стану. Встановлено, що міжнародно-правові інструменти гарантують основоположні права і свободи людини, але не всі вони є абсолютними і можуть бути предметом правових обмежень. Це пов’язано з винятковими обставинами, які певною мірою загрожують існуванню держав, народів і націй, а також окремих осіб. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 року сформулював загальну мету обмежень прав людини, що випливають із Загальної декларації прав людини, та ввів поняття «захист національної безпеки». Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод передбачає звільнення від зобов’язань у надзвичайних ситуаціях. Європейські стандарти доступу до правосуддя відображені у національному законодавстві України і гарантують право на судовий захист порушених прав людини на конституційному, адміністративному та процесуальному рівнях. Конституційний Суд зарекомендував себе як невід’ємна складова функціонування держави. Це особливо важливо у складні періоди суспільного життя, такі як ситуації, що вимагають запровадження особливого надзвичайного стану, зокрема воєнного стану. У такі періоди судова влада повинна постійно працювати над забезпеченням та гарантуванням прав і свобод людини і громадянина, гарантованих Конституцією України та охоронюваних державою. Доведено, що права і свободи людини та громадянина мають залишатися пріоритетом держави на всій території України навіть в умовах воєнного стану. Це безпрецедентне явище для нашої країни і, безсумнівно, викличе труднощі у функціонуванні механізмів захисту та забезпечення конституційних прав і свобод. Необхідно також враховувати, що в умовах воєнного стану деякі конституційні права громадян можуть бути обмежені з метою більш ефективної мобілізації державних ресурсів для протидії військовим нападам. Ці питання мають бути взяті до уваги в майбутніх дослідженнях.