Наукові публікації (Scientific publications). УДК 342
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/123
Переглянути
262 результатів
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Європейський досвід дигіталізації парламентаризму та впровадження його в Україні(Право.ua. - 2024. - № 1. - С. 328-335, 2024) Наджафлі, Е.; Nadzhafli, E.У статті доводиться, що значення європейського досвіду у царині дигіталізації парламентаризму для України виявляється в тому, що сформовані в ЄС тренди щодо дигіталізації парламентаризму будуть визначати формування е-парламенту в України. 1) основні напрямки формування е-парламенту в Україні мають бути зведені, поперше, до інституційної трансформації структури парламенту, запровадження цифрових практик у його діяльність; по-друге, до оптимізації взаємодії парламенту та суспільства з метою оптимальнішого задоволення суспільних потреб та інтересів; по-третє, до комплексного врахування парламентських цифрових практик, запозичених із відповідного зарубіжного парламентського досвіду; 2) актуальним є нормативне визначення єдиної методології з питань правового забезпечення дигіталізації законодавчої влади і формування е-парламенту, зокрема в розрізі прогнозування і планування відповідних законопроектних напрацювань, організації й проведення громадських (у тому числі експертних) обговорень і консультацій щодо формулювання й реалізації подальшої стратегії формування е-парламенту в Україні, осмислення уроків реалізації цієї стратегії. 3) особливий вплив на розвиток е-парламенту в Україні, в сенсі врахування передового досвіду, має, по-перше, діяльність національних парламентів Західної Європи, де ступінь досягнення цілей формування е-парламенту є досить високою, а, по-друге, діяльність міжнародних інституцій, зокрема Глобального центру інформаційних та комунікаційні технологій в парламенті (ГЦ ІКТП), який був спеціально створений Департаментом з економічних і соціальних питань Організації Об’єднаних Націй у 2005 році.Документ Кабінет Міністрів України в системі юридичної відповідальності держави(Право.ua. - 2022. - № 4. - С. 200-206, 2022) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.У статті досліджено особливості відповідальності Кабінету Міністрів України в системі юридичної відповідальності держави. Наголошується, що уряд закономірно виступає одним із ключових суб’єктів у системі юридичної відповідальності держави. Доводиться, що в юридичній відповідальності Кабінету Міністрів України як структурному елементі юридичної відповідальності держави присутні винятково юридичні елементи. При цьому розширення сфер компетенційної прерогативи Уряду має врівноважуватися зміцненням засад його юридичної відповідальності в системі юридичної відповідальності держави. Обстоюється позиція, згідно з якою її настання не тягне за собою припинення повноважень останнього, а лише інші несприятливі правові наслідки, зокрема такі, як: визнання нечинними і скасування актів Кабінету Міністрів України; покладення на Уряд зобов’язання вжити в межах компетенції заходів із поновлення порушених прав і свобод людини та громадянина тощо. Такі наслідки визнаються засобами дисциплінування, забезпечення належної роботи Уряду, мають характер правозабезпечувальних заходів щодо належного здійснення Кабінетом Міністрів України покладених на нього функцій. Робиться висновок, що нормативна складова відповідальності Кабінету Міністрів України в системі відповідальності держави не може вважтися інституційно та нормативно завершеною. В її системі досі відсутні наріжні, фундаментальні елементи, зокрема: чітко не означені підстави її настання, процедури її застосування та санкційний «блок». Такий стан об’єктивно вказує на загальну недовершеність вітчизняної моделі юридичної відповідальності Кабінету Міністрів України в системі відповідальності Української держави.Документ Роль конституційного суду у захисті громадянських прав під час воєнного стану(Академічні візії. - 2024. - Вип. 30., 2024) Гета, Д. С.; Heta, D. S.; Кисильова, К. В.; Kysylova, K. V.; Ковач, Я. В.; Kovach, Ya. V.Стаття присвячена аналізу судових механізмів захисту прав громадян в умовах воєнного стану. Воєнний стан, введений на всій території України 24 лютого 2022 року внаслідок широкомасштабної військової агресії російської федерації, серйозно вплинув на всі правовідносини, здійснення публічної влади, захист прав громадян та реалізацію прав і свобод людини. У цьому контексті важливого значення набуває питання всебічної розробки та дослідження оптимальної моделі захисту прав громадян, а також питання вдосконалення та оптимізації захисту прав людини в умовах протидії військовій агресії російської федерації. Метою цієї статті є аналіз ролі Конституційного Суду України у захисті прав громадян в умовах воєнного стану. Встановлено, що міжнародно-правові інструменти гарантують основоположні права і свободи людини, але не всі вони є абсолютними і можуть бути предметом правових обмежень. Це пов’язано з винятковими обставинами, які певною мірою загрожують існуванню держав, народів і націй, а також окремих осіб. