Наукові публікації (Scientific publications). УДК 349.2/.3
Постійне посилання колекціїhttps://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/155
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ До характеристики суб’єктів охорони праці на підприємствах зі шкідливими умовами праці(Прикарпатський юридичний вісник. - 2018. - Вип. 2 (23), т. 2. - С. 69-73, 2018) Давиденко, А. О.; Davydenko, A. O.Визначено коло суб’єктів охорони праці на підприємствах зі шкідливими умовами праці, надано характеристику їх правовому статусу. Обґрунтовано, що вказані суб’єкти найбільш доцільно поділити на: внутрішні та зовнішні. Відмічено, що ключову роль відіграють саме внутрішні суб’єкти, адже вони мають можливість оперативно виявити проблемні аспекти в охороні праці на підприємстві, та якісно і ефективно приймати правильні, науково-обґрунтовані управлінські рішення з метою вирішення цих проблем.Документ До проблеми застосування зарубіжного досвіду правового регулювання охорони праці на підприємствах зі шкідливими умовами праці в українських реаліях(Правові новели. – 2020. – № 11. – С. 97-102, 2020) Давиденко, А. О.; Davydenko, A. O.Визначено можливості застосування зарубіжного досвіду правового регулювання охорони праці на підприємствах зі шкідливими умовами праці в українських реаліях. Узагальнено досвід Великобританії, Франції, Швеції, Німеччини, Фінляндії та Республіки Білорусь у сфері правового регулювання охорони праці на підприємствах зі шкідливими умовами праці. Аргументовано, що в більшості країн сформовані власні підходи до проблематики регулювання галузі охорони праці, у зв’язку із чим неможливо виділити підхід однієї держави, який би не конфліктував із внутрішньонаціональними правовими реаліями, та перейняти його. Визначено, що необхідність запозичувати консолідований досвід зарубіжних країн, який полягає в імплементації в українське правове середовище таких аспектів: по-перше, необхідно уточнити нормативний матеріал, тобто чітко визначити на законодавчому рівні, а саме в нормативних актах, які регламентують сферу охорони праці безпосередньо, поняття «шкідливі умови праці», «шкідливі виробничі фактори»; по-друге, закріпити на нормативному рівні основні види контролю за станом охорони праці на підприємствах зі шкідливими умовами трудової діяльності; по-третє, перейняти досвід проведення загальнодержавних програм інформування персоналу установ, підприємств та організацій з питань безпеки праці на об’єктах зі шкідливими умовами трудової діяльності та поліпшення організації праці на подібних підприємствах; по-четверте, адаптувати національне законодавство з окремими положеннями нормативних актів ЄС у розрізі імплементації європейських стандартів охорони праці на підприємствах зі шкідливими умовами праці. Перейняття зарубіжного досвіду саме у наведеному ракурсі дасть змогу суттєво удосконалити національну систему охорони праці на підприємствах зі шкідливими умовами трудової діяльності в розрізі підвищення її ефективності, якості та рівня організації.