Наукові публікації (Scientific publications). УДК 342
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/123
Переглянути
47 результатів
Результати пошуку
Документ Роль конституційної монархії в сучасному суспільстві(Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених, курсантів та студентів : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 21 черв. 2024 р.). – Харків : ХНУВС, 2024. – С. 151-153, 2024) Сорочишин, М. М.; Sorochyshyn, M. M.Зазначено, що монархічна форма правління вдало може існувати у сучасному розвинутому суспільстві. Більш того, механiзми парламентсько-урядової комунiкацiї в державах конституцiйно-монархiчного устрою та їх мистецтво iнтеракцiї опозицiйних сил з владною бiльшiстю є вельми прийнятним прикладом для наслiдування. Конституційна монархія – це не лише форма правління, а певна система ідей, що символізує державний та суспільний лад, заснований на принципах та традиціях єдиноначальності.Публікація Reforming the System of Administrative and Territorial Organization in Ukraine and the Republic of Poland(Novum Jus. - 2023. - Vol. 17, No 1. - P. 69-97, 2023) Shatilo, V.; Marchuk, M. I.; Марчук, М. І.; Gudz, T. I.; Гудзь, Т. І.; Kudin, S.; Yarova, R.; Тетяна Гудзь; Марчук Микола ІвановичДосліджено історичні засади конституційно-правової реформи адміністративно-територіального устрою в Україні та Республіці Польща з аналізом конституційного законодавства обох країн, реалізації реформ та існуючих наукових підходів. Визначено можливості застосування польського досвіду конституційного моделювання територіального устрою в Україні. Приділено увагу основним напрямам реформування системи адміністративно-територіального устрою в Україні та Польщі на різних етапах їх історичного розвитку. Зазначається, що кожен період реформування адміністративно-територіального устрою цих держав характеризується різним ставленням до місцевого самоврядування. Це дозволило окреслити моделі системи адміністративно-територіального устрою України та Польщі та з’ясувати їх спільні та специфічні риси.Документ Правові гарантії забезпечення недоторканності житла у ФРН(Вісник Запорізького національного університету. Сер.: Юрид. науки. – 2016. – № 4. – С. 42-50, 2016) Наумова, Н. М.; Naumova, N. M.Зазначено, що у вітчизняному правовому просторі відчувається брак знань, глибоких уявлень про відповідні напрацювання та досягнення європейських, у т. ч. німецьких, учених, зокрема щодо питання забезпечення недоторканності житла. Підкреслено, що більшість положень статті 13 Конституції ФРН, де визначено право людини на недоторканність житла, за змістом являють собою норми кримінально-процесуального права, значення й важливість яких зумовило їх включення до Конституції ФРН, оскільки вони стосуються випадків правомірного обмеження права людини на недоторканність житла й, по суті, розвивають і конкретизують зміст цього права. Розглянуто особливості гарантування права на недоторканність житла в цій країні, обґрунтовано значення набутого в цій країні досвіду з указаного питання для вдосконалення нормативно-правових засад гарантування цього права людини у вітчизняному правовому полі.Документ Основні доктринальні підходи до розуміння функції «хранителя» конституції Президента Республіки Польща(Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Сер.: Право. – 2022. – Вип. 72, ч. 2. – С. 241-246, 2022) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XУ статті окреслюються основні доктринальні підходи до розуміння ролі Президента Республіки Польща щодо охорони Конституції Польської держави. Констатується, що попри той факт, що охорона Конституції законодавчо визнається однією із ключових функцій Президента Республіки Польща як глави держави, у польській конституційній доктрині відсутнє чітке бачення реального наповнення даної функції відповідними повноваженнями. Акцентується, що дана ситуація обумовлена наявним у Польщі різновидом республіканської форми правління та специфікою польської моделі поділу влад. Доводиться, що тлумачення Конституції, яке міститься в офіційних актах, виданих Президентом, має перевагу над тлумаченням інших державних органів щодо повноважень, які здійснюються цими органами, а також коли між Президентом та іншим центральним конституційним органом держави трапляються суперечливі або навіть конфліктні ситуації. Зроблено висновок, що із функції «хранителя» Конституції випливає «презумпція правоти» Президента Республіки Польща перед іншими органами влади. Зазначається, що лише винесення Конституційним Трибуналом остаточного рішення щодо компетенційної суперечки може скасувати тлумачення Президента, спростовуючи його інтерпретацію відповідних положень Конституції, що ґрунтується на конкретних преференціях тлумачення Президента як «хранителя Конституції». Підкреслюється, що нагляд Президента Республіки Польща за дотриманням Конституції, очевидно, також означає особливу турботу про дотримання Конституції самим Президентом як невід’ємною інституційною складовою системи органів державної влади. Резюмується, що конкретизація і доповнення принципу легалізму, вираженого у ст. 7 Конституції Республіки Польща, викладена у ч. 3 ст. 126, невипадково міститься в тій самій статті, що і положення ч. 1 та 2, визначаючи основні функції (завдання) Президента. Тому Президент Республіки Польща як «хранитель» Конституції може виконувати ці та інші передбачені законом функції, причому не лише на основі повноважень, визначених у конкретних положеннях Конституції та законів, а й на основі уповноважуючих норм, системно сконструйованих на основі конституційних або законодавчих положень.Документ Трансформації польської демократії періоду ХХ – початку ХХІ століття(Аналітично-порівняльне правознавство. - 2021. - № 2. - С. 5-10, 2021) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XДосліджено та науково осмислено процес становлення та еволюції Польщі як сучасної демократичної європейської держави. Вказано на значимість впливу демократичних традицій польського народу на формування чинної моделі державного ладу Республіки Польща. Встановлено загальні хронологічні рамки кожного із періодів демократизації польського суспільства, починаючи з часів «шляхетської демократії». Визначено основні характеристики стадій демократичного розвитку Польщі аж до періоду сучасності. З’ясовано основні чинники, що вплинули на перебіг демократичного транзиту у Польській державі.Документ Принцип загального виборчого права: міжнародні стандарти та перспективи законодавчої реалізації в Україні(Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Серія: Право. – 2020. – Вип. 30. – С. 30-39, 2020) Гудзь, Л. В.; Hudz, L. V.; Гудзь, Т. І.; Gudz, T. I.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6950-6136Проведено аналіз змісту принципу загального виборчого права в Україні, його відповідності міжнародним виборчим стандартам та особливостей імплементації в зарубіжних країнах. З‘ясовано, що термін «загальне виборче право» стосується суб‘єктивних виборчих прав, а термін «загальні вибори» – виборів загалом. Основна функція принципу загального виборчого права – визначення кола носіїв (суб‘єктів) відповідного суб‘єктивного виборчого права.Охарактеризовано основні виборчі цензи, які встановлені вітчизняним законодавством: громадянства, віковий, дієздатності, осілості, моральний. Визначено, що сучасні тенденції у більшості європейських країн спрямовані на розширення кола суб‘єктів виборчого права, тобто на зменшення переліку умов, які обмежують виборчі права.Документ Зовнішні чинники в конституційному будівництві(Вісник Національної академії правових наук України. – 2014. – № 3(78). - С. 95-104, 2014) Ярмиш, О. Н.; Yarmysh, O. N.; Кириченко, В. Є.; Kyrychenko, V. Ye.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5497-907XРозглядається світовий досвід використання зовнішніх конституційних моделей при розбудові національних політичних і правових систем. Порівнюється практика японської та німецької конституційної традиції.Документ Конституційно-правове регулювання відносин між державою та церквою на пострадянському просторі(Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 27 листоп. 2020 р.). – Харків, 2020. – С. 288-290, 2020) Пістренко, Н.С.; Pistrenko, N.;У тезах доповіді розглянуто конституційно-правове регулювання відносин між державою та церквою на пострадянському просторі.Документ Система «підтриманого прийняття рішення» як запорука дотримання конституційних прав і свобод осіб з обмеженими можливостями в Україні(Юридичний науковий електронний журнал. - 2015. - № 4. - С. 52-56, 2015) Ніколаєнко, Н. О.; Nikolaienko, N. O.;У даній статті автор розглядає проблему позбавлення дієздатності осіб, які мають психіатричні діагнози, тобто людей з вадами інтелектуального та/або психічного характеру. Позбавлення дієздатності через хворобу, на думку автора, можна вважати одним із проявів дискримінації особи. Проаналізовано досвід інших країн, зокрема Канади (Британська Колумбія), щодо можливості створення та запровадження для вказаної вище категорії осіб з обмеженими можливостями системи «підтримане прийняття рішення», альтернативної позбавленню дієздатності.Документ Право осіб із психо-інтелектуальними вадами на голосування: досвід країн Америки та Європи(Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Сер.: Юридичні науки. - 2020. - Т. 31 (70), ч. 1, № 2. - С. 58-62, 2020) Філіпська, Н. О.; Filipska, N. O.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9558-9422На підставі вивчення законодавства та досвіду інших держав запропоновано можливі варіанти подолання певних проблем правореалізації осіб з обмеженими внаслідок психо-інтелектуальних вад можливостями в Україні.