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 року сформулював загальну мету обмежень прав людини, що випливають із Загальної декларації прав людини, та ввів поняття «захист національної безпеки». Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод передбачає звільнення від зобов’язань у надзвичайних ситуаціях. Європейські стандарти доступу до правосуддя відображені у національному законодавстві України і гарантують право на судовий захист порушених прав людини на конституційному, адміністративному та процесуальному рівнях. Конституційний Суд зарекомендував себе як невід’ємна складова функціонування держави. Це особливо важливо у складні періоди суспільного життя, такі як ситуації, що вимагають запровадження особливого надзвичайного стану, зокрема воєнного стану. У такі періоди судова влада повинна постійно працювати над забезпеченням та гарантуванням прав і свобод людини і громадянина, гарантованих Конституцією України та охоронюваних державою. Доведено, що права і свободи людини та громадянина мають залишатися пріоритетом держави на всій території України навіть в умовах воєнного стану. Це безпрецедентне явище для нашої країни і, безсумнівно, викличе труднощі у функціонуванні механізмів захисту та забезпечення конституційних прав і свобод. Необхідно також враховувати, що в умовах воєнного стану деякі конституційні права громадян можуть бути обмежені з метою більш ефективної мобілізації державних ресурсів для протидії військовим нападам. Ці питання мають бути взяті до уваги в майбутніх дослідженнях.Публікація Legal status of state gambling authorities in european countries: prospects for Ukraine(Revista Do Curso De Direito Do UNIFOR. – Vol. 15, № 1. – P. 171–193, 2024) Zozulia, O. I.; Зозуля, О. І.; Zozulia, I. V.; Зозуля, І. В.; Profatilo, K. V.; Профатіло, К. В.; Олександр Зозуля; Зозуля ІгорУ статті проаналізовано різноманіття підходів до організації діяльності державних регуляторів у сфері азартних ігор та лотерей у країнах Європи, їх спільні риси та відмінності, переваги та недоліки. Враховуючи унікальність підходів до організації державного регулювання у сфері азартних ігор та лотерей, схожість окремих умов і принципів, а також перспективи використання в Україні, особливу увагу приділено відповідному досвіду Бельгії, Нідерландів. , Німеччина, Велика Британія, Франція, Швейцарія та інші. Встановлено, що європейський досвід організації діяльності державного регулятора у сфері азартних ігор та лотерей виявляє значні відмінності у підходах до державного регулювання у сфері грального бізнесу щодо правових засад, підпорядкованості, підзвітності, порядку формування та склад державного регулятора, обсяг його повноважень тощо. Незважаючи на такі відмінності, державне регулювання у сфері грального бізнесу зазвичай покладено на окремий колегіальний державний орган, наділений широкими регуляторними, ліцензійними, контрольними та іншими повноваженнями. Зроблено висновки щодо доцільності застосування відповідного європейського досвіду в контексті вдосконалення правового регулювання діяльності Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей в Україні.Публікація Ensuring Human Rights in Ukraine during Introduction of Martial Law: Constitutional and Administrative Aspect(Syariah: Jurnal Hukum dan Pemikiran. – 2024. – Vol. 24, № 1. – P. 52-72, 2024) Nadzhafli, E. M.; Наджафлі, Е. М.; Kisiliuk, E.; Dubenko, O.; Burlakov, S.; Yarmaki, V.The purpose of the article is to reveal provision of human rights in Ukraine under the conditions of martial law. Human rights and freedoms are the highest value, but their characteristic feature, as a fundamentally important feature of a progressive society consists in historical instability, variability and subordination to socio-economic processes in the state, which contradicts the established principles of humanism, but remains typical in war conditions. Within the scope of the scientific study, it was determined that human rights have a characteristic of evolution together with society and the state, and therefore, taking into account the complexity of the events taking place on the territory of modern Ukraine, study of the available range of problems has a particularly important scientific and practical role. Study of the available range of problems was carried out using the methods of comparison, abstraction, analysis and generalization. In the course of the study, the essential characteristics of the social category were determined, in particular, the theoretical and methodological foundations of ensuring observance of human rights in conditions of martial law (the regulatory and legal basis). Summarizing the events taking place in Ukraine as a result of the treacherous armed aggression of the Russian Federation, it was concluded that under conditions of war human rights are the highest value.Публікація Консультаційно-дорадчі органи при главі держави: зарубіжний досвід конституційно-правового регулювання(Право.ua. - 2024. - № 1. - С. 218-227, 2024) Гета, Д. С.; Heta, D. S.; Дар'я ГетаВивчено питання діяльності та вдосконалення інституту президента. Проаналізовано ефективність роботи апарату глави держави та функції дорадчих органів у контексті консультаційно-дорадчих функцій. Зазначено, що міжнародний досвід – ключ до ефективного застосування знань, умінь і навичок членів апарату президента для ефективної діяльності народного обранця.Публікація Правова природа актів Конституційного Суду України(Прикарпатський юридичний вісник. – 2023. – Вип. 6 (53). – С. 15-18, 2023) Лазарєв, В. В.; Lazariev, V. V.; Лазарєв Віктор ВікторовичУ статті розглядається питання стосовно правової природи актів Конституційного Суду України. Наголошується на тому, що розуміння правової природи його актів стає важливим елементом для вивчення функцій, повноважень та впливу Конституційного Суду на правовий порядок в Україні. Стверджується, що правова природа актів Конституційного Суду України нерозривно пов‘язана з місцем органу конституційної юстиції в механізмі держави, особливостями правового регулювання його статусу.Публікація Фундаментальні права людини: загальнотеоретична характеристика(Право і суспільство. - 2023. - № 6. - С. 52-57, 2023) Холод, Ю. А.; Kholod, Yu. A.; Юрій ХолодДосліджено роль та місце фундаментальних прав людини у системі забезпечення прав людини у сучасному світі. Визначено юридичну природу фундаментальних прав людини. Виокремлено основні аспекти фундаментальних прав людини. Окреслено основні характеристики, притаманні фундаментальним правам людини.Публікація Constitutional law and judicial guarantees: their structure and interpretation at the national and international leve(Cuestiones Políticas. – 2023. – Vol. 41, № 77. – P. 256-269, 2023) Shelever, N.; Filipska, N. O.; Філіпська, Н. О.; Varunts, L. D.; Варунц, Л. Д.; Pylyp, V.; Voron, D.; Nataliia FilipskaСтаттю присвячено дослідженню сутності конституційного права разом із судовими гарантіями, їх тлумаченню та нормативному закріпленню в міжнародно-правових актах і національних нормативних актах, а також з’ясуванню місця права на справедливий суд у галузі прав людини. Завдяки використанню системи загальнонаукових і спеціальнонаукових понять і методів встановлено, що концептуалізація права на справедливий суд надана Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод і, крім того, є відображено в прецедентній практиці Європейського суду з прав людини. У цьому контексті визначено характерні ознаки права на судові гарантії, виокремлено його процесуальну та функціональну складові, охарактеризовано процесуальну та матеріальну справедливість. Усе дозволяє зробити висновок, що характерними ознаками конституційного права на справедливий суд у правовій державі є: усвідомлена здатність особи реалізувати зазначене право; наявність особливої суб'єкт-об'єктної структури; відповідні дії в спеціально створених державних судових установах для відновлення порушених прав.Публікація Reforming the System of Administrative and Territorial Organization in Ukraine and the Republic of Poland(Novum Jus. - 2023. - Vol. 17, No 1. - P. 69-97, 2023) Shatilo, V.; Marchuk, M. I.; Марчук, М. І.; Gudz, T. I.; Гудзь, Т. І.; Kudin, S.; Yarova, R.; Тетяна Гудзь; Марчук Микола ІвановичДосліджено історичні засади конституційно-правової реформи адміністративно-територіального устрою в Україні та Республіці Польща з аналізом конституційного законодавства обох країн, реалізації реформ та існуючих наукових підходів. Визначено можливості застосування польського досвіду конституційного моделювання територіального устрою в Україні. Приділено увагу основним напрямам реформування системи адміністративно-територіального устрою в Україні та Польщі на різних етапах їх історичного розвитку. Зазначається, що кожен період реформування адміністративно-територіального устрою цих держав характеризується різним ставленням до місцевого самоврядування. Це дозволило окреслити моделі системи адміністративно-територіального устрою України та Польщі та з’ясувати їх спільні та специфічні риси.