Наукові публікації (Scientific publications). УДК 342

Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/123

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Європейський досвід дигіталізації парламентаризму та впровадження його в Україні
    (Право.ua. - 2024. - № 1. - С. 328-335, 2024) Наджафлі, Е.; Nadzhafli, E.
    У статті доводиться, що значення європейського досвіду у царині дигіталізації парламентаризму для України виявляється в тому, що сформовані в ЄС тренди щодо дигіталізації парламентаризму будуть визначати формування е-парламенту в України. 1) основні напрямки формування е-парламенту в Україні мають бути зведені, поперше, до інституційної трансформації структури парламенту, запровадження цифрових практик у його діяльність; по-друге, до оптимізації взаємодії парламенту та суспільства з метою оптимальнішого задоволення суспільних потреб та інтересів; по-третє, до комплексного врахування парламентських цифрових практик, запозичених із відповідного зарубіжного парламентського досвіду; 2) актуальним є нормативне визначення єдиної методології з питань правового забезпечення дигіталізації законодавчої влади і формування е-парламенту, зокрема в розрізі прогнозування і планування відповідних законопроектних напрацювань, організації й проведення громадських (у тому числі експертних) обговорень і консультацій щодо формулювання й реалізації подальшої стратегії формування е-парламенту в Україні, осмислення уроків реалізації цієї стратегії. 3) особливий вплив на розвиток е-парламенту в Україні, в сенсі врахування передового досвіду, має, по-перше, діяльність національних парламентів Західної Європи, де ступінь досягнення цілей формування е-парламенту є досить високою, а, по-друге, діяльність міжнародних інституцій, зокрема Глобального центру інформаційних та комунікаційні технологій в парламенті (ГЦ ІКТП), який був спеціально створений Департаментом з економічних і соціальних питань Організації Об’єднаних Націй у 2005 році.
  • Ескіз
    Публікація
    Роль правоохоронних органів у дотриманні права на свободу вираження поглядів
    (Реалізація прав людини у діяльності правоохоронних органів : матеріали VІ Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Кривий Ріг, 26 трав. 2023 р.). – Кривий Ріг, 2023. – С. 43-46, 2023) Безуса, Ю. О.; Bezusa, Yu. O.; Юлія Безуса
    Зазначено, що свобода вираження думок є фундаментальним аспектом верховенства права, вона є ключовим компонентом демократичної системи управління, яка повинна знаходитися під захистом правоохоронних органів.
  • Ескіз
    Документ
    Конституційно-правові проблеми розвитку інститутів прямого народовладдя сучасної України в контексті посилення юридичної відповідальності держави
    (Науковий вісник публічного та приватного права. - 2019. - Вип. 6. - С. 26-34, 2019) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: http://orcid.org/0000-0002-4003-1974
    Наголошено на тісному змістовному й функціональному зв’язку між удосконаленням інститутів прямого народовладдя та підвищенням рівня юридичної відповідальності держави перед особою та суспільством, що цілковито вписується в контекст моделі відповідального конституційного правління, яку розбудовує Україна на шляху євроінтеграції. Зауважено, що конституційно-правове вдосконалення інститутів безпосереднього народовладдя в Україні має спиратися на чітку конституційну основу та новітні доктринально-правові напрацювання; сприяти інтегруванню безпосередньої та представницької демократії в єдиному механізмі народовладдя; сприяти подальшій диференціації системи інститутів прямого народовладдя та появі й конституційно-правовій інституціалізації її нових видів; розширенню прав громадян України під час реалізації форм безпосереднього народовладдя; передбачати суттєву процесуалізацію відповідних матеріальних норм, їх доповнення належними гарантіями та санкціями юридичної відповідальності за їх порушення; забезпечувати поєднання загальнодержавних, регіональних та локальних форм прямого народовладдя тощо.
  • Ескіз
    Документ
    Проблематика юридичної відповідальності держави в позиціях Конституційного суду України
    (Науковий вісник публічного та приватного права. – 2019. – Вип. 2, т. 1. – С. 3-11, 2019) Бакумов, О. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974
    Стаття присвячена дослідженню особливостей інституту юридичної відповідальності держави в контексті юридичних позицій Конституційного Суду України. Визначена ключова роль КСУ в інституційному механізмі, що забезпечує реальність такої відповідальності. Підкреслено, що ця роль КСУ має багато функціональних проявів, що безпосередньо залежать від обсягу його конституційних повноважень КСУ та конкретних умов їх реалізації. Наголошено на тому, що така роль КСУ проявляється у тому, що він безпосередньо впливає: на формування відповідного правового інституту шляхом офіційної інтерпретації відправних конституційних та законодавчих положень, що отримують конкретизацію в актах КСУ; на реалізацію юридичної відповідальності держави при вирішенні компетенційних суперечок між вищими органами державної влади та при розгляді конституційних скарг від громадян. Підкреслено, що КСУ не має юрисдикційними повноваженнями щодо притягнення винних осіб, і держави в тому числі, до юридичної відповідальності. Пропозиції вчених законодавчо надати КСУ право приймати рішення про притягнення до конституційної та інших видів юридичної відповідальності органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, а також громадян України (іноземців, осіб без громадянства) за невиконання його рішень є непереконливими. Показано, що питання юридичної відповідальності держави знаходять свою юридичну конкретизацію у правових позиціях КСУ, сформульованих у його рішеннях, висновках та ухвалах у результаті офіційного тлумачення Конституції і законів України, а також у правових позиціях, що сформульовані в результаті перевірки на відповідність Конституції України положень законів та інших правових актів. Зроблено висновок, що завдяки правовим позиціям КСУ цей інститут набуває озак правоконкретизації, гарантованості, інформативності, стабільності, здійснює інформативний, ідеологічний, соціалізуючий вплив тощо. Обґрунтовано доцільність звуження можливостей КСУ переглядати свої правові позиції.
  • Ескіз
    Документ
    Конституционная модель юридической отвественности государства в современной Украине: концептуальные основания
    (Право и закон: междунар. науч.-практ. журн. – 2018. – № 2. – С. 23-41, 2018) Бакумов, А. С.; Bakumov, O. S.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974; Бакумов, О. С.
    Статья посвящена исследованию особенностей конституционной модели юридической ответственности государства в современной Украине. Определен и проанализирован ее правовой, персоноцентричный и институциональный характер. Указано на межотраслевой характер соответствующего правового института. Определена тенденция к расширению объемов конституционного регулирования этой ответственности, в частности за счет конституционализации институтов административного судопроизводства и конституционной жалобы. Отмечена незавершенность формирования указанной модели и очерчены основные перспективы ее развития в контексте правовой реформы в Украине.
  • Ескіз
    Документ
    Модернизация института юридической ответственности государства как составляющая конституционной реформы в современной Украине
    (Право и политика : науч.-метод. журн. – Бишкек, 2017. – № 3. – С. 55–69, 2017) Бакумов, А. С.; Bakumov, O. S.; Бакумов, О. С.; ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4003-1974
    Статья посвящена исследованию особенностей совершенствования института юридической ответственности государства на современном этапе конституционной реформы в Украине. Обоснован объективный характер модернизации этого института, без чего кажется невозможным успех конституционных изменений функционирования системы государственной власти в целом. Подчеркнуто, что вопросом юридической ответственности государства, его органов и должностных лиц уделяется в Основном Законе Украины неоправданно мало внимания, а в тех положениях, которые направлены на установление такой ответственности, соответствующие положения выглядят малореалистичными. Сделан вывод, что модернизация института юридической ответственности государства в контексте конституционной реформы в современной Украине значит, что соответствующее совершенствование этого института должно происходить, во-первых, синхронно с другими конституционно-правовыми институтами, во-вторых, оно должно «проникать» в усовершенствование всех без исключения механизмов взаимодействия между гражданином, обществом и государством, пронизывать эти механизмы как по горизонтали, так и по вертикали, в-третьих, своеобразно переориентировать конституционно-правовые механизмы функционирования всей системы государственной власти в Украине, в-четвертых, иметь четкую легитимизационную основу в виде соответствующих конституционных положений и их последующей конкретизации в конституционализированном специальном законодательстве. Оптимальным является не расширение объемов такого регулирования на уровне Конституции Украины, а изменение самой философии и идеологии такого регулирования, которое должно выражаться в смещении акцентов в конкретных конституционных положениях, замены их более удачными с точки зрения обеспечения неотвратимости наказания государства как субъекта права за совершенные ним правонарушения. Проанализированы меры по конституционному реформированию, осуществленные на протяжении 2016-2018 лет, и начерчены перспективные направления усиления конституционных принципов юридической ответственности государства перед личностью. Исследованы возможности и ресурсы конституционной модернизации инстанции юридической ответственности, предмета юридической ответственности, методов и процедур привлечения государства к юридической ответственности, а также гарантиям такой ответственности.