Наукові публікації (Scientific publications). УДК 342
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/123
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ The concept of ‘militant democracy’ in the context of russia’s armed aggression against Ukraine(Access to Justice in Eastern Europe. – 2023. – № 4 (21). – P. 10-27, 2023) Bakumov, O. S.; Бакумов, О. С.Робота містить пропозиції щодо конституційного та законодавчого удосконалення регулювання засобів войовничої демократії в Україні, які ґрунтуються на світовому досвіді та використанні вже існуючих практик, які успішно апробовані та досягли результатів. Падіння диктатури супроводжується періодом демократичного транзиту, що вимагає вживання спеціальних заходів для захисту молодої та поки що нестабільної демократії. На практиці ця модель почала використовуватися після Другої світової війни у зв’язку з поширенням доктрини «демократії, здатної захистити себе», відомої також як войовнича демократія (англ.) або Wehrhafte (Streitbare) Demokrarie (нім.). Флагманом тут стала німецька наука конституційного права, яка сформувала інструментарій для створення нової правової системи з урахуванням помилок Веймарської республіки. Цей досвід є особливо актуальним для України, оскільки з 2014 року вона зіткнулася із зовнішньою збройною агресією з боку реваншистських сил, які перебрали владу у спадкоємиці радянської імперії Росії, в якій встановився тоталітарний режим і стала повноцінною державою-агресором.Документ Республіка Польща як демократична держава(Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Право. - 2018. - Вип. 25. - С. 58-62, 2018) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XРозглянуто проблеми ідентифікації Республіки Польща як сучасної демократичної європейської держави. Визначено основні характеристики демократичних процесів у Республіці Польща на сучасному етапі її державного розвитку. Зазначено, що особливості польської демократії обумовили історичні традиції польскої демократії, ментальність польського народу, членство в ЄС та інших міжнародних організаціях. Визначено, що криза мультикультурального середовища Європейського Союзу, посилена ментальними особливостями польського народу,а також безпекові виклики на фоні популістських заяв окремих політичних сил, посилили роль правих сил у польському політикумі. Це мало наслідком прихід до влади партії «Право і Справедливість», яка почала проводити часткове згортання ліберальної політики, характерної для ЄС. Такий стан речей був сприйнятий світовою спільнотою як сигнал про можливу кризу демократії у Республіці Польща та підштовхнув ЄС до ініціації санкційних процедур, що лише посилило ступінь напруги у середині польського суспільства та радикалізацію поглядів польської політичної еліти.Документ Трансформації польської демократії періоду ХХ – початку ХХІ століття(Аналітично-порівняльне правознавство. - 2021. - № 2. - С. 5-10, 2021) Марчук, М. І.; Marchuk, M. I.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XДосліджено та науково осмислено процес становлення та еволюції Польщі як сучасної демократичної європейської держави. Вказано на значимість впливу демократичних традицій польського народу на формування чинної моделі державного ладу Республіки Польща. Встановлено загальні хронологічні рамки кожного із періодів демократизації польського суспільства, починаючи з часів «шляхетської демократії». Визначено основні характеристики стадій демократичного розвитку Польщі аж до періоду сучасності. З’ясовано основні чинники, що вплинули на перебіг демократичного транзиту у Польській державі.Документ Конституційно-правові проблеми розвитку інститутів прямого народовладдя сучасної України в контексті посилення юридичної відповідальності держави(Науковий вісник публічного та приватного права. - 2019. - Вип. 6. - С. 26-34, 2019) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4003-1974Наголошено на тісному змістовному й функціональному зв’язку між удосконаленням інститутів прямого народовладдя та підвищенням рівня юридичної відповідальності держави перед особою та суспільством, що цілковито вписується в контекст моделі відповідального конституційного правління, яку розбудовує Україна на шляху євроінтеграції. Зауважено, що конституційно-правове вдосконалення інститутів безпосереднього народовладдя в Україні має спиратися на чітку конституційну основу та новітні доктринально-правові напрацювання; сприяти інтегруванню безпосередньої та представницької демократії в єдиному механізмі народовладдя; сприяти подальшій диференціації системи інститутів прямого народовладдя та появі й конституційно-правовій інституціалізації її нових видів; розширенню прав громадян України під час реалізації форм безпосереднього народовладдя; передбачати суттєву процесуалізацію відповідних матеріальних норм, їх доповнення належними гарантіями та санкціями юридичної відповідальності за їх порушення; забезпечувати поєднання загальнодержавних, регіональних та локальних форм прямого народовладдя тощо.Публікація Дорадча демократія: модернізація чи криза народовладдя?(Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. – 2021. – Вип. 66. – С. 36–41, 2021) Волошенюк, О. В.; Volosheniuk, O. V.; Волошенюк Олександр ВолодимировичДосліджено переваги і недоліки моделі дорадчої (деліберативної) демократії. Розкрито її базові положення, теоретичні засади та практики реалізації у сучасних державах світу. Наголошено, що модель дорадчої демократії є перспективною спробою модернізації народовладдя в сучасному світі, переосмислення демократичних засад організації влади, адаптації класичної теорії демократії до сучасних потреб і викликів часу.Документ Виборчий процес як форма реалізації принципів демократизації(Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2018. - № 2 (19). - С. 224-236, 2018) Ільницький, М. С.; Ilnytskyi, M. S.Українське суспільство все ще продовжує жити демократичним вибором, а не демократією як способом життя чи мислення. Тому і серед основних проблем становлення української демократії залишаються актуальними зміцнення її конституційних засад і створення гарантій еволюційного розвитку, які б виключали можливість соціальних потрясінь; забезпечення сталого розвитку ринкової економіки із чіткими соціальними ознаками, обрання адекватної до суспільно-політичних і економічних реалій моделі демократичних перетворень тощо. Демократія як спосіб життя кожної особи та держави в цілому формується протягом досить тривалого часу, а відсутність в українському суспільстві реальних позитивних змін породжує соціальне напруження, нетерпіння, нігілістичне сприйняття основних її засад, що може призвести до посилення недемократичних тенденцій у суспільстві, породжувати кризові явища та інші негаразди.Документ Особенности развития концепции правового государства в Республике Польша(Legea si viata = Закон и Жизнь : междунар. науч.-практ. журн. – 2018. – № 9/2 (Septembrie). – P. 100-104, 2018) Марчук, Н. И.; Marchuk, M. I.; Марчук, М. І.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XСтатья посвящена исследованию особенностей развития концепции правового государства в Республике Польша. Отмечается, что именно немецкая идея правового государства была взята за основу при проектировании текста действующей Конституции Республики Польша. Указывается на важность практики Конституционного Трибунала для формирования систем (концепций) признаков Республики Польша как правового государства - материальной и формальной. Определяются основные характеристики Республики Польша как правового государства на современном этапе ее государственного развития. Обращается внимание на тот факт, что соблюдение принципов правового государства является непременным условием защиты всех основных ценностей, перечисленных в Договоре о Европейском Союзе, государством-членом которого является Республика Польша. Указывается на инструменты раннего предупреждения угроз правовому государству в ЕС и особенностях их применения в Республике Польша.Документ The political regime of the Republic of Poland: the main issues and challenges of that time(Visegrad journal on human rights. – 2018. - № 2/1. – P. 102-106, 2018) Marchuk, M. I.; Марчук, М. І.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-0217-478XСтаття присвячена дослідженню основних проблем та викликів при здійсненні політичного режиму в Республіці Польща. Зазначається, що зростання іміджу та впливу Польщі на зовнішній арені, супроводжувалося й певними негативними проявами, що мали місце у ЄС та безпосередньо в Польщі. Робиться висновок, що саме криза мультикультурального середовища Європейського Союзу та практика «подвійних» стандартів, посилена ментальними особливостями польського народу, а також безпекові виклики на фоні популістських заяв окремих політичних сил пробудили у польському суспільстві та політикумі праві сили, представлені партіями крайніх націоналістів та релігійних фундаменталістів. Це мало наслідком прихід до влади партії «Право і справедливість», яка, наряду із соціально орієнтованими проектами, почала проводити часткове згортання ліберальної політики, характерної для ЄС.Документ Правова природа загального виборчого права та його роль у становленні демократії в державі(Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2017. – № 4 (79). - С.57-65, 2017) Палагицька, Г. С.; Palahytska, H. S.Проаналізовано правову природу загального виборчого права як одного з головних конституційних принципів виборів, розкрито його зміст та роль у становленні демократії в державі. Визначено вплив загального виборчого права на реалізацію пасивного й активного виборчого права, встановлено взаємозв’язок загального виборчого права та демократичних виборів шляхом проведення аналізу, зокрема, історичної трансформації принципу загального виборчого права.