(Підприємництво, господарство і право. - 2022. - № 12. - С. 18-22, 2022) Melnyk, V.; Мельник, В.
Виокремлено та охарактеризовано ключові форми відшкодування шкоди, завданої працівником роботодавцю. Акцентовано увагу на тому, що важливим завданням законодавця та вітчизняних науковців є проведення роботи у напрямі розширення та вдосконалення змісту форм відшкодування шкоди, завданої працівником роботодавцю. З’ясовано, що локальна нормотворчість як форма відшкодування шкоди, завданої працівником, являє собою здійснювану в межах чинного законодавства уповноваженим суб’єктом (роботодавцем або уповноваженою ним особою) діяльність, яка полягає у розробці та прийнятті локальних нормативно-правових актів, норми яких спрямовані на регулювання суспільних відносин, що виникають
у процесі відшкодування працівником завданої ним шкоди роботодавцю. Тож, ключовим завданням нормотворчості є прийняття спеціального локального нормативно-правового акта. Зміст і значення локальної нормотворчості полягають у тому, щоб в ідеалі вибрати такий варіант правового регулювання, юридичної регламентації, який би найбільш повною мірою відповідав інтересам
і цілям діяльності такої організації (соціального колективу) та її (його) членів. Для цього необхідно
враховувати специфіку діяльності тієї чи іншої організації (соціального колективу), сприятливі
об’єктивні і суб’єктивні умови для прийняття і застосування локального правового акта, а також
вибір оптимальної правової форми вирішення нагального питання.